3. Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства

При визначенні середньозваженої вартості капіталу враховується по нульовій ставці, так як являє собою безплатне фінансування підприємства за рахунок цього виду позичкового капіталу.

ІІІ. Оцінка середньозваженої вартості капіталу (СВК) базується на по елементарній оцінці вартості кожної з її складових частин.

ПОКАЗНИКИ	Елементи капіталу, виокремлені в процесі оцінки
	1	2	…	n-1	n
1. Вартість окремих елементів капіталу, %	B	B	…	B	B
2. Питома вага окремих елементів капіталув загальній його сумі, виражена десятковим дробом	ПВ	ПВ	…	ПВ	ПВ

СВК = , (2.14)

де B - вартість і-го елементу капіталу;

ПB - питома вага і-го елементу капіталу в його загальній сумі.

Розрахована середньозважена вартість капіталу являється головним критеріальним показником оцінки.

2. Механізм формування ефекту фінансового лівериджу .

Одним з головних механізмів реалізації задачі формування капіталу – оптимізації його структури з урахуванням заданого рівня його доходності та ризику – являється фінансовий ліверидж.

Фінансовий ліверидж характеризує використання підприємством позичкових засобів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Іншими словами, фінансовий ліверидж є об’єктивним чинником, що виникає з появою позичкових засобів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому одержати додатковий прибуток на власний капітал.

Показник, що відображає рівень прибутку, який додатково генерується на власний капітал при різній частці використання позичкових засобів, називається ефектом фінансового лівериджу. Він розраховується за наступною формулою:

ЕФЛ = (1-С )*( КВР - П )* (%), (2.15)

де ЕФЛ – ефект фінансового лівериджу, який означає приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу (за рахунок використання позичкового капіталу), %;

С - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

КВР - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

П - середній розмір відсотків за кредит, сплачуваних підприємством за використання позикового капіталу, %;

ПК – середня сума використовуваного підприємством позичкового капіталу;

ВК – середня сума власного капіталу підприємства.

З формули розрахунку ЕФЛ можна виокремити три головні складові, а саме:

1) (1-С ) - податковий коректор фінансового лівериджу.

Він показує, в якому ступені проявляється ефект фінансового лівериджу у зв’язку з різним рівнем оподаткування прибутку. Практично не залежить від діяльності підприємства. (Але підприємство може впливати, якщо є різні ставки на різні види діяльності, податкові пільги, є філії в інших державах).

2) (КВР - П ) - диференціал фінансового лівериджу.

Е головною умовою, яка формує позитивний ЕФЛ. Цей ефект виявляється тільки у тому випадку, коли рівень валового прибутку, який генерується активами підприємства, перевищує середній розмір проценту за використовуваємий кредит, тобто коли диференціал фінансового лівериджу є додатною величиною. Чим вище значення диференціалу фінансового лівериджу, тим вище буде його ефект.

І навпаки, формування за різних причин від’ємного значення диференціалу фінансового лівериджу призводить до зменшення коефіцієнту рентабельності власного капіталу (КР =ЧП/Серед.∑влас. капіталу) В цьому випадку використання підприємством позичкового капіталу дає від’ємний ефект.

3) ПК / ВК - коефіцієнт фінансового лівериджу.

Характеризує суму позикових коштів (ПК), який припадає на одиницю власного капіталу (ВК) підприємства і є тим мультиплікатором , який пропорційно змінює позитивний або негативний ефект, отриманий за рахунок відповідного значення диференціалу.

Таким чином, виокремлення цих трьох складових дозволяє цілеспрямовано управляти ефектом фінансового лівериджу в процесі фінансової діяльності підприємства.