4.6 Елементи підлоги.

Гідроізоляція – прошарок щебеню, прошарок бетону В20 висотою 100 мм. Влаштовується по верху фундаментних балок на відмітці –0,150.

Відмостка – асфальт товщиною 50 мм по бетонній підготовці. Ухил відмостки 1:10.

Фундаментні балки – залізобетонні для кроку колон 6 м. Тип перетину І.

Під фундаментними балками виконується засипка з шлаку для утеплен-

ня підлоги по периметру будівлі та забезпечення сумісного просідання колон та стінових панелей. Збоку фундаментної балки під відмосткою улаштовується глиняний замок.

4.7 Елементи стін.

Вікна - сталеві панелі, номінальним розміром по фасаду 4,51,2 м. При висоті прорізу до 20 м панелі встановлюються безпосередньо одна на одну та скріплюються болтами М12. Навантаження від ваги віконного заповнення передається на стінову підвіконну панель через жорсткі прокладки, які установлюються у нижньому зазорі під стійками рами. Панелі поділяються на ті, що відкриваються та глухі, одинарного засклення. Панелі складаються з несучої рами, яка виконується з холодногнутих профілів які з’єднуються точечною зваркою. У панелях, що відкриваються до рами підвішені засклені рами, які зварюються з двотаврів розміром 45453,8 мм. В нижніх панелях відкривання ручне, в верхніх за допомогою електроприводу. Скло у панелях окантоване резиновим профілем. Для зменшення можливості появи конденсату на внутрішній поверхні панелей зазор між ними заповнюють теплим розчином.

Пожежні драбини - вертикальні, сталеві, шириною 0,6 м. Тетива драбини виконується з металевого кута 756 мм. Щаблі накладні з одного прута діаметром 18 мм. Крок щаблів 350 мм. При висоті підйому більш 4,2 м драбина оснащена огородженням. Серія 1.459-2.

4.8 Вибір світлоаераційних ліхтарів.

За призначенням ліхтарі в промислових будівлях розділяють на світлові, світлоаераційні та аераційні. Вони забезпечують верхнє природнє освітлення і при необхідності вентиляцію будівлі. Ліхтарі, як правило, розміщують вздовж будівлі.

Ліхтар складається з несучої конструкції–каркасу і огороджуючої конструкції–покриття, стін і заповнення світлових або аераційних пройомів.

За формою ліхтарі розділяють на двосторонні, односторонні (шеди) та зенітні. Двосторонні і односторонні ліхтарі можуть мати вертикальне і похиле остекління. В зв’язку з цим поперечний профіль ліхтаря може бути: прямокутним, трапецеїдальним, зубчастим і пилкоподібним.

В цілях покращення експлуатації (снігозбирання) та протипожежним вимогам довжина ліхтарів повинна бути не більше 84 м. Якщо потрібна велика довжина, то ліхтарі влаштовують з розривами, величина яких складає 6 м.

Розміри конструктивних схем ліхтарів уніфіковані і погоджені з основними габаритами будівлі. За звичай для 12-ти і 18-ти метрових прольотів приймають ліхтарі шириною 6 м, а для прольотів шириною 24, 30 та 36 м приймають12 м. Висоту ліхтаря визначають на основі світлових і аераційних розрахунків.

4.9 Стіни.

Для даної будівлі запропоновано виконання стінової огорожі із конструкцій типу сендвіч : між двома листами профільованого металічного настилу встановлюється ефективний утеплювач (в даному випадку ЦФДС) з товщиною шара прийнятою по розрахунку. Вся конструкція сендвіча за допомогою ригелів із гнутих швелерних перерізів кріпиться до несучих колон або до фахверкових колон.

С ТІНОВІ КОНСТРУКЦІІ ІЗ СЕНДВІЧ-ПАНЕЛЕЙ ПОЭЛЕМЕНТНОГО

ЗБИРАННЯ МЕТАЛ ПРОФІЛЬ

1. Сендвич-профіль

2. Колона каркасу

3. Фасадна облицовка

4. Теплоізоляція

5. Термороздільна полоса

5. Економія тепла і енергії.

5.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни.

1) Вхідні дані для теплотехнічного розрахунку:

Місце будівництва - м. Вінниця.

Конструкція зовнішньої стіни – «сандвіч»: профільний лист товщиною 1 мм, утеплювач і ще шар профільного листа.

Розрахункова схема матиме такий вигляд:

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язкове виконання умови:

R_Σпр ≥ R _{q min}

За ( [1], стр.7, табл. 2) відносимо будівлю до І групи, для якої температура та відносна вологість .

Тоді із зазначених умов вологісний режим приміщення – сухий (Таблиця Г1); значення температурного перепада становить ;

Умови експлуатації огороджуючих конструкцій (за таблицею К1) становлять: “А”.

Розрахункові значення теплопровідності (_Б) та коефіцієнту теплозасвоєння (s_Б) згідно із густиною матеріалу знаходимо за таблицею (за додатком Л, таблиця Л1[1]) і наводимо в таблиці 7

2. Вибір матеріалів для огороджуючої конструкції:

У якості огороджуючої конструкції приймаємо трьохшарову панель «сандвіч» з утеплювачем з ЦФДС(140) та двох шарів профнастилу з товщиною шару .

У якості утеплювача, як зазначено вище приймаємо ЦФДС, товщину шару якого і потрібно визначити. Шарами металу в розрахунках можна знехтувати.

Таблиця 1 – Розрахункові дані

№ шару	Найменування шару	Густина ρо, кг/м3	Товщина , м	Теплопро-відність ip, Вт/(мК)	Коеф. теплозас-воєння sі, Вт/(м2·К)
1	Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного центрифугально-фільєрно-дуттьовим способом (ЦФДС) (вміст зв'язуючого за масою, від 3,5 % до 4,0 %)	140	?	0,051	0,73

2. Розрахунок стінової панелі за ( [2])

Розрахунок проведемо методом ітерацій.

Варіант 1

Для початку задамося, що значення теплової інерції D знаходиться в інтервалі D>1,5.

1. Місто Вінниця за рис. 1 (Додаток В [1]) знаходиться в І-й температурній зоні України.

2. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни при D>1,5 згідно з таблицею 1 (таблиця 2 [1]) становить

R_qmin = 1,5 м²К/Вт.

3. Записуємо формулу (6) опору теплопередачі для даної тришарової (нехтуємо двома шарами профільних листів), тобто одношарової конструкції

4. Приймаючи R_ = R_qmin, знаходимо товщину утеплювача

де _в = 8,7 Вт/(м²К) – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні, приймається за таблицею 2 (Додатком Е [1]),

_з = 23 Вт/(м²К) – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні, приймається за таблицею 2 (Додатком Е [1]). Тоді,

,

5. Згідно з розрахунком можна запропонувати утеплювач товщиною 75 мм, як найближчу більшу за мінімально необхідну його уніфіковану товщину.

6. опір теплопередачі, з урахуванням запропонованої товщини утеплювача, становить

.

7. Значення теплової інерції зовнішньої стіни при прийнятій товщині утеплювача буде

Умови (1) [1] R_∑>R_qmin та припущення D>1,5 не виконуються. Товщина утеплювача прийнята невірно.

Варіант 2

Задамося, що значення теплової інерції D знаходиться в інтервалі D<1,5.

1. Місто Вінниця за рис. 1 (Додаток В [1]) знаходиться в І-й температурній зоні України. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни при D<1,5 згідно з таблицею 1 (таблиця 2 [1]) становить

R_qmin = 2.0 м²К/Вт.

2. Записуємо формулу (6) опору теплопередачі для даної тришарової (нехтуємо двома шарами профільних листів), тобто одношарової конструкції

3. Приймаючи R_ = R_qmin, знаходимо товщину утеплювача

де _в = 8,7 Вт/(м²К) – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні, приймається за таблицею 2 (Додатком Е [1]),

_з = 23 Вт/(м²К) – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні, приймається за таблицею 2 (Додатком Е [1]). Тоді,

4. Згідно з розрахунком можна запропонувати утеплювач товщиною 0.1 м, як найближчу більшу за мінімально необхідну його уніфіковану товщину.

5. опір теплопередачі, з урахуванням запропонованої товщини утеплювача, становить

.

6. Значення теплової інерції зовнішньої стіни при прийнятій товщині утеплювача буде

7. Умови (1) [1] R_∑>R_qmin та припущення D<1,5 виконуються. Товщина утеплювача прийнята вірно.