14Геодезична мережа 3 класу

Геодезична мережа 3 класу (далі – ГМ-3) будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає наявні геодезичні мережі 3 та 4 класів, побудовані згідно з вимогами Основних положень про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 рр. з наступним перевизначенням та переведенням пунктів 4 класу у 3, та нові пункти геодезичної мережі 3 класу, побудовані згідно з вимогами цих Основних положень.

Нові пункти ГМ-3 визначаються методами супутникових геодезичних спостережень, а також традиційними лінійно-кутовими методами: тріангуляції, трилатерації та полігонометричних ходів.

Вихідними пунктами для побудови геодезичних мереж 3 класу служать пункти геодезичних мереж 1 і 2 класів та УПМ ГНСС.

Між суміжними пунктами ГМ-3 по можливості повинна забезпечуватись видимість (земля – земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладаються два СП, згідно з вимогами Основних положень.

Основні вимоги до побудови ГМ-3 наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Параметри	Методи побудови
мережі	GPS	Лінійно-кутові методи
Найбільша довжина ходу, км	-	30
Довжина сторони, км
- найбільша	10	8
- найменша	2	2
Кількість сторін в ході  не більше	6	6
Середня квадратична похибка визначення положення пунктів, м	0.05	0.05
Середня  квадратична похибка вимірювання кутів не більше, сек	-	+1.5”
Найбільша нев’язка трикутника, сек	-	6.0”
Кутова нев’язка ходу, сек	-	3”n
Відносна похибка вимірювання сторони  не менше, ms/s	1:200000	1:200000
Середня квадратична похибка вимірювання сторони не більше, м	0.05	0.05

 

Нормальні висоти пунктів ГМ-3 визначаються геометричним або GPS/нівелюванням. GPS/нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, отриманих з гравіметричних даних, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0,05 м.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатись тригонометричним нівелюванням або GPS/нівелюванням. У цьому випадку середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,10 м.

15 Гравіметрична мережа

Фундаментальна гравіметрична мережа

Для забезпечення максимально можливої точності спостережень і довготривалої схоронності пунктів фундаментальної гравіметричної мережі (далі – ФГМ) їх розміщують у капітальних будівлях, по можливості в астрономічних, геофізичних обсерваторіях та пунктах УПМ ГНСС або поблизу них при середній відстані між ними в 200-300 км.

На пунктах ФГМ виконуються абсолютні й відносні визначення прискорення вільного падіння, визначення координат і висот, а також аналіз гідрологічного режиму за даними спеціалізованих організацій.

Середні квадратичні похибки абсолютних визначень не повинні перевищувати ±5 мкГал, відносних визначень між пунктами ФГМ та пунктами гравіметричної мережі 1 класу –  ±20 мкГал.

Пункти ФГМ повинні бути зв’язані гравіметричними визначеннями із аналогічними пунктами Міжнародної гравіметричної стандартної мережі 1971 року L – International Gravity Standardization Net 1971 (IGSN-71) та не менше ніж з чотирма пунктами гравіметричної мережі 1 класу.

Періодичність визначень прискорення вільного падіння на пунктах ФГМ – 5-8 років. У випадку землетрусів чи інших явищ у районі пункту, які можуть викликати зміни значення прискорення вільного падіння, повинні виконуватись повторні визначення.

Навколо пунктів ФГМ у радіусі до 50 км розміщується не менше чотирьох супутників пунктів, які служать для виявлення можливих локальних варіацій прискорення вільного падіння. Середня квадратична похибка відносних визначень між пунктами ФГМ та супутниками пунктів не повинна перевищувати  ±20 мкГал.