Гаврилова Наталія Степанівна, кандидат психологічних наук, доцент kaflogoped@ukr.net.

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (КПНУ ім. І. Огієнка), факультет корекційної та соціальної психології і педагогіки, кафедра логопедії та спеціальних методик

Гаврилова Наталия Степановна, кандидат психологических наук, доцент

Каменец-Подольский национальный университет имени Ивана Огиенка (КПНУ им. И. Огиенка), факультет коррекционной и специальной психологии и педагогики, кафедра логопедии и специальных методик

Kamiyanets-Podilsky National Ivan Ohienko University, the correctional and social pedagogy and psychology faculty, logotherapy and special methodic department

Kamyanets-Podilsky National University n.a. Ivan Ohienko (KPNU n.a. I. Ohienko), the faculty of corrective and social psychology and pedagogics, the department of logopedy and special methodics, Havrylova Natalia, Candidat of Science (Psychology), associate professor

Характеристика причин труднощів засвоєння математичних знань учнями з порушеннями мовленнєвого розвитку

У статті викладено наукові підходи та результати дослідження особливостей психічного розвитку дітей з порушеннями мовлення, охарактеризовано структуру недорозвитку процесів і функцій пізнавальної діяльності у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку, а також визначено вплив цього недорозвитку на рівень та особливості засвоєння ними знань з математики.

Ключові слова: порушення мовленнєвого розвитку, структура недорозвитку процесів і функцій пізнавальної діяльності, рівень засвоєння знань з математики, типи труднощів засвоєння математичного матеріалу.

В статье подано научные подходы и результаты исследования особенностей психической деятельности детей с нарушениями речи, описано структуру недорозвития процессов и функций познавательной деятельности у младших школьников с нарушениями речевого развития, а также определено влияние этого недоразвития на уровень и особенности усвоения ими математических знаний

Ключевые слова: нарушения речевого развития, структура недоразвития процессов и функций познавательной деятельности, уровень усвоения математических знаний, типы трудностей усвоения математических знаний.

The scientific approaches and results of the children’s with the speech violation psychic development research are revealed in the article; the structure of the backwardness of the processes and functions of the cognitive activity in junior pupils with the backwardness of the speech development is characterized, and the influence of this backwardness at the level and specialties of the mastering the mathematical knowledge by them is determined.

Key words: speech violation, the structure of the backwardness of the processes and functions of the cognitive activity, the level and specialties of the mastering the mathematical knowledge, types of difficulties in mastering the mathematical material.

Сучасний етап розвитку спеціальної педагогічної та психологічної науки означений переосмисленням підходів до вивчення особливостей засвоєння знань, умінь та навичок у різних категорій школярів. У новому державному стандарті спеціальної освіти дітей з особливими потребами визначено, що провідною ідеєю, яка повинна лягти в основу її реформування є орієнтація на ефективне використання збережених систем та функцій, які здатні взяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження та цілеспрямований розвиток психічних процесів, що обумовлюють рівень опанування знань, умінь та навичок у дитини. Розвиток цієї ідеї набуває все більшого відображення у наукових дослідженнях останніх років.

Одним з перспективних підходів, орієнтованих на інтенсифікацію процесу навчання учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку (ПМР) математики та оцінку їх навчальних досягнень, є дослідження причин труднощів оволодіння ними програмовим математичним матеріалом. Це може стати основою для створення нових навчальних технологій через максимальну активізацію більш розвинутих у школярів з ПМР ланок пізнавальної діяльності, оскільки дозволить забезпечити єдність навчального процесу в його змістовій та структурній побудові. З іншого боку, такі дослідження визначать найбільш ефективні шляхи запобігання труднощів у вивченні цієї дисципліни у школі.

Співставлення та узагальнення результатів наукових досліджень П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, Г.С.Костюка, А.М.Лєушиної, О.Р.Лурії, М.А.Менчинської, Ж.Піаже, В.В.Тарасун, Л.С.Цвєткової та ін. дозволило встановити, що в процесі вивчення математики учні з ПМР оволодівають різними видами знань, які були поділені нами на чотири групи: 1) вербальним матеріалом різного рівня складності (словами (термінами), що позначають цифри, математичні поняття, компоненти арифметичних дій, величини, геометричні фігури тощо; математичними фразами, що позначають числові вирази та вирази із величинами, математичні тексти – тексти арифметичних задач); 2) символами та схемами (геометричними фігурами, цифрами, знаками арифметичних дій, схемами оформлення обчислень при виконанні їх у рядок і у стовпчик тощо); 3) математичними поняттями (склад числа, розрядний склад числа); 4) програмами виконання операцій та дій (алгоритмами виконання обчислень, переведення одних одиниць величини в інші тощо). Аналіз психїолого педагогічної літератури з даної проблеми дозволив визначити, що засвоєння вербальної інформації з математики, переважно, забезпечують кінестетичний, кінетичний та просторовий вид праксису, зорове сприймання, сенсо-моторна функція мовлення, слухо-мовленнєва та зорова пам’ять, а також всі операції мислення. Оволодіння символами та схемами забезпечує кінестетичний та просторовий праксиси, зорове сприймання, слухо-мовленнєва і зорова пам’ять, а також такі операції мислення як аналіз, порівняння, узагальнення й групування. Засвоєння математичних понять пов’язане з достатнім рівнем розвитку сенсо-моторної функції мовлення, просторового праксису, слухо-мовленнєвої та зорової пам’яті, такими операціями мисленя, як аналіз, порівняння, узагальнення та групування. В процесі опанування програмами виконання операцій та дій беруть участь слухо-мовленнєва та зорова пам’ять, а, також операції мислення – умовиводи та встановлення причиново-наслідкових зв’язків. Ми узагальнили виділені процеси функції та операції пізнавальної діяльності та згрупували їх за рівнями (див. табл. 1).

Таблиця 1

Модель базових процесів та функції пізнавальної діяльності, що забезпечують засвоєння математичного матеріалу

Рівні	Процеси та функції пізнавальної діяльності
Гностико-праксичний (перцептивний)	Кінестетичний, просторовий та динамічний праксиси, слухомоторні координації, зоровий гнозис, сенсо-моторна функція мовлення.
Мнестичний	Слухо-мовленнєва, зорово-просторова та зорово-мовленнєва пам’ять.
Інтелектуальний	Операції аналіз, порівняння, групування, узагальнення, умовиводи, встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

На даному етапі дослідження ми припустили, що недорозвиток у дітей з ПМР певних психічних процесів функцій та операцій обумовлює відповідний рівень опанування математичним матеріалом і є причиною виникнення труднощів його засвоєння. Передбачалось, що всебічний аналіз результатів дослідження пізнавальної діяльності дозволить визначити найбільш сформовані ланки в її структурі, на які можна опиратися при формуванні математичних знань та вмінь.

Для перевірки гіпотези нами розроблено комплекс нейропсихологічних завдань, спрямований на визначення стану розвитку пізнавальної діяльності учнів, у якому передбачалося мінімальне задіювання навчальної інформації, що дало змогу виявити причини труднощів навчання дітей з ПМР безвідносно до рівня засвоєння ними програмового матеріалу.

Схема нейропсихологічного дослідження, яку ми використали при обстеженні молодших школярів з ПМР включила модифіковані нейропсихологічні та психологічні методики (О.Р.Лурія, Ю.З.Гільбуха, Н.М.Стадненко та Р.Амтхауера), за допомогою яких нами в учнів з ПМР виявлявся стан сформованості психічних процесів, функцій та операцій на перцептивному, мнемічному та інтелектуальному рівнях . У діагностичну методику включено три тести, в яких представлено 38 завдань: 18 – для обстеження гнозису і праксису (об’єднані, відповідно досліджуваних функцій, у шість груп); 10 – для оцінювання стану сформованості пам’яті; 10 - для обстеження стану розвитку мислення.

Результати вивчення стану сформованості гностико-праксичних процесів оцінювалися за 6-ма, пам’яті – за 12-ма, мислення – за 10-ма шкалами, кожна з яких мала чітке кількісне вираження і включала в себе групу параметрів, які характеризували окремі психічні процеси та функції, що досліджувалися. При цьому виставлення балів здійснювалося не за результатами виконання тестів у цілому, а по мірі допускання дитиною помилок в процесі виконання завдань та числа відповідних стимулів, використаних експериментатором. Такий підхід дозволив замінити традиційну бальну систему на систему, яка умовно не має верхньої межі – чим глибший недорозвиток, тим більша кількість балів нараховувалася. У шкалі оцінювання також відсутнi узагальненi бальнi оцiнки, коли за два рiзних результати (наприклад, за правильне вiдтворення слiв як пiсля одного, так i пiсля двох пред’явлень) нараховується один і той же бал.

Дослідження проводилось в школах для дітей з важкими порушеннями мовленя мм. Львова та Хотина. Обстеженням охоплено 103 молодших школяра зі складною дислалією, дизартрією, ринолалією, ускладненою лексико-граматичним недорозвитком з первинно збереженим слухом, зором та інтелектом. Результати нейропсихологічного дослідження співвіднесено з виявленими нами рівнями засвоєння дітьми з ПМР математичного матеріалу, що дозволило охарактеризувати причини виникнення труднощів опанування знаннями та вміннями із цієї дисципліни.

За результатами виконання школярами з ПМР завдань діагностичної методики визначено рівень та особливості розвитку процесів та функцій їхньої пізнавальної діяльності (див. рис.1.).

Рисунок 1а.

Рисунок 1 в