40. Відповідно до класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні повний код надзвичайної ситуації не містить:

код класу надзвичайної ситуації;

код групи надзвичайної ситуації;

код виду надзвичайної ситуації;

код рівня надзвичайної ситуації;

+код типу надзвичайної ситуації.

41. Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації не є:

значне перевищення гранично-допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території, які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;

негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;

+помітні негативні, але ще зворотні зміни навколишнього середовища, які вимагають поверхового покращання структури виробництва і середовища проживання населення;

значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.

42. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту є:

комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

Державний департамент страхового фонду документації;

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

+Рада національної безпеки і оборони України;

Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки.

43. Інтересами у сфері екологічної безпеки України не є:

національні інтереси;

+корпоративні інтереси;

інтереси держави;

інтереси суспільства;

інтереси людини.

44. До небезпечних радіоактивних речовин, об’єктів і територій не відносять:

радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які використовують у технологічному обладнанні виробничих комплексів (підприємств);

радіоактивні відходи (шламосховища, місця накопичення відпрацьованої радіоактивної сировини, радіаційно-забрудненого технологічного обладнання, джерела іонізуючого випромінювання, термін використання яких закінчився);

+радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які використовують у технологічному обладнанні медичних закладів;

шахти з видобутку, переробно-збагачувальні комплекси уранових руд;

пункти захоронення радіоактивних відходів міжобласного спеціалізованого комбінату УкрДО “Радон”.

45. Параметри прогнозованої зони хімічного забруднення в межах зони можливого хімічного забруднення (у разі аварійної ситуації) визначають за формою:

синусоїдною;

прямокутною;

+еліптичною;

квадратною;

невизначеної форми.

46. До сил реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не відносять:

сили Цивільної оборони України;

авіаційні пошуково-рятувальні сили;

+службу медицини катастроф;

сили реагування на водних об’єктах;

Державну воєнізовану гірничорятувальну (аварійно-рятувальну) служби.

47. Територію, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи не поділяють:

на зону відчуження;

на зону безумовного (обов’язкового) відселення;

+на зону тимчасового проживання населення;

на зону гарантованого добровільного відселення;

на зону посиленого радіоекологічного контролю.

48. Оцінювання екологічної безпеки промислового об’єкта не здійснюють за напрямом:

оцінювання потенційної небезпеки промислового об’єкта в умовах нормальної експлуатації;

оцінювання ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками;

+оцінювання реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій;

оцінювання ресурсоспоживання та вартісного оцінювання екологічної небезпеки підприємства;

оцінювання демекологічної рівноваги.

49. Координацію всіх робіт, що проводять у межах зон на радіоактивно забрудненій території, здійснює:

Кабінет Міністрів України;

Адміністрація зони відчуження;

+Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

Міністерство аграрної політики та продовольства України.

50. Екологічну безпеку регіонального промислового виробництва не описують:

показниками ресурсних балансів регіону;

сумарними показниками екологічної безпеки регіонального промислового комплексу;

питомими показниками екологічної безпеки регіонального промислового комплексу;

еколого-економічними показниками, які відображають вартісний аспект регіональної екологічної безпеки;

+еколого-господарським балансом територій.

51. Екологічна безпека – новий напрям в екологічній науці та природоохоронній галузі, нова навчальна дисципліна, метою якої є:

+формування загальних підходів до оцінювання та прогнозування екологічного стану довкілля та виявлення факторів, що призводять до порушення безпечного функціонування природного середовища;

формування загальних підходів до оцінювання соціоекологічних систем різного рівня;

регулювання суспільних відносин у галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави;

нормативно врегульовані відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів;

пошук нових шляхів і підходів до вирішення екологічних проблем під час виробництва продукції.