
- •В м. Вінниця”
- •Об’ємно-планувальне рішення будівлі
- •Технічні характеристики по будівлі
- •4. Конструктивні рішення
- •4.1 Фундаменти.
- •4.2 Колони.
- •4.3 Балки.
- •4 .4 Ферми.
- •4.5 Елементи покриття.
- •4.6 Елементи підлоги.
- •4.7 Елементи стін.
- •4.8 Вибір світлоаераційних ліхтарів.
- •5.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •5.3 Розрахунок природнього освілення.
- •6. Література
- •Світлотехнічний розрахунок Розрахункова схема
5.3 Розрахунок природнього освілення.
Знаходимо нормативне значення коефіцієнта природнього освітлення [2]:
еN,=еН,тN,
де ен - значення КПО за таблицями 1 і 2;
mN - коефіцієнт світлового клімату за таблицею 4; mN=0.85
N- номер групи забезпеченості природним світлом за таблицею 4.
Щоб визначити ен спочатку звертаємось до Дод.И [2], потім із отриманими даними із Т1 [2] отримуємо значення КПО 0,7 при верхньому або комбінованому освітленні та 0,2 при боковому освітленні.
еN,=еН,тN=0,7*0,85=0,595
еб=εбqr10/K3
εб=0.01*n1*n2
де
- геометричний КПО в розрахунковій точці
при боковому освітленні, який враховує
пряме світло неба та визначається за
графіками І і II
(рис. Л.1 і Л.2);
q - коефіцієнт, який враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО та визначається за таблицею Л.10;
(Л.З)
де τ1 - коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається за таблицею Л.З;
τ2 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу, який визначається за таблицею Л.З;
τ3 - коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях і визначається за таблицею Л.З (при боковому освітленні τ3 = 1);
τ4 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях і визначається за таблицею Л.4;
τ5 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, який приймається рівним 0,9;
r1 - коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення та підстилаючого шару, прилеглого до будинку і який приймається за таблицею Л.5;
Розрахунок значення КПО проводимо в табличній формі :
№ т-ки |
еб=εб×q×r1×t0/K3 |
еб |
||||||
εб=0.01×n1×n2 |
εб |
q |
r1 |
t0 |
K3 |
|||
n1 |
n2 |
|||||||
1 |
26 |
92 |
23,92 |
1,23 |
0,6 |
0,461 |
1,3 |
6,26 |
2 |
18 |
78 |
14,04 |
0,72 |
0,6 |
0,461 |
1,3 |
2,15 |
3 |
17 |
78 |
13,26 |
0,59 |
0,6 |
0,461 |
1,3 |
1,66 |
4 |
10 |
74 |
7,4 |
0,54 |
0,6 |
0,461 |
1,3 |
0,85 |
5 |
20 |
76 |
15,2 |
0,51 |
0,6 |
0,461 |
1,3 |
1,65 |
де:
n1 – к-ть променів, що проходять в розрахункову точку по графіку Данилюка 1. [6] на розрізі будинка;
n2 – к-ть променів, що проходять в розрахункову точку по графіку Данилюка 2 [6] на плані будинка;
εб – геометричний к-т природнього освітлення;
q – к-т, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба;
r1 – к-т, який враховує збільшення КПО за рахунок світловідбиття від внутрішніх поверхонь;
0 – загальний к-т світлопропускання;
K3 – к-т запаса.
Кінцеву побудову графіків виконуємо в масштабі на поперечному розрізі [Аркуш 2].