9/Структура Державної геодезичної мережі (дгм)

ДГМ складається з таких структурних сегментів:

Українська постійно діюча мережа спостережень ГНСС (УПМ ГНСС)

планова геодезична мережа 1-3 класів та мережа згущень 4 класу

нівелірна мережа І-IV класів

гравіметрична фундаментальна мережа та мережа 1 класу

Для функціонування ДГМ використовуються такі системи відліку:

система координат - Державна геодезична референцна система координат УСК-2000 року;

система висот - Балтійська 1977 року;

гравіметрична система відліку -Міжнародна гравіметрична. система 1971 року (IGSN-71).

ДГМ - це сукупність її пунктів, рівномірно розміщених на території країни і закріплених на місцевості спеціальними центрами, які забезпечують їх збереження та стійкість у плані і за висотою протягом тривалого часу.

     ДГМ є носієм геодезичної системи координат і висот України.

     Складовими частинами ДГМ є планова і висотна геодезичні мережі, пункти яких повинні бути суміщені або мати між собою надійний геодезичний зв'язок.

     Планова геодезична мережа складається з:

     астрономо-геодезичної мережі 1 класу;

     геодезичної мережі 2 класу;

     геодезичної мережі згущення 3 класу.

     Висотна геодезична мережа складається з:

     нівелірної мережі I та II класів;

     нівелірної мережі III та IV класів.

     ДГМ створюється для вирішення в інтересах господарської діяльності, науки та оборони країни таких основних завдань:

     встановлення єдиної геодезичної системи координат та висот на території країни;

     геодезичне забезпечення картографування території країни, акваторій морів та внутрішніх водойм;

     геодезичне забезпечення вивчення природних ресурсів та ведення державних кадастрів;

     забезпечення вихідними геодезичними даними засобів наземної, морської і аерокосмічної навігації, аерокосмічного моніторингу навколишнього середовища;

     вивчення фігури і гравітаційного поля Землі та їх змін у часі;

     вивчення геодинамічних явищ та сучасних вертикальних рухів земної поверхні;

     вивчення зон деформацій земної поверхні для уточнення карт загального сейсмічного районування;

     вивчення рухів полюсів та нерівномірності обертання Землі;

     метрологічне забезпечення високоточних технічних засобів визначення місцеположення і орієнтування.

     Разом з ДГМ створюється державна гравіметрична мережа, а також геодезичні мережі спеціального призначення, які будуються за спеціальними програмами.

     ДГМ та державна гравіметрична мережа є надбанням України. Для підтримання їх на сучасному рівні здійснюється комплекс науково-виробничих, матеріально-технічних та фінансових заходів.

10.Cист відліку корд і часу

Системи відліку координат і часу

5.1 Геодезична (планова) мережа задає на всій території країни Державну геодезичну референцну систему координат 2000 року (далі - УСК-2000), яка застосовується як єдина система координат при виконанні топографічних, картографічних, кадастрових зйомок, оновленні карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів.

Геодезична мережа з необхідною точністю і щільністю пунктів мережі поширює на територію держави світову геодезичну систему WGS-84, міжнародну земну референцну систему ITRS та європейську земну референцну систему 1989 року ETRS89, які використовуються під час міжнародних досліджень, в яких бере участь Україна, зокрема при вивченні глобальних геодинамічних та сейсмічних процесів, визначенні фігури Землі, а також у космічній і транспортній галузях.

Положення пунктів української постійно діючої мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичної мережі 1 класу  визначається в трьох системах координат: загальноземній, європейській та референцній. Між цими системами встановлюються однозначні зв’язки, які визначаються параметрами зв’язку систем.

За світову систему координат приймається світова геодезична система 1984 року – World Geodetic System 1984 (WGS-84).

За загальноземну систему координат приймається міжнародна земна референцна система – International Terrestrial Reference System (ITRS)  Міжнародної служби обертання Землі. Система ITRS реалізується Секцією координатної основи Центрального бюро Міжнародної служби обертання Землі – International Earth Rotation Service (IERS) з присвоєнням їй відповідної назви – International Terrestrial Reference Frame (ITRF), тобто реалізація ITRS на відповідну епоху.

За європейську систему координат приймається європейська земна референцна система 1989 року – European Terrestrial Reference System 1989 (ETRS89). Реалізація системи ETRS89 виконується підкомісією з питань європейської референцної основи – IAG Subcommisson for Europe (EUREF) з присвоєнням їй відповідно назви – European Terrestrial Reference Frame – ETRF, тобто реалізація ETRS89 на відповідну епоху.