10. Фінансовий план, у тому числі для реалізації інвестиційного проекту.

У цьому розділі розкриваються фінансово-економічні розрахунки і повинні бути відображені такі показники:

• вартість реалізації інвестиційного проекту та джерела фінансування;

• витрати підготовчого періоду;

• витрати основного періоду;

• розрахунок надходжень;

• витрати, пов’язані з обслуговуванням залучених коштів;

• податкові платежі;

• план руху грошових потоків (Кеш-Фло);

• відомості про оборотний капітал;

• рух грошових потоків;

• прогнозний баланс.

11. Оцінка ефективності реалізації інвестиційного проекту.

Вказаний розділ має розкривати:

• оцінку інвестиційного проекту, його ефективність і спрямованість;

• аналіз чутливості діяльності суб’єкта господарювання до зовнішніх чинників;

• рахунки основних показників платоспроможності і ліквідності, прогнозовані показники ефективності інвестиційного проекту (чиста приведена вартість - NPV, внутрішня норма дохідності - IRR, дисконтований період окупності інвестиційного проекту - DPP, модифікована внутрішня норма прибутку – MIRR, період окупності – PP, індекс прибутковості – PI, рентабельність тощо);

• соціальні наслідки реалізації інвестиційного проекту (відсутність заборгованості із заробітної плати, кількість збережених (утворених) робочих місць, рівень заробітної плати (не нижче, ніж по регіону та галузі), поліпшення (створення) інфраструктури), збільшення обсягів реалізації продукції, упровадження інновацій тощо;

• бюджетну ефективність.

12. Ризики.

Розділ передбачає викладення результатів аналізу можливих ризиків, а також заходи щодо зменшення впливу ризиків на реалізацію інвестиційного проекту. Можливі ризики: віддаленість від транспортних вузлів, віддаленість від інженерних мереж, недоліки проектно-дослідних робіт, невчасне постачання комплектуючих, нестійкість попиту, зниження цін конкурентами, збільшення виробництва у конкурентів, неплатоспроможність споживачів, кваліфікація кадрів, недостатність обігових коштів і т.д.

13. Додатки.

Усі документи та інформація, які не ввійшли до основних розділів, описуються в додатках, зокрема:

• повна інформація про суб’єкта господарювання;

• форми відображення, що надають предметне уявлення про продукцію, патентна інформація про продукцію;

• результати маркетингових досліджень;

• схеми по організаційній структурі суб’єкта господарювання;

• фінансово-економічні розрахунки (таблиці, графіки);

• лист-підтримку реалізації інвестиційного проекту відповідного центрального або місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;

• копії установчих документів суб’єкта господарювання;

• інші документи, які суб’єкт господарювання вважає за доцільне додати [7].

Процедура фінансово-економічної оцінки інвестором, або кредитором (банком) інвестиційного проекту може проводиться в такій послідовності:

1. Попередній розгляд та аналіз інвестиційного проекту).

Метою попереднього розгляду та фінансового аналізу проекту є визначення джерела фінансування з внесенням проекту до інформаційної бази даних інвестиційних проектів. Замовник звертається до кредитора з пропозицією про розгляд можливості залучення інвестиції та пакетом документів (лист-заява, скорочений бізнес-план або ТЕО інвестиційного проекту, анкета замовника на отримання інвестиції). Відділ експертизи інвестицій проводить попередні переговори з замовником з метою отримання додаткової інформації про фінансовий стан та діяльність підприємства. На підставі отриманих документів та проведених співбесід визначається відповідність зазначеного проекту вимогам інвестора та кредитора.

Основними критеріями оцінки діяльності замовника є:

• окупність проекту;

• фінансова та виробнича стабільність підприємства;

• платоспроможність підприємства.

Кредитор може виставляти і додаткові вимоги, зокрема:

• напрямки використання інвестиційних коштів не можуть змінюватися без згоди інвестора та кредитора;

• організаційно-правова форма підприємства-замовника не може бути змінена в процесі здійснення проекту без згоди всіх учасників;

• інвестиційний проект повинен забезпечувати норму рентабельності на рівні вимог інвестора;

• власний внесок підприємства-замовника в рамках інвестиційного проекту повинен складати не менше 30% від необхідної суми проекту;

• проект не повинен мати ризиків, які пов’язані з хімічним чи радіаційним забрудненням навколишнього середовища, або інших суттєвих екологічних вад;

• розмір інвестицій та розрахунки за ними оцінюються у доларах США або в іншій валюті, у тому числі і в національній валюті України, за домовленістю з банком і позичальником.

Розгляд та попередня оцінка наданого інвестиційного проекту проводиться кредитором у наступній послідовності:

1. Реєстрація поданого інвестиційного проекту та внесення до інформаційної бази даних інвестиційних проектів.

2. Проведення попереднього аналізу та оцінки представленого інвестиційного проекту.

3. Надання відповіді замовнику проекту щодо проведеного аналізу та оцінки поданого інвестиційного проекту [15, 430].

За результатами попередньої оцінки інвестиційних проектів приймається одне з наступних рішень:

• про проведення експертизи інвестиційного проекту, оцінки фінансового стану підприємства й визначення ризиків інвестування;

• про передачу проектів до підрозділів, що здійснюють кредитування, у випадку відповідності проекту вимогам цих підрозділів, для опрацювання згідно з чинними нормативними документами кредитора;

• про неможливість подальшої роботи над проектом на даний момент у зв’язку з незадовільним результатом попереднього аналізу інвестиційного проекту або відсутності інвестора, зацікавленого фінансувати проект на запропонованих умовах. Інформація про такий проект заноситься до інформаційної бази даних інвестиційних проектів і може бути запропонована пізніше іншим зацікавленим інвесторам.

2. Поглиблений аналіз інвестиційного проекту. Основним завданням проведення поглибленої експертизи інвестиційного проекту та оцінки фінансового стану замовника є визначення потенційної можливості реалізації проекту за рахунок коштів кредитора (банку) та спроможності позичальника раціонально розпорядитися залученими інвестиційними коштами з метою отримання очікуваного результату.

Експертиза інвестиційного проекту здійснюється після надання позичальником повного пакету документів, в тому числі розширеного бізнес-плану, а також отримання відділом експертизи інвестицій додаткової інформації з незалежних джерел.

Фахівець відділу експертизи інвестицій вивчає:

• ТЕО, технічний та технологічний стан обладнання та виробництва продукції;

• поточні та річні фінансові звіти українських юридичних осіб, що планують брати участь у проекті, дані аудиторських перевірок, інформацію обслуговуючих банківських та податкових установ;

• інформацію державних установ щодо наявності і змісту державних програм розвитку, державних замовлень, маркетингові дослідження та дослідження відносин із партнерами, постачальниками та замовниками, здійснює аналіз контрактів, для реалізації яких планується залучення інвестицій;

• програми соціального та кадрового розвитку підприємств [8].

За результатами експертизи інвестиційних проектів, кредитор приймає одне з наступних рішень:

• кредитування для проекту може бути надане;

• кредитування може бути надане після виконання певних умов;

• кредитування не може бути надане, але до розгляду питання можна згодом повернутися;

• кредитування не може бути надане.

У випадку прийняття кредитором позитивного рішення про надання коштів, відділ експертизи інвестицій надсилає замовнику письмове повідомлення та погоджує графік оформленням відповідних документів.В разі незадовільного результату експертизи інвестиційного проекту, замовник одержує від відділу експертизи інвестицій обґрунтовану програму дій на майбутнє.

Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту за методикою UNIDO (Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку), (англ. UNIDO - United Nations Industrial Development Organization) включає в себе:

• аналіз фінансового стану підприємства протягом трьох останніх років;

• аналіз фінансового стану підприємства в період реалізації інвестиційного проекту;

• аналіз беззбитковості виробництва основних видів продукції;

• прогноз прибутків і грошових потоків у процесі реалізації інвестиційного проекту;

• оцінку ефективності інвестиційного проекту [14, 456].

Детальний аналіз ефективності інвестиційного проекту повинен залежати від масштабності проекту та від суми кредиту, потрібної для фінансування інвестицій. Крім того, банк повинен сформувати необхідний інформаційний масив, у якому інвестиційні проекти поділяються на «малі», «середні» та «великі». На основі даних цього інформаційного масиву проводиться експертиза інвестиційного проекту:

• для оцінки «малих» проектів достатньо здійснити попередню експертизу, що передбачає неформальну процедуру відбору інвестиційних проектів, відбір документів за допомогою анкетуваня;

• «середні» проекти передбачають проведення попередньої та основної експертизи – оцінка фінансового стану компанії, аналіз структури інвестицій, оцінка технічних аспектів, аналіз комерційних аспектів, оцінка загальної вартості інвестицій, аналіз фінансових аспектів, розрахунок бюджетної ефективності проекту, оцінка економічних аспектів, аналіз інституціональних аспектів, оцінка екологічних та соціальних аспектів;

• «великі» проекти потребують попередньої, основної та заключної експертиз (розрахунок ставки доходу, визначення ризиків, формалізований опис невизначеності проектного інвестування, розрахунок показників ризику вкладення інвестицій, оцінка проекту за допомогою методів аналізу ризику інвестицій, розрахунок рейтингу проекту) [8].

Тому, одержавши попередню згоду від відділу експертизи на фінансування інвестиційного проекту, кредитний відділ банку повинен з’ясувати таке:

• чи існує ймовірність конфлікту між основною метою проекту та напрямами розвитку соціально-економічного середовища підприємства;

• відповідність обраної стратегії меті проекту, у чому її перевага над альтернативними варіантами, які були розглянуті;

• відповідність обраної стратегії, дизайну проекту, його масштабу, маркетингової концепції виробничим потужностям і технології, місцю розташування підприємства та наявності ресурсів;

• чи буде здійснено в процесі реалізації проекту найбільш ефективне використовування фінансових ресурсів;

• чи досить надійні пропозиції щодо опанування коштів, яких потребує проект;

• відповідність обсягу чистої наведеної вартості проекту, що реалізується, обсягу кредиту, що запитується;

• чи вистачить коштів у національній чи іноземній валюті для виконання фінансових зобов’язань на всіх етапах життєвого циклу проекту;

• як сильно впливають помилки в обробці даних проекту, оцінки інфляції та зміни цін ділового оточення (конкуренти, споживачі, ринки поставки, соціальна політика) на загальні прибутки від реалізації проекту;

• які ризики виникають у процесі реалізації проекту та чи має інвестор стратегію для їх мінімізації;

• які фінансові наслідки ризику, чи викликають вони потребу в додаткових коштах.

Комісією ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) передбачено такі види ефективності інвестиційного проекту:

- комерційної (фінансової) ефективності, що враховує фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

- бюджетної ефективності, що відбиває фінансові наслідки здійснення проекту для державного або місцевого бюджету.

- економічної ефективності, що враховує витрати і результати, пов’язані з реалізацією великомасштабних проектів (істотно зачіпають інтереси міста, регіону або всієї держави) [3].

Обов’язковій державній експертизі підлягають інвестиційні програми (проекти), що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії. 

Отже, фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту передбачає детальний розгляд основних розділів інвестиційного проекту, оцінку фінансового стану підприємства, що реалізує той чи інший інвестиційний проект і безперечно вибір та оцінку джерела фінансування інвестиції, на яких ми зупинимось в наступному питанні.