87. Сіль, гіпс, вапняки, доломіти, крейда, мергель легко піддаються:

+картуванню;

зсувам;

абразії;

осипам;

вивітрюванню.

88. Виділіть, умови, які не є характерними для розвитку карсту:

наявність порід, що карстуються;

достатня кількість опадів (у рідкому стані) чи підземних вод;

тріщинуватість порід, що можуть карстуватися – порода, що лежить суцільним пластом не буде розмиватися, а стане водотривким ложем для горизонту підземних вод;

немає правильних відповідей;

+ослаблення міцності порід за вивітрювання або перезволоження осіданнями і підземними водами.

89. Процеси грязьового вулканізму локалізовані:

+у південній частині території України;

у східній частині території України;

у північній частині території України;

у західній частині території України;

у північно-західній частині території України.

90. Найбільш широкого поширення селеві процеси набули:

+у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра;

на правому березі Західного Бугу;

на лівому березі Прип’яті;

на річці Сіверський Донець;

у басейні річки Уж.

91. Нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів – це:

+осип;

абразія;

сель;

зсув;

карст.

92. Процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ – це:

осип;

+абразія;

сель;

зсув;

карст.

93. На затоплених територіях під час гідродинамічної аварії можна виділити 4 зони катастроф затоплення. Встановіть зону, яка не відноситься до зони катастрофічного затоплення:

+зона, яка прилягає безпосередньо до гідроспоруди, простягається від 6 до 12 км, висота хвилі сягає декілька метрів, а швидкість течії до 30 км/год і вище;

зона швидкої течії – сягає від 15-25 км, швидкість течії від 15-20 км/год;

зона середньої течії – сягає від 20-30 км, швидкість течії від 10-15 км/год;

зона слабкої течії – сягає від 36-70 км, швидкість течії 6-10 км/год;

зона тихої течії – сягає від 25-80 км, швидкість 2-10 км/год.

94. Аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, в кількостях понад установлену межу їх безпечної експлуатації – це:

+радіаційні аварії;

гідродинамічні аварії;

хіміко-радіологічні аварії;

променеві аварії;

іонізувальні аварії.

95. Об’єкт, на якому використовуються або виготовляються, зберігаються, переробляються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також ті об’єкти, що можуть створювати загрозу виникнення аварії – це:

+потенційно небезпечний об’єкт;

загрозливий об’єкт;

аварійний об’єкт;

закритий об’єкт;

військовий об’єкт.

96. До основних потенційно небезпечних об’єктів не відносять:

АЕС, водосховища;

нафто-, газо-, хлоропроводи й аміако-металургійні підприємства;

підприємства енергетики;

полігони твердих побутових відходів;

+підприємства харчової промисловості.

97. Єдина державна система попередження і реагування на надзвичайні ситуації складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні:

+загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий;

державний, обласний, районний, місцевий;

потенційно небезпечний, кризовий, надзвичайний, сприятливий;

аварійний, довгостроковий, короткостроковий, кризовий;

державний, обласний, місцевий, об’єктовий.

98. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру працює в наступних режимах:

+режим повсякденної діяльності, режим підвищеної готовності, режим діяльності у надзвичайній ситуації;

режим аварії, режим ліквідації аварії, післяаварійний режим, режим повсякденної діяльності;

режим оповіщення, режим катастрофи, режим стихійного лиха, режим діяльності;

режим евакуації, режим оповіщення, режим ліквідації, суворий режим;

об’єктовий режим, державний режим, регіональний режим, місцевий режим.

99. Токсичнi хiмiчнi сполуки, що утворюються у великих кiлькостях у процесi промислового виробництва, i спроможнi у випадку руйнувань (аварiй) на хiмiчно небезпечних об’єктах надходити до атмосфери, викликаючи масовi ураження населення – це:

+сильнодiйні отруйнi речовини (СДОР);

радіоактивні речовини;

ядерні речовини;

біологічно-небезпечні речовини;

радіаційно-небезпечні речовини.

100. Під токсичною дозою розуміють:

+кількість речовини, що викликає певний токсичний ефект;

мінімальну смертельну дозу;

максимально смертельну дозу;

ГДК речовини;

ГДВ речовини.

101. Нормами радіаційної безпеки встановлюються три категорії осіб, які зазнають опромінювання:

+категорії А, Б, В;

категорії 1,2,3;

категорії Р,Н,П;

категорії І, ІІ, ІІІ;

категорії 1А,2Б,3В.

102. Нормами радіаційної безпеки встановлюються три категорії осіб, які зазнають опромінювання; до категорії А відносять:

+осіб, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;

осіб, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів із радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення;

все населення;

всі відповіді правильні;

населення, яке постраждало внаслідок аварії.