План лекції

1. Цілі та завдання аналізу і планування праці.

2. Система трудових показників і взаємозв’язок їх елементів.

3. Аналіз чисельності за структурою персоналу.

4. Середні кваліфікаційні розряди робітників і робіт.

5. Додаткова потреба в працівниках.

6. Аналіз продуктивності праці як основа планування продуктивності праці.

7. Планування основних трудових показників.

8. Методи планування праці.

9. Методи планування продуктивності праці.

10. Методи планування фонду оплати праці.

Викладення основного матеріалу

1. Цілі та завдання аналізу і планування праці.

Основна мета аналізу праці складається у виявленні порушень в:

• застосуванні законодавства у сфері праці;

• витраті коштів на заробітну плату;

• організації праці;

• русі кадрів на підприємстві (звільнення і приймання);

• дотриманні правил охорони і безпеки праці на підприємстві;

• умовах праці;

• організації робочих місць;

• виконанні плану за трудовими показниками підприємства.

Планування праці є важливою ланкою планової діяльності підприємства і полягає у плануванні основних трудових показників (продуктивність праці, трудомісткість продукції, чисельність працівників, фонд заробітної плати, середня заробітна плата).

Цілями планування праці є:

• розрахунок основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства на стадії підготовки і порівняння варіантів проекту плану;

• найповніший облік ефективності впровадження заходів плану технічного й організаційного розвитку виробництва;

• визначення ролі й завдань окремих служб, відділів та інших виробничих підрозділів у підвищенні продуктивності праці (зниженні трудомісткості продукції), оптимізації чисельності персоналу, фонду оплати праці);

• аналіз динаміки основних трудових показників, особливо продуктивності праці та середньої зарплати.

Завдання аналізу і планування праці: визначення перспектив розвитку організації в майбутньому в аспекті трудових відносин (з огляду на їх розвиток), тобто вивчення впливу трудових відносин на динаміку розвитку підприємства.

2. Система трудових показників і взаємозв’язок їх елементів.

Трудовими показниками, що є об'єктом аналізу, є: 1) Чисельність промислово-виробничого персоналу (чол.), в тому числі: працівників, керівників, спеціалістів та службовців, іншого персоналу; 2) Обсяг виробництва продукції (тис.грн; тис.нормо-год); 3) Виробіток одного робітника ПВП (грн); 4) Фонд заробітної плати (тис. грн), в тому числі: працівників, керівників, спеціалістів та службовців, іншого персоналу; 5) Середня зарплата одного працівника ПВП (грн.), в тому числі: працівників, керівників, спеціалістів та службовців, іншого персоналу; 6) Непромислова група. Чисельність – всього, в тому числі: житлово-комунальне господарство, капітальний ремонт будівель та споруд, дитячі садки, інші організації; 7) Фонд зарплати непромислового персоналу (тис. грн); 8) Фонд заробітної плати неспискового складу (тис. грн)

Продуктивність праці – відношення кількості або вартості виробленої продукції до часу тривалості її виробництва. Трудомісткість – обернений до продуктивності показник, який показує витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції. Чисельність працівників – показник, який розраховується для різних категорій персоналу з метою оптимізації відповідних витрат. Фонд заробітної плати розраховується окремо для почасовиків і відрядників, і означає витрати підприємства на персонал. Середня зарплата показує середні витрати підприємства на оплату праці одного працівника.

3. Аналіз чисельності за структурою персоналу.

Метою аналізу є виявлення внутрішніх резервів економії робочої сили в зв'язку з раціональнішим розміщенням працюючих, їх завантаженням і використанням відповідно до отриманої професії, спеціальністю і кваліфікацією.

Основними задачами аналізу чисельності і складу працівників є:

• дослідження чисельності і складу по статі, віку, за фахом, посадою і рівнем кваліфікації;

• встановлення ступеня забезпеченості підприємства кадрами;

• перевірка даних про використання робочого часу;

• вивчення форм, динаміки і причин руху працівників, стану дисципліни праці;

• визначення чисельності і динаміки зайнятих ручною, малокваліфікованою і важкою фізичною працею;

• розробка заходів, спрямованих на поліпшення ситуації з кадрами.

Аналіз забезпеченості підприємств робочою силою починають з розподілу абсолютного і відносного надлишку або недостачі працівників у звітному періоді. Вони визначаються шляхом простого зіставлення фактичного і планового числа працівників по категоріях персоналу. При цьому встановлюються причини надлишку або недоліку в кадрах.

Аналіз розміщення кадрів — це ретельне вивчення організації виробництва, ступеня завантаження працівників роботою, відповідності чисельності діючим нормативам обслуговування. Його метою є проектування більш раціональної організації праці.

Наступним етапом аналізу є вивчення структури кадрів. Зміна питомої ваги категорій працюючих у загальній їхній чисельності характеризується їхнім індексом, що визначається як відношення питомої ваги даної категорії працівників у звітному і базовому періодах. Установлюються причини зміни структури кадрів, вивчаються тенденції цього процесу на передових підприємствах, а також нормативні документи, на підставі чого розробляються відповідні заходи щодо раціоналізації структури кадрів.

Аналіз структури допоміжних робітників здійснюється за основними цехами, видами робіт і сферами зайнятості.

Аналіз професійного складу кадрів проводиться методом зіставлення фактичної і планової кількості робітників по кожній професії. Виявляється їхній надлишок або недостача. Надлишок робітників тієї або іншої професії приводить до їхніх простоїв, зниженню продуктивності праці, використання не за призначенням, а недостача — до зриву термінів виконання завдань, понаднормових робіт і т.д.

Кваліфікаційний склад робітників аналізують зіставленням рівня кваліфікації робітників по кожній професії з кваліфікаційним рівнем (складністю) виконуваних ними робіт. При цьому порівнюється середній розряд групи робітників із середнім розрядом виконуваних ними робіт, а також ступінь їхнього завантаження на виконуваних роботах тієї або іншої групи складності в професійному розрізі.

При плануванні чисельності працівників дуже важливим є аналіз руху і плинності кадрів.

Рух кадрів визначається прийманням, звільненням і внутрішнім рухом працівників. Процес руху кадрів і відповідна йому зміна чисельності називається оборотом робочої сили. При аналізі руху кадрів спочатку визначають коефіцієнти обороту по прийому, по звільненню і по загальному обороту.

У практиці при аналізі ступеня інтенсивності використання кадрів застосовують і такі показники, як коефіцієнт змінності робітників, коефіцієнт зайнятості активною роботою, коефіцієнт відволікання виконавців від основної роботи й ін.