Препарати

Atropini sulfas сп.А Атропіну сульфат

Ф.в. пор. амп.0,1%-1мл, таб.0,0005, очні краплі та очна мазь – 1%

Tinctura Belladonae сп. Б Настойка красавки

Вживається по 5-10 крапель на прийом, основна діюча речовина- атропін.

Extractum Belladonnae siccum сп. Б

Екстракт красавки сухий

Ф.в. супп. по 0,015, входить до складу таб. «Бесалол», «Белалгін», «Беластезин» та супп. «Бетіол», «Анузол».

Platуphуllini hуdrotartras сп. А Платифіліну гідротартрат

Ф.в. пор., таб. 0,005, амп.0,2%-1мл, п/ш

Scopolamini hуdrobromidum сп. А Скополаміну гідробромід

Ф.в. таб. 0,002, амп. 0,1%-1мл

Показання до застосування

1. Спазм не посмугованих м”язів кишечнику, ниркова і печінкова кольки (атропін, платифілін, метацин).

2. Бронхіальна астма – атропін, платифілін, метацин. Метацин сильніше від атропіну розслаблює м’язи бронхів, менше впливає на очі та серце, не зумовлює центральних ефектів. Платифілін, крім м-холіноблокуючих ефектів, має пряму міотропну спазмолітину дію, може розширювати кровоносні судини і знижувати АТ. Атропін використовують рідше, так як він сприяє накопиченню у бронхах густого тягучого секрету.

3. Виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, гіперацидні стани. Препарати знижують секрецію залоз шлунку і кишок, пригнічують скорочення гладеньких м’язів, сприяють зменшенню больового синдрому (атропін, платифілін, метацин).

4. В анестезіології ці препарати вводять перед наркозом для зняття побічних впливів, зумовлених збудженням блукаючого нерва (посилення секреції слинних і бронхіальних залоз, ларинго- та бронхоспазм, рефлекторна брадикардія). Призначають атропін, скополамін і особливо метацин, так як він меншою мірою впливає на очі (легше стежити під час операції за реакцією зіниць) й серце, а за бронхолітичним ефектом переважає атропін.

5. В офтальмології з метою дослідження очного дна і під час підбирання окулярів. Призначають препарати відносно короткочасної дії – платифілін (5-6 годин). При гострому запаленні (ірит, іридоцикліт) і травмах ока застосовують атропін, який на тривалий час розширює зіницю (7-10 діб). При глаукомі м-холіноблокатори не застосовують.

6. Вестибулярні розлади (запаморочення, нудота, порушення рівноваги), морська хвороба – скополамін, аерон.

7. При отруєнні м-холіноміметиками та антихолінестеразними речовинами.

Небажані ефекти м-холіноблокаторів

• відчуття сухості у роті;

• тахікардія;

• мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску;

• атонія кишок, закрепи;

• зниження тонусу сечового міхура;

• порушення тепловіддачі (за рахунок зменшення потовиділення).

Отруєння м-холіноблокаторами може виникнути внаслідок передозування

препаратів або вживання рослин - беладони, блекоти, дурману.

Симптоми отруєння:

Психічне збудження (марення, галюцинації), почервоніння і сухість шкіри, спрага, підвищення температури тіла; розлади ковтання, мовлення; розширення зіниць; тахікардія.

Допомога при отруєнні :

• промивання шлунка 0,5% розчином таніну;

• активоване вугілля;

• для прискореного виведення отрути з крові – форсований діурез,

гемосорбція;

• функціональні антагоністи – прозерин, галантамін;

• при збудженні – діазепам;

• при тахікардії - - адреноблокатори;

• для зниження температури тіла обкладають потерпілих грілками

з льодом;

- при пригніченні дихання – штучне дихання з інгаляцією кисню.

Селективні М-холіноблокатори

Гастроцепін – pirenzepine dihydrochloride

Ф.в. таб. 0,025, 0,05

амп. 0,5% - 2 мл в/м, в/в

Пригнічує базальну та стимульовану секрецію кислоти хлороводневої і пепсинну активність шлункового соку, меншою мірою знижує тонус гладких м’язів шлунка.

Застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті з підвищеною секреторною функцією шлунка.