- •Тема 1. Зернові культури.
- •Тема 2. Коренеплоди та бульбоплоди.
- •Тема 3. Олійні культури.
- •Тема 4. Багаторічні та однорічні трави.
- •Лабораторно-практичне заняття № 1. Рослини ї умови їх життя
- •Методика відбору проб
- •Фенологічні спостереження за фазами росту і розвитку польових культур
- •Спостереження за станом посівів зернових культур
- •Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторно-практичне заняття № 2 Грунт як засіб сільськогосподарського виробництва
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторно-практичне заняття № 3 Бур’яни та заходи боротьби з ними
- •1. Окомірний (у балах).
- •2. Кількісний (штук/м2).
- •3. Кількісно – ваговий (кг/м2)
- •Система заходів боротьби з бур‘янами.
- •Класифікація гербіцидів
- •Умови ефективного використання гербіцидів
- •Біологічні особливості використання гербіцидів
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 4 Сівозміни
- •Запровадження сівозмін сприяє:
- •Контрольні питання.
- •Методика складання схем сівозмін
- •Лабораторно-практичне заняття № 5 Обробіток грунту
- •Підготовка ґрунту під озимі культури
- •Основний обробіток під просапні культури
- •Основний обробіток ґрунту під ярі зернові
- •Основний обробіток ґрунту навесні
- •Передпосівний обробіток ґрунту
- •Обробіток ґрунту у системі догляду за посівами
- •Ґрунтообробна техніка
- •Технічна характеристика плугів
- •Технічна характеристика дискових борін
- •Технічна характеристика розпушувачів
- •Технічна характеристика комбінованих ґрунтообробних машин
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторно-практичне заняття № 6
- •Хімічна меліорація ґрунтів
- •Система добрив у сівозміні
- •Розрахунок норм внесення добрив на запланований врожай
- •Споживання поживних речовин (кг) загальною масою врожаю на 1 т товарної продукції
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторно- практичне заняття № 7 Складання технологічних карт (агротехнічна частина) вирощування озимої пшениці
- •Технологія вирощування озимої пшениці.
- •Технологічна карта (агротехнічна частина) вирощування озимої пшениці
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
Біологічні особливості використання гербіцидів
Необхідно зауважити, що жоден із сучасних гербіцидів не знищує непроросле насіння бур'янів у ґрунті. Дія гербіцидів на бур'яни починається при їх контакті з проростком, корінцем, листками або іншими вегетативними органами.
Однією з причин широкого застосування хімічних засобів боротьби з бур'янами є вибірковість гербіцидів по відношенню до культурних рослин.
Розглянемо механізми і причини вибіркової дії гербіцидів на рослини, які зумовлені відмінностями в анатомічній і морфологічній будові однодольних і дводольних рослин. Так, листки більшості злакових рослин розміщені під гострим кутом до стебла, за формою лінійні, їх поверхня вкрита щільним воскоподібним шаром кутикули, а нерідко й опушена. Водний розчин гербіцидів на поверхні такої рослини практично не затримується. Водночас точка росту в злакових рослин надійно захована піхвами численних листків.
У дводольних рослин листяна пластинка звичайно широка, розміщена часто майже горизонтально. Такі листки добре змочуються, а точки росту розміщені на вершині стебел і легко доступні для гербіцидів.
У тканинах стебла і кореня дводольної рослини відразу після появи сходів утворюється шар камбію. Встановлено, що після проникнення гербіциду групи 2,4-Д разом із водою і розчиненими в ній солями до камбіальних клітин прискорюється процес їх ділення. При цьому порушується диференціація флоеми й ксилеми, рослина скручується, а покривні тканини кореня та стебла розриваються. В утворених тріщинах активно розвиваються мікроорганізми, які розкладають рослинні тканини. Під впливом гербіцидів групи 2,4-Д у дводольних рослин порушується водний режим, посилюється інтенсивність дихання, пригнічуються процеси окиснювання і фосфорилювання, сповільнюється фотосинтез, погіршується обмін речовин.
Злакові рослини в період обробки їх гербіцидами групи 2,4-Д камбіального шару ще не мають або він розвинений дуже слабко. Тому немає умов для нагромадження гербіциду і, навіть проникнувши в рослину, він не викликає патологічних змін.
Певним видам рослин притаманна біохімічна вибірковість щодо гербіцидів. Суть її полягає в тому, що стійкі рослини знешкоджують гербіцид. З допомогою мічених атомів Карбону встановлено, що при обробці посівів злакових культур гербіцидом натрієвої солі 2,4-Д у культурних рослин зберігався Вуглець Кальцію, а другий Вуглець зникав. Виявилось, що в злаків присутні ферменти, з допомогою яких проходить реакція розкладу бокових ланцюгів гербіциду. Одержані продукти цих реакцій уже не шкідливі для рослин.
Фізичний механізм вибірковості визначається формою препарату, поведінкою його в ґрунті, способом застосування гербіциду, характером взаємодії розчину з покривними тканинами рослин і рядом інших умов.
Топографічний механізм вибірковості Ґрунтується на тому, що внесений гербіцид фіксується у верхньому шарі ґрунту внаслідок адсорбції колоїдними частинками і не проникає до кореневих систем культурних рослин. Бур'яни, що проростають у верхньому шарі ґрунту, при цьому знищуються.
