14. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.

Нормативно-правове забезпечення: ЗУ «Про охорону праці», ЗУ «Про пожежну безпеку», Конституція України», Кодекс законів про працю України», укази Президента та постанови КМУ, ЗУ "Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування".

У Законі України "Про охорону праці" задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

- пріоритет життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції;

- обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- використання економічних методів управління охороною праці;

- комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- запровадження єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності й виду діяльності;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України, Держгірпромнагляд та його територіальні органи, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, навчально-методичні центри. Розроблені та реалізуються загальнодержавна, галузеві, регіональні програми покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. В обласних та районних державних адміністраціях діють відповідні ради з безпечної життєдіяльності, а в центральних та міських органах виконавчої влади функціонують підрозділи, що займаються питаннями охорони праці. Виходить щомісячний журнал "Охорона праці". Великими накладами видаються нормативно-правові акти, наочні посібники, навчальна, довідкова та інша література з охорони праці. При Держгірпромнагляді створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з найважливіших питань охорони праці.

15. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості і етики їх загальна характеристика.

Стандарти аудиту формують єдині основні вимоги до його якості та надійності і забезпечення відповідного рівня гарантій щодо результатів ауд перевірки при їх дотриманні. У 1977 з метою роз-ку аудиту у світовому масштабі була заснована Міжнар Федерація Бух-ів. У її межах створено постійно діючий Комітет міжнародної практики аудиту (КМПА) при раді МФБ, котрий зараз носить назву Рада з МСА та надання впевненості (РМСАНВ). Осн завданнями РМСАНВ є розробка і випуск: МСА, МС завдань з надання впевненості, МС супутніх послуг. МСА покликані уніфікувати підхід до аудиту в міжнародному масштабі й сприяти розвитку аудиту в країнах, де рівень професіоналізму нижче загальносвітового. МСА застосовують незважаючи на те, чи є аудит незалежним дослідження фін інфо прибуткового або збиткового під-ва. Немає значення специфіка орг-ції та правової власності під-ва. В усіх випадках аудит проводиться з метою вивчення і підтвердження ФЗ під-ва та системи обліку. У межах кожної країни МСА зазнають змін відповідно до чинної практики аудиту. Окремі країни на основі МСА випускають свої нац. стандарти аудиту. На теперішній час діють 49 стандартів, поділених на 10 груп:Група 1 - «вступні зауваження» Група 2 - «зобов'язання» Група 3 - «планування» Група 4 - «кошти (система) внутрішнього контролю» Група 5 - «аудиторські докази» Група 6 - «використання роботи третіх осіб» Група 7 - «аудиторські висновки й звіти» Група 8 - «спеціалізовані області аудиту» Група 9 - «супутні послуги» Група 10 - «положення по міжнародній практиці аудиту»

Завдання з надання впевненості – це завд, в якому фірма висловлює висновок, призначений підвищити ступінь довіри визначених користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо результату оцінки або визначення предмета завдання за відповідними критеріями. В МСА виділяють завдання з надання впевненості щоб особливо підкреслити що найважл метою ауд перевірки є не лише аналіз та перевірка звітності, а й вираження обґрунтованої впевненості у достовірності цієї звітності.

Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості – концептуальна основа, що визначає та описує елементи та цілі завдань з надання впевненості, а також визначає завдання, на які розповсюджується дія Міжнародних стандартів аудиту (МСА), Міжнародних стандартів завдань з огляду (МСЗО), та Міжнародних стандартів завдань з надання впевненості. Вона визначає критерії для: а) професійних бухгалтерів-практиків («практиків») під час виконання завдань з надання впевненості. б) інших осіб, що мають відношення до завдання з надання впевненості, включно користувачів майбутнього звіту та сторони, яка перевіряється; та