4.2 Колони.

Д ля даної промислової будівлі використані залізобетонні колони прямокутного поперечного перерізу в прольоті 1-7 без проходу (прив’язка крайніх колон складає 0 мм, середніх становить 200 мм) висотою 8,4 м.

Колони встановлені з кроком 6м.

Фахверкові колони встановлені вздовж осей А-Г, з кроком 6 м, залізобетонні, прямокутного поперечного перерізу 300*300.

4.3 Балки.

У якості стропильних конструкцій обираємо залізобетонні стропильні решітчасті балки для скатної покрівлі прольотом 12 м. Для кроку колон 6 м та більшою вантажною площею вибираємо балку БДР 12-К-7 (10 шт.), а для меншої вантажної площі обираємо балку БДР 12-К-5 (4 шт.).

4 .4 Ферми.

У якості стропильних конструкцій обираємо залізобетонні стропильні решітчасті балки для скатної покрівлі прольотом 24 м. Для кроку колон 6 м та більшою вантажною площею вибираємо ферму серії 1.463-3 (5 шт), а для меншої вантажної площі обираємо ферму серії 1.463-2 (2 шт).

4.5 Елементи покриття.

Покриття влаштовується по залізобетонним ребристим плитам покриття. Вибираємо ПР1 серія 1.465-7 32 шт., ПР2 серія 1.465-7 56 шт. На них вкладають утеплювач ЦФДС із товщиною розрахованою за теплорозрахунком, потім цементно-піщана стяжка. Щоб під зовнішнім навантаженням утеплювач не ущільнювався, втрачаючи при цьому свої якості, в захисний шар цементно-піщаного розчину вводять додатково арматуру. (б=20 мм).

Гідроізоляція покрівлі влаштовується трьома шарами рубероїду на бітумній мастиці. (б=10,5 мм).

Водозбіг – організований, внутрішній через водоприймальні воронки. Площа водозбору залежить від кліматичних умов місцевості. Площа водозбору від 144 до 288 м² на воронку. Воронка та з’єднуючі її з каналізацією внутрішні водостоки з патрубків діаметром 100 мм виготовлюються з чавуна. У міс-

цях улаштування водоприймальних воронок основний водоізоляційний килим посилюється двома шарами руберойду та шаром склотканини або мішковини розміром 0,50,5 м які затискаються між притискним кільцем та воронкою по периметру отвору.

В’язі - металеві, розташовані між осями 1-2 та 6-7. В’язі забезпечують поздовжню жорсткість каркасу. Конфігурація вертикальних в’язей між колонами “хрестова”. Стержні в’язей конструюються з парних гарячекатаних профілів, які зварюються з накладками та вузловими фасонками. Хрестові в’язі складаються зі спарених двотаврів №10, №12 та №14. В’язі в торцях ліхтарів зі спарених кутів №635 та двотаврів №16. До закладних елементів у залізобетонних колонах в’язі приєднуються на болтах з послідуючій зваркою.

Ворота - розпашні, двопільні розміром 3,63,6 м. Ворітний проріз обрамляється збірною залізобетонною рамою, яка вписується по зовнішнім розмірам у прийняту розрізку панельної стіни. В одному з полотен воріт передбачена хвіртка. Полотна розпашних воріт навішуються на петлі. Нижні петлі мають сферичний шарікопідшипник який самовстанавлюється під дією вертикального навантаження. Верхні петлі розраховні на дію горизонтального навантаження. Щоб попередити продування по контуру ворітної рами, до каркасу приварюють нащільник зі смугової сталі, а щілину між розпашними полотнами закривають гнучкими фартухами з резини та брезенту. Ворота облаштовуються механічним приводом, комплектом для ручного відкривання та тепловою завісою.