4.1. Антропометричні точки

При вимірюванні антропометричних ознак в положенні сидячи разом з точками, що описані для положення стоячи, використовуються наступні (рис.8):

Стегнова верхня (femorale superior, fe s) – найбільш виступаюча вгору точка на вентральній поверхні стегна.

Стегнова дистальна (femorale distalis, fe d) – найбільш виступаюча вверх точка на дистальному кінці стегна.

Підколінний кут (angulus popliteus, ар) - кут, утворений м'якими тканинами на дорсальных поверхнях стегна і гомілки при згинанні їх під прямим кутом.

Точка надколінника (patellare, pat) – найбільш виступаюча вперед точка на кістці наколінок.

Зовнішня точка коліна – найбільш виступаюча назовні точка на латеральній поверхні коліна.

Тазова латеральна – найбільш виступаюча назовні точка на м'яких тканинах тазу або верхньої частини стегон.

Ліктьова (cubitale, cu) – найбільш виступаюча назовні точка на латеральній поверхні ліктьового суглоба.

П’яткова підошовна (calxale, ex) – найбільш виступаюча вперед точка на підошовній поверхні п'яти.

Рис.9. Основні антропометричні ознаки людського тіла в положенні сидячи

4.2. Антропометричні ознаки

26. Висота верхівкової точки над сидінням (ріст сидячи) (Bs-vertex) – вертикальна відстань від сидіння до верхівкової точки.

27. Висота потиличної точки над сидінням (Bs- opisthokranion) – вертикальна відстань від сидіння до потиличної точки.

28. Висота шийної точки над сидінням (Bs-сеrvicale) – вертикальна відстань від сидіння до шийної точки.

29. Висота плеча над сидінням (Bs-supraacromiale) –вертикальна відстань від сидіння до надплечевой точки. Лінійка антропометра накладається на м'які тканини акроміального кінця ключиці біля краю дельтовидного м'яза.

30. Висота акроміальної точки над сидінням (Bs-асromion) – вертикальна відстань від сидіння до акроміальної точки.

31. Висота ліктя над сидінням (Bs-olecranon) – вертикальна відстань від сидіння до точки олекранон. Плече притиснуте до тулуба, передпліччя розташовується горизонтально і утворює з плечем прямий кут.

32. Висота стегна над сидінням (Bs - femorale superior) – вертикальна відстань від сидіння до стегнової верхньої точки.

33. Висота підколінного кута над підлогою ( В - angulus popliteus) – вертикальна відстань від підлоги до вершини підколінного кута.

34. Висота коліна над підлогою (В - femorale distalis) – вертикальна відстань від підлоги до стегнової дистальної точки (але не по верхньому краю наколінника).

35. Спинка сидіння - передня поверхня тулуба (Bds - Bf) – горизонтальна відстань від спинки сидіння до найбільш виступаючої вперед точки тулуба.

36. Олекранон-пальцева точка III (olecranon-dactylion III) – горизонтальна відстань від точки олекранон до пальцевої точки III. Плече опущено уздовж тулуба, утворює з передпліччям прямий кут, пальці випрямлені.

37. Олекранон-фаланговая точка III (olecranon - phalangionIII) – горизонтальна відстань від точки олекранон до фалангової точки III.

38. Спинка сидіння - фалангова точка III (Bds- phalangion III) – Плече опущене уздовж тулуба, утворює з передпліччям прямий кут, пальці випрямлені.

39. Спинка сидіння - пальцева точка III (Bds-

Рис.10. Основні антропометричні ознаки людського тіла в положенні сидячи

dactylion III) – горизонтальна відстань від спинки сидіння до пальцевої точки III. Плече опущено вздовж тулуба, утворює з передпліччям прямий кут, пальці випрямлені.

40. Спинка сидіння - підколінний кут (Bdsi-angulus popliteus) – вертикальна відстань від спинки сидіння до підколінного кута

41. Спинка сидіння - коліно (Bds-patellare) – горизонтальна відстань від спинки сидіння до точки наколінника.

42. Спинка сидіння - кінцева точка стопи (Bds-асropodion I, II) – проекційна відстань від спинки сидіння до кінцевої точки стопи. Вимірюється на фоні сітки, розташованої на підлозі, або антропометром. Задній край сидіння проектується на опорну поверхню.

43. Ширина колін – горизонтальна відстань між зовнішніми точками колін при вільному (зручному) розташуванні ніг.

44. Вертикальна досяжність руки (в положенні сидячи) (Bs - dactylion III) – вертикальна відстань від сидіння до пальцевої точки III витягнутої вгору правої руки. Вимірюваний сидить прямо, торкаючись сідницями спинки сидіння, обидві руки витягнуто вгору, плечовий пояс нерухомий.

Рис.11. Основні антропометричні ознаки людського тіла в положенні сидячи

45. Найбільша ширина тазу (з урахуванням м'яких тканин) – горизонтальна відстань між тазовими латеральними точками.

46. Найбільша міжліктьова ширина (cubitale - cubitale) – горизонтальна відстань між ліктьовими точками. Плече притиснуте до тулуба, передпліччя розташовується горизонтально, утворює з плечем прямий кут, долоні направлені всередину.

47. Висота нижнього кута лопатки над сидінням (Bs - infrascapulare) – вертикальна відстань від сидіння до нижньолопаткової точки.

48. Висота лінії талії над сидінням (Bs-T) – вертикальна відстань від сидіння до точки лінії талії.

49. Передня досяжність руки (в положенні сидячи) (Bds - dactylion III) – горизонтальна відстань від спинки сидіння до пальцевої точки III витягнутої вперед руки. Вимірюваний сидить випрямившися, торкаючись сідницями і лопатками спинки сидіння, обидві руки витягнуто вперед, плечовий пояс нерухомий.

50. Довжина витягнутої вперед ноги (Bd-calxale) – горизонтальна відстань від спинки сидіння до підошовної точки п'яти витягнутої горизонтально ноги. Стопа з гомілкою утворює прямий кут.

5. Інструменти і пристосування

для антропометричних досліджень

При проведенні антропометричних досліджень в ергономіці використовуються наступні інструменти:

- металевий штанговий антропометр системи Мартіна;

- ковзаючий або штанговий циркуль;

- великий і малий товщинні циркулі;

- міліметрові стрічки (полотняні або прогумовані);

- медичні терези;

- кистьовий і становий динамометри;

	Рис.12. Антропометр системи Мартіна

- гоніометри різної конструкції.

Антропометр системи Мартіна (рис. 12) дозволяє визначати поздовжні розміри тіла (довжину тіла, плеча, передпліччя, кінцівок і їх ланок – стегна, гомілки і т.п.) з точністю до 0,2-0,5 см. Верхня штанга антропометра, доповнена горизонтальною лінійкою, викорис-товується як широтомір.

Ковзаючий циркуль (рис. 13,а) застосовується для визначення проекційних і наскрізних розмірів, тобто відстаней між двома точками, які знаходяться на різних рівнях. Головним чином він використовується при вимірюванні голови, кисті і стопи і дозволяє вимірювати відстані до 25 см.

Товщинні циркулі (рис.13,б) застосовуються для визначення наскрізних розмірів між точками тіла, які лежать глибше, ніж оточуючі тканини, і не можуть фіксуватися прямими лінійками ковзаючого циркуля. Малий товщинний циркуль дозволяє вимірювати відстані до 25 см, великий – до 45 см.

а б

Рис.13. Інструменти для антропометричнидосліджень а – ковзаючий циркуль, б – товщинний х циркуль

За допомогою міліметрових стрічок визначаються обхвати тіла і його частин. Слід мати на увазі, що полотняні стрічки витягуються під час вимірювання, їхні поділки швидко стираються, стають нечіткими, тому вони вимагають постійної перевірки і заміни.

Вага тіла визначається на спеціальних медичних терезах з точністю вимірювання до 50 гр. Перед зважуванням слід перевіряти точність терезів.

Гоніометри, або кутоміри, використовуються для визначення рухливості в суглобах.

Динамометри служать для вимірювання сили м'язів: кистьовий – згиначів кисті, станової – розгиначів спини. При визначенні показників окремих м'язових груп людина, над якою проводяиться дослідження, розвиває за сигналом дослідника максимальне м'язове зусилля групи, що вивчається. Записується краще значення з двох-трьох спроб.

Разом з названими інструментами використовуються спеціальні стенди, установки, прилади. Для визначення габаритних розмірів застосовуються стенди або масштабні екрани, на які нанесені поділки у вигляді сітки. Розміри стенду повинні бути не менше 240x240 см, оскільки окремі габаритні розміри в положенні стоячи, наприклад, вертикальна досяжність або розмах рук, перевищують 2 м. Стенд конструкції ВНДІТЕ, що складається з чотирьох масштабних екранів у вигляді букви П (рис.14),

Рис.14. Схема стенду для антропометричних вимірювань

дозволяє вимірювати людину в різноманітних позах і положеннях. В по-льових умовах масштабну сітку можна наносити на міліметрівку. В цьому випадку необхідно, щоб стіни, на які прикріпляється папір, були рівні, плоскі і перпендикулярні по відношенню до підлоги і одна до одної.

	Рис.15. Стілець антропометричний

Вимірювання антропометричних ознак в положенні сидячи проводиться на стільці з плоским горизонтальним сидінням і плоскою високою спинкою (рис.15). Спинка складає з площиною сидіння кут в 90°. Основні розміри стільця:

- діапазон регулювання висоти сидіння – 300-500 мм,

- крок регулювання – 5-10 мм,

- ширина сидіння – 600 мм,

- глибина сидіння – 400 мм,

- висота спинки – 750 мм,

- ширина спинки – 400.

Висота стільця встановлюється для кожного вимірюваного індивідуально відповідно до довжини його гомілки. Орієнтиром для визначення висоти стільця служить висота підколінного кута над підлогою, коли стегно і гомілка складають кут в 90°.

Всі інструменти і пристосування, що використовуються для антропометричних вимірювань, повинні систематично перевірятися. Антропометри, циркулі і міліметрові стрічки перевіряються за допомогою контрольної металевої лінійки, медичні терези і динамометри – шляхом контрольного зважування різних стандартних вантажів.

Список літератури

1. Ермакова С.В., Подставкина Т.П., Строкина А.Н. Антропометри-ческий атлас. Методические рекомендации. – М.: ВНИИТЭ, 1977. – 138 с.

2. Методика антропометрических исследований в эргономике. Антропометрический признак. Под.ред.Мунипова В.М. – М.: ВНИИТЭ, 1985. – 54 с.

3. Методы и технические средства препроектного эргономического моделирования. Методическое пособие. Под.ред.Мунипова В.М. – М.: ВНИИТЭ, 1983. – 76 с.

4. Мигаль С.П. Проектування меблів: Навчальни посібник. – Львів: Світ, 1999. – 216 с.

 Слід мати на увазі, що всі антропометричні ознаки вимірюються в статиці за умови підтримання незмінної пози. Тому назва „статичні ознаки" умовна, воно лише відмежовує групу динамічних ознак.

36