Висновки

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:

Антропологія займає особливе місце в системі наук.

Під антропологією розуміють цілий комплекс наук, націлених на вивчення людини з різних сторін. Такий міждисциплінарний підхід дозволяє виявити закономірності, які залишаються схованими при вивченні людини тільки з однієї точки зору. У цьому - основна цінність, основне значення антропологічного підходу до вивчення людини й суспільства.

Антропологія – область наукового пізнання, у рамках якої вивчаються фундаментальні проблеми існування людини в природні та середовищі. Іншими словами: антропологія - це наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини.

Антропологія - це наука, що вивчає походження людини і її еволюцію, утворення рас і фізичну будову людини.

Антропологія відрізняється від всіх інших наук про людину тим, що вона намагається зібрати воєдино всі інші аспекти й вивчити глобально й всебічно загальний процес фізичного й культурного розвитку людини.

З кінця XIX початку XX століття природничо-наукове пізнання людини стало базуватися на «трьох китах»:

- позитивізмі, що визнає дійсними тільки ті явища й факти, які піддаються спостереженню;

- матеріалізмі, що стверджує, що всі події у Всесвіті можна пояснити у фізичних термінах як різні прояви матерії і її властивостей;

- емпіризмі - філософської позиції, що вважає єдиним джерелом пізнання спостереження за природою, емпіричний досвід, одержуваний сенсорними органами почуттів.

Предметом антропології є вивчення варіацій фізичного типу людини в просторі і часі.

Основне завдання антропології - простежити процес переходу від біологічних закономірностей до соціальних.

У країнах Західної Європи й США антропологією вважається гуманітарна наука про людину у всіх його вимірах: соціальна, культурна й фізичних (анатомія, фізіологія, антропогенез), що також включає етнологію як найважливіший елемент.

У радянській науці антропологія трактувалася як біологічна наука про походження, фізичну організацію й еволюцію людини й людських рас.

З погляду французької школи, що виводить за рамки антропології матеріальні й фізичні аспекти людського буття, вона є підрозділом соціології; з погляду англосаксонської школи, антропологія - полідисциплінарна наука, що складається із чотирьох розділів (антропобіологія, соціальна й культурна антропологія, доісторична археологія, етнолінгвістика).

Список використаних джерел

1. Алексеев В. П. Становление человечества. – М.: Издво полит. лит., 1984.

2. Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Основы антропологии. – М.: Издво Москов. унта, 1955.

3. Сегеда С. Антропологія. – К.: Либідь, 2001.

4. Сегеда С. Основи антропології. – К.: Либідь, 1995.

5. Тегако Л. И., Саливон И. И. Основы современной антропологии. – Минск: Университетское, 1989.

6. Хрисанфова Е. Н., Перевожчиков И. В. Антропология. – М.: Издво Москов. унта, 1991.