46. Бухгалтерський та фінансовий облік розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Розрахунки з постачальниками і підрядниками – це взаємні розрахунки підприємств за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони є переважними, й саме від безперебійності та планомірності організації даних розрахунків вирішальною мірою залежить стан усіх розрахунків підприємства, йогофінансовий стан та платоспроможність

Основною нормативно-законодавчою базою що регулює облік розрахунків з постачальниками і підрядниками виступає :

1.ПКУ, ГКУ, ЦКУ.

4. Інструкція «Пpo безготівкові розрахунки в України в національній валюті»: Затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976.

5. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджено Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 N 637,Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 –

6. П(С)БО1,2,3,4,11,15,16.

7. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-Х1У від 16 липня 1999 року;

8. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року;

9. План рахунків

Договори, угоди, контракти – основні документи, що передбачають права й обов’язки сторін. Журнал обліку вантажів, що надійшли( М-1); Акт про приймання матеріалів( М-7); Акт про виявлені дефекти устаткування( М-17); Накладна на відпуск матеріалів (м-17); Прибутковий ордер(М-4); Товаро- транспортна накладна №6; Податкова накладна і ін.

У звітності облік розрахунків з покупцями і замовниками відображається у таках формах звітності як :

• Ф.№1 «Баланс» ( у четвертому розділі « Поточні зобовязання», а саме: розрахунки за товари, роботи, послуги )

• Ф.№ 2 « Звіт про фінансові витрати»,

• Ф.№ 4« Звіт про власний капітал»

• Ф.№ 5« Примітки», де відображається залишок заборгованості на початок року, та строки їх погашення.

 Для обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками використовують рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані сировину та матеріали відображають так:

1. Дт 201 Кт 631

2. Дт 641 Кт 631

3. Дт 631 Кт 311

Питання щодо проблем обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками вивчали такі відомі вчені як: М.Д.Білик, Ф. Ф. Т. М. Браславська, Бутинець, Т. М. Мосейчук, Т. В. Момут.

47. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

Нормативно-правове забезпечення: ЗУ «Про охорону праці», ЗУ «Про пожежну безпеку», Конституція України», Кодекс законів про працю України», укази Президента та постанови КМУ, ЗУ "Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування", ЗУ «Про електроенергетику».

З метою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом на три класи: Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 250 С, з неструмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу. Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак: 

- вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %; 

- струмопровідний пил; 

- струмопровідні підлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні); 

- висока температура повітря (вище 35 0С); 

- можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів і до металевих корпусів електроустаткування.

Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, в яких наявною є одна з наступних ознак:

- відносна вологість повітря постійно близька до 100 %, внаслідок чого стіни, стеля таких приміщень покриті конденсатом вологи; 

- приміщення з постійною наявністю їдких газів чи пари відносно матеріалу ізоляції струмоведучих частин; 

- приміщення, для яких характерні дві чи більше ознак, що відносяться до класу приміщень зпідвищеною небезпекою, наприклад, приміщення зструмопровідним пилом і сирою струмопровідною підлогою.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровід-них частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.