1.4. Вимірювання омічного опору обмоток

При вимірюванні опору обмоток постійному струму важливим є не тільки абсолютне значення опору і відповідність його розрахунковому, але й симетрія окремих фаз. Якщо опори обмоток кожної фази однакові, проте значно відрізняються від розрахункового значення, то це свідчить про помилку в кількості витків котушки, про застосування проводу з перерізом, який відрізняється від розрахункового або про відмінність середньої довжини витка від розрахункової.

Різні значення опорів окремих фаз можуть бути наслідком багатьох причин: помилок в схемі з’єднання котушок і котушкових груп, міжвиткових замикань і поганої якості пайок.

Виміряні величини опорів різних фаз обмоток не повинні відрізнятися одна від одної, від раніше виміряних значень або заводських даних більше ніж на 2 %. Значення опорів реостатів і пускорегулювальних резисторів не повинні відрізнятися від паспортних даних, або раніше виміряних величин більш ніж на 10 %.

Для вимірювання опорів використовують прямий і непрямі методи. При прямому методі вимірювання застосовують мегомметри, омметри, ампервольтомметри, різноманітні мости, в яких реалізуються методи порівняння виміряного опору з опором зразкових резисторів та ін.

Із непрямих методів вимірювання опору постійному струму найбільш поширеним є метод амперметра та вольтметра. Суть методу полягає в тому, що по дослідній обмотці пропускають електричний струм, вимірюють силу цього струму та напругу на виводах цієї обмотки. Після цього визначають її опір діленням напруги на струм.

Для проведення вимірювань можна використовувати одну з двох схем, які зображені на рисунку 1.3 а та б.

Для схеми рис. 1.3, а обчислення шуканого опору виконують так: визначають сумарний струм в колі, що показується амперметром

, (1.3)

де - струм в шуканому опорі ; - струм, що проходить через вольтметр .

Знаючи опір вольтметра , визначаємо струм, що проходить по ньому:

. (1.4)

Тоді струм, який протікає через шуканий опір

. (1.5)

Для схеми рис. 1.3, б шуканий опір знаходять так. Визначають напругу на вольтметрі .

, (1.6)

де - спад напруги на амперметрі ; - спад напруги на шуканому опорі.

Знаючи опір амперметра , можна визначити

. (1.7)

Оскільки амперметр показує струм, який протікає через шуканий опір, то значення опору можна визначити за формулою

. (1.8)

Якщо очікуваний опір менший за 10 Ом, то при вимірюваннях опорів можна не враховувати струм, який проходить через вольтметр, і виконувати вимірювання за схемою рис. 1.3, а.

Якщо очікуваний опір більший за 100 Ом, то при вимірюванні можна не враховувати спад напруги на амперметрі і виконувати вимірювання за схемою рис. 1.3, б.

Для проведення вимірювань застосовують будь-яку з двох схем, якщо очікуваний опір знаходиться в межах 1...100 Ом. В цьому випадку опір амперметра на декілька порядків менший, а опір вольтметра на декілька порядків більший значення опору, що вимірюється. В даному випадку точність вимірювань буде задовільною при використанні будь-якої схеми.

Якщо електродвигун має відкриту схему з’єднання обмоток (виведені шість кінців), то вимірювання опору проводиться для кожної обмотки окремо із застосуванням методів, суть яких подана вище.

При вимірюванні опорів обмоток трифазного двигуна, якщо виведені тільки три кінці обмотки (глухе з’єднання), слід повторити три вимірювання між кожною парою вивідних кінців ( , , ). Якщо ці опори рівні, то опори кожної фази ( , , ) складатимуть: