67. Виходячи з характеристик критичності екологічних ситуацій виділяють три зони екологічної небезпеки:

+зона обмеженої екологічної безпеки, зона підвищеної екологічної небезпеки, зона екологічної катастрофи (лиха);

зона екологічного моніторингу, зона потенційно небезпечного об’єкта, буферна екологічна зона;

критична екологічна зона, оптимальна екологічна зона, буферна екологічна зона;

зона потенційно небезпечного об’єкта, охоронна зона, зона суворого режиму;

закрита екологічна зона, напружена екологічна зона, обмежена екологічна зона.

68. Кількісною величиною небезпеки є:

+ризик;

антропогенне навантаження;

збиток екологічний;

збиток економічний;

техногенне навантаження.

69. Умови на певній території визначають певні екологічні чинники:

територіальна концепція виробництва;

господарське використання земель, забруднення довкілля;

несприятливі природні процеси;

густота населення;

+всі відповіді правильні.

70. Території, де виникли незворотні природні стихійні лиха або техногенні кризові процеси, у межах яких вводиться особливий правовий режим її функціонування, захисту, використання, відновлення – це:

+зона надзвичайних екологічних ситуацій (небезпек);

зона відселення;

зона посиленого екологічного контролю;

зона техногенної безпеки;

зона природної безпеки.

71. Одним із перших актів держави України, в якому проголошено необхідність дбати про екологічну безпеку громадян, генофонд нації та її молоде покоління є:

+Декларація "Про суверенітет України";

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про екологічну експертизу";

Кодекси України;

немає правильних відповідей.

72. Екополітика – це:

+науковий напрям, що вивчає взаємозв`язки між процесами техногенної зміни природного середовища і політичними процесами в житті суспільства, як в регіональному, так і в глобальному вимірі;

напрям, який вивчає взаємозв’язок між виробничими об’єктами;

напрям, який регулює агровідносини та виробничу сферу;

напрям, який регулює екологічні ситуації.

73. Законодавчий акт, який обумовлює виділення території як зони екологічного лиха та катастроф – це:

+Закон України "Про зони надзвичайних ситуацій";

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про охорону атмосферного повітря";

Закон України "Про санітарно-епідеміологічний стан населених пунктів";

Закон України "Про екологічну ситуацію".

74. Обстановка на певній території, яка склалася в результаті аварій, небезпечних природних явищ, катастроф, стихійного або іншого лиха, може призвести до людських жертв, збитку здоров’я людей або навколишньому природному середовищу, значних матеріальних втрат або порушень умов життєдіяльності людей – це:

+надзвичайна ситуація;

стаціонарна (сприятлива) ситуація;

кризова ситуація;

катастрофічна ситуація;

локальна ситуація.

75. Надзвичайні ситуації техногенного характеру – це:

+наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо;

наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо;

ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;

ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодійних отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій;

немає правильних відповідей.