1. Температури

2. РН середовища

3. Розведення

4. Каталізатора

5. Ультрафіолетового випромінювання

97. Хроматографічні методи базуються на …

1. Адсорбційній здатності речовин

2. Колоїдному захисті

3. Здатності проводити електричний струм

4. Вимірюванні електродних потенціалів

5. Колоїдному захисті

98. Катіоніти здатні до обміну:

1. аніонами;

2. катіонами;

3. як катіонами , так і аніонами;

4. молекулами

99. Аніоніти здатні до обміну:

1. аніонами;

2. катіонами;

3. як катіонами , так і аніонами;

4. молекулами.

100. Речовини, які зменшують поверхневий натяг чистих розчинників і концентруються на поверхні поділу фаз називають :

1. поверхнево-інактивними ;

2. поверхнево-активними ;

3. амфотерними ;

4. гідрофобними.

101. Речовини, які збільшують поверхневий натяг рідин :

1. поверхнево-інактивними ;

2. поверхнево-активними ;

3. амфотерними ;

4. гідрофобними.

102. Основним адсорбентом у гемосорбції є:

1. активоване вугілля;

2. силікагель;

3. цеоліти;

4. алюмогель.

103. Речовина, яка адсорбується є :

А. адсорбат;

В. адсорбент;

С. адсорбтив.

104. Речовина, на поверхні якої відбувається адсорбція є:

А. адсорбат;

В. адсорбент;

С. адсорбтив.

105. Величину поверхневого натягу вимірюють у…

A. Н/м

B. Дін/см³;

C. Дін/см²;

D. Дін/см.

106. Вкажіть неправильні твердження щодо адсорбції:

A. адсорбція є різновидом сорбції;

B. добрими адсорбентами є активоване вугілля, глини, силікагель;

C. процесом, зворотним адсорбції, є десорбція;

D. абсорбція – це процес, зворотний адсорбції.

107. Адсорбція електролітів здійснюється за правилом Панета-Фаянса, згідно якого кристали добудовуються ..

A. Лише тими йонами чи атомами, які входять до їх складу, або ізоморфні з ними

B. Лише аніонами

C. Лише катіонами

D. Будь-якими йонами з розчину

E. Лише тими йонами , які не входять до їх складу.

108. Використання активованого вугілля для очищення антибіотиків обумовлено процесом самочинної зміни концентрації компонента в поверхневому шарі водних розчинів, порівняно з концентрацією в об’ємі. Цей процес називається…

1. Адсорбцією

2. Змочуванням

3. Десорбцією

4. Когезією

5. Адгезією

109. Суспензію якого із адсорбентів застосовують для зняття інтоксикації, викликаної отруєнням алкалоїдами?

1. Активованого вугілля

2. Силікагелю

3. Бентоніту

4. Каоліну

5. Крохмалю

110. Які види сорбції ви знаєте:

1. Фізична і хімічна

2. Велика і маленька

3. Адсорбція і абсорбція

4. Позитивна і негативна сорбція

5. Кінетична і седиментаційна

111. Поверчнево-активні речовини (ПАР) широко використовують у фармацевтичнїй практицї, як стабілізатори диспертних систем. Характерною особливістю будови молекул ПАР є:

A Дифільність.

B Полярність.

C Неполярність.

D Їоногенність.

E Неіоногенність

112. Процес, під час якого відбувається хімічна взаємодія між молекулами адсорбата і активними центрами адсорбенту, називають:

A Хемосорбцією.

B Адсорбцією.

C Сольватацією..

D Десорбцією.

E Сублімацією.

113. Поверхнево-індиферентні речовини:

1. Збільшують поверхневий натяг води

2. Зменшують поверхневий натяг води

3. Не змінюють поверхневого натягу

4. Мають запас вільної поверхневої енергії

5. Підвищують стійкість золів

114. До якого класу розчинів належить розчин із ступенем дисперсності дисперсної фази до 1 нм:

1. Істинний;

2. Колоїдний;

3. істинно-колоїдний;

4. грубо дисперсний;

115. До якого типу розчинів належить туман:

A. гетерогенний розчин;

B. колоїдний розчин;

C. гомогенний розчин;

D. мікрогетерогенний розчин.

116. У якому агрегатному стані перебуває дисперсна фаза диму вогнища:

1. Твердому;

2. Газоподібному;

3. Рідинному;

4. Плазменному;

117. На етикетках деяких лікарських препаратів є напис: “Перед вживанням збовтати!”. Це попередження обумовлено:

1. стійкістю дисперсних систем;

2. нестійкістю дисперсних систем;

3. розчинністю дисперсних систем;

4. нерозчинністю дисперсних систем.

118. Яку назву має дисперсна фаза колоїдного розчину:

1. Міцела;

2. Колоїдинка;

3. Суспензія;

4. Гель.

119. Золями називають:

1. рідкі колоїдні розчини;

2. драглеподібні розчини;

3. тверді колоїдні розчини;

4. драглі;

120. Які із перелічених методів не належать до методів отримання колоїдів:

1. Зволожування;

2. Дисперсійні;

3. Конденсаційні;

4. Пептизації;

121. Значна кількість фармацевтичних препаратів належить до ліофобних золів. В центрі структурної одиниці таких колоїдно-дисперсних систем – міцели – розташовані мікрокристали важкорозчинної сполуки, які утворюють:

1. агрегат;

2. ядро;

3. гранулу;

4. шар потенціалоутворюючих іонів;

122. До якого класу розчинів належить розчин із ступенем дисперсності дисперсної фази до 1 нм:

1. Істинний;

2. Колоїдний;

3. істинно-колоїдний;

4. грубо дисперсний;

123. До оптичних властивостей колоїдних розчинів не належить:

A. коагуляція;

B. електрофорез;

C. опалесценція;

D. електронна мікроскопія;

124. У фармацевтичній практиці широко використовують виготовлення лікарських форм у вигляді колоїдно-дисперсних систем. До методів фізичної конденсації відноситься:

1. гідроліз;

2. подвійний обмін;

3. окиснення;

4. заміна розчинника.

125. Значна кількість фармацевтичних препаратів належить до ліофобних золів. В центрі структурної одиниці таких колоїдно-дисперсних систем – міцели – розташовані мікрокристали важкорозчинної сполуки, які утворюють:

1. агрегат;

2. ядро;

3. гранулу;

4. шар потенціалоутворюючих іонів;

126. Який із розчинів належить до істинних:

A.водний розчин кухонної солі;

B.розчин чаю;

C.розчин кави;

D.розчин цільного молока.

127. Конусоподібне розсіювання пучка світла у колоїдному розчині називають:

A. Явище Тиндаля

B. електроосмос

C. коагуляція

D. Броунівський рух

128. Які конденсаційні методи отримання колоїдів існують:

A. Фізичні і хімічні

B. Термічні та хімічні

C. фізичні

D. хімічні

129. Який потенціал зумовлює стійкість колоїдних систем?

A. термодинамічний;

B. хімічний;

C. дзета-потенціал;

D. дифузійний;

130. До молекулярно-кінетичних властивостей колоїдів належать:

1. броунівський рух;

2. явище Тиндаля-Фарадея;

3. електрофорез;

4. ультрамікроскопія;

131. До якого класу розчинів належить розчин із ступенем дисперсності дисперсної фази до 1 нм:

1. Істинний;

2. Колоїдний;

3. істинно-колоїдний;

4. грубо дисперсний;

132. Яке явище належить до електрокінетичних?

1. коагуляція;

2. седиментація;

3. електрофорез;

4. дисоціація.

133. Дзета-потенціал виникає між:

A. потенціаловизначальними йонами та усіма проти іонами;

B. ядром та адсорбційним шаром;

C. адсорбційним і дифузійним шаром;

D. гранулою з частиною проти іонів та дифузним шаром.

134. До якого класу розчинів належить розчин із ступенем дисперсності дисперсної фази до 1 нм:

1. Істинний;

2. Колоїдний;

3. істинно-колоїдний;

4. грубо дисперсний;

135. Лікарські препарати у вигляді аерозолів широко використовується в медицині та фармації. Вони належать до класу грубодисперсних систем, оскільки утворені частинками розміром:

1. 10^-3-10^-4 м;

2. 10^-4-10^-7 м;

3. 10^-7-10^-9 м;

4. 10^-8-10^-9 м;

136. Емульсії, мазі, пасти та ін, можуть бути виготовлені подрібненням твердих і рідких речовин у відповідному середовищі. Цей процес є

1. коагуляція;

2. конденсація;

3. седиментація;

4. диспергація;

137. Колоїдний розчин - це одна з лікарських форм. Вкажіть структурну одиницю колоїдного розчину.

1. молекула;

2. міцела;

3. атом;

4. іон;

138. Спрямоване переміщення дисперсійного середовища в постійному електричному полі, є

1. електроосмос;

2. електрофорез;

3. адсорбція;

4. потенціал перебігу;

139. Фармакопейним методом визначення ступеню чистоти антибіотиків, вітамінів тощо є вивчення руху частинок дисперсної фази в нерухомому дисперсійному середовищі під дією різниці потенціалів. Це явище є

1. електроосмос;

2. потенціал протікання;

3. електрофорез;

4. адсорбція;

140. Золями називають:

1. рідкі колоїдні розчини;

2. драглеподібні розчини;

3. тверді колоїдні розчини;

4. драглі;

141. До молекулярно-кінетичних властивостей колоїдів не належать:

A. явище Тиндаля

B. осмос

C. коагуляція

D. седиментація

142. Колоїдний розчин - це одна з лікарських форм. Вкажіть структурну одиницю колоїдного розчину.

1. молекула;

2. міцела;

3. атом;

4. іон;

143. Що таке поріг коагуляції?

1. мінімальна концентрація електроліту, при перевищенні якої спостерігається коагуляція;

2. мінімальна концентрація золю, при перевищенні якої спостерігається коагуляція;

3. мінімальна концентрація емульсії, при перевищенні якої спостерігається коагуляція;

4. мінімальна концентрація неелектроліту, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

144. Коагуляція – це…

1. процес збільшення дисперсності системи внаслідок укрупнення частинок дисперсної фази;

2. процес зменшення дисперсності системи внаслідок укрупнення частинок дисперсної фази;

3. збільшення стійкості ліофобних золів;

4. процес осідання частинок дисперсної фази.

145. У чому полягає основна відмінність золя від геля?

A. золь належить до вільнодисперсних систем, а гель – до зв’язанодисперсних;

B. золь належить до зв’язанодисперсних систем, а гель – до вільнодисперсних;

C. у золі, на відміну від геля, немає межі поділу фаз;

D. у гелі, на відміну від золя, немає межі поділу фаз;

146. Золь – одна з лікарських форм. Що відбувається при зливанні золів з протилежно зарядженими гранулами?

1. контракія;

2. взаємна коагуляція;

3. тиксотропія;

4. ліофілізація.

147. Суспензії – це…

1. Висококонцентровані розчини;

2. Мікрогетерогенні грубо дисперсні системи, які складаються з двох рідин, що не змішуються між собою;

3. Розчинні колоїдні поверхнево-активні речовини;

4. Мікрогетерогенні грубодисперсні системи, в яких тверді частинки дисперсної фази розміром 10^-6-10^-4 м знаходяться в рідкому дисперсійному середовищі..

148. Як можна сформулювати правило Шульце-Гарді?

5. коагулюючу дію має лише той іон електроліту, заряд якого протилежний заряду колоїдної частинки, причому коагулююча здатність іона зростає при збільшенні його заряду;

6. у неорганічних іонів з однаковим зарядом коагулююча дія зростає із зменшенням гідратації, причому ступінь гідратації зменшується, а коагулююча дія збільшується із зростанням радіуса іона;

7. початку коагуляції відповідає зниження дзета-потенціалу до величини 30 мВ;

8. коагуляцію здатні викликати будь-які електроліти, але з помітною швидкістю вона починається при досягненні певної концентрації, яка має назву “поріг коагуляції”;

149. Зазначте, як змінюється коагуляційна здатність йонів-коагуляторів при збільшенні їх заряду.