№ 1. Бухгалтерський та фінансовий облік касових операцій.

Основним нормативним документом, що регулює облік касових операцій на підприємстві є постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637 (із змінами внесеними Постановою НБУ № 454 від 13.12.2006) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320. Також нормативними джерелами є:

• постанова Правління Національного банку України “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” №32 від 09.02.2005 р.

• Лист Національного банку України “Про окремі норми Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні” №11-111/680-1907 від 01.03.2005

Готівка в касі зберігається лише в межах ліміту залишку готівки. Всю готівку понад встановлений ліміт підприємство здає в установу банку. Каса - самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для збереження коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальна відповідальність за цілістю грошової готівки і ведення касових операцій покладена на касира, із яких полягає договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язання касира. В окремих випадках (при невеликих обсягах робіт) вирішується суміщення цієї роботи з іншою, якщо друга не пов'язана з розрахунками внаслідок яких будуть видані грошові суми (нарахування зарплати й ін..). Основною задачею обліку грошових коштів в касі є облік готівкових коштів і контроль за їх збереженням. Облік касових операцій у бухгалтерії ведеться на активному рахунку 30 "Каса". Підставою для запису є тільки дані касової книги. По Дебету записують надходження грошей у касу, а по Кредиту їх видачу.

Основні кореспонденції обліку касових операцій

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Надходження готівки з банку	30	31
2.	Погашення готівкою короткостроковий вексель	30	34
3.	Передано готівку на рахунок в банку	31	30
4.	Видано готівку під звіт	372	30
5.	Виплачено заробітню плату	66	30
6.	Отримано дохід від реалізації необоротніх активів	30	742
7.	Отримано надзвичайні доходи	30	75

Дослідженням особливостей відображення в обліку касових операцій підприємств України займались такі вчені, як: С. Черкасова, І. Альшум, В. Завгородній, В. Панасюк, Є. Ковальчук, С. Бобрівець та ін.

Усі вільні засоби підприємств повинні зберігатися на їхніх рахунках у банку. Банк є фінансовим посередником і робить ділові послуги своїм клієнтам -підприємствам. Відношення між банками і їхніми клієнтами будуються на договірній основі. Суттєвим недоліком нашого законодавства є відсутність валютного ліміту грошових коштів в касі (особливо це питання актуальне для підприємств які ведуть активну зовнішньоекономічну діяльність). Облік грошових коштів має дуже важливе значення, не залежно від того де він ведеться чи в касі, чи на рахунках в банку, бо у розпорядженні підприємства яке випускає продукцію, виконує роботи або надає послуги є грошові кошти за якими повинен бути встановлений жорсткий контроль. Щоб правильно вести облік розрахункових операцій, треба їх чітко формулювати в первинних документах і докладно розписувати суми платежу.

Типові форми касових документів установлені наказами Державного комітету статистики України від 15.02.96 № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”, від 22.05.96 № 144 “Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі”.

Прибутковий касовий ордер (Типова форма № КО-1) застосовується для оформлення надходження грошей до каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї.

Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається у касі та реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Видатковий касовий ордер (Типова форма № КО-2) застосовується для оформлення видачі грошей з каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії, підписується керівником підприємства (організації) та головним бухгалтером чи особою, яка на те уповноважена. Реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3) застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Журнал відкривається окремо на прибуткові та видаткові касові документи.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3а). Форма № КО-3а ведеться за розсудом керівництва підприємсива замість журналу за формою № КО-3.

Касова книга на 20__ р. (Типова форма № КО-4) застосовується для обліку руху грошей у касі. Кожний аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник та залишається у книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового та зворотного боку через копіювальний папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.

Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка “Залишок на початок дня"). Спочатку аркуш згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину, яка залишається у книзі. Для ведення записів після “Перенос” відривну частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини аркуша. Бланк звіту до кінця операцій за день не відривається. По рядку “У тому числі на оплату праці” показується сума по платіжних відомостях на оплату праці, не списана на видаток каси. В кінці кожного робочого дня касир подає звіт під розписку до бухгалтерії з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей (Типова форма № КО-5) застосовується для обліку грошей, виданих з каси підприємства довіреній особі (роздавачу), яка виплачує заробітну плату, та повернення наявних грошей та сплачених документів. Книгу веде касир. Видача та повернення грошей сплачених документів оформлюється підписами. Дані операції зводяться у Головній книзі та формують оборотно-сальдову відомість за відповідний період.

Відображення інформації у звітності: Баланс, актив розділ 2 оборотні активи стаття «Грошові кошти та їх еквіваленти», Звіт про рух грошових коштів, Примітки розділ 6 грошові кошти.

Облік операцій з коштами, розрахунками та іншими активами установи здійснюється у грошовій одиниці України. Перерахунок активів, що отримані в іноземній валюті, в грошову одиницю України для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється за Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 № 126 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.08.2001 за № 670/5861.

При прийманні готівки до каси необхідно керуватись Правилами визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 547 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.12.2004 за № 1549/10148.

Під час перевірок касових документів береться до уваги, що у разі наявності у підприємства податкового боргу виплати готівкою здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

• за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах -

• у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

• за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне)

• оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

• за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

• за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

• за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;

• за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки;

• за не встановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого не встановлення.

2. Визначення, об‘єкти, мета та задачі управлінського обліку.

Для прийняття ефективних та оперативних рішень керівникам необхідна достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства.

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та контролю всередині підприємства.

Об'єктом управлінського обліку є витрати (поточні і капітальні) підприємства і його окремих структурних підрозділів – центрів відповідальності, результати господарської діяльності.

Предметом управлінського обліку є оперативно-технічне управління виробничою діяльністю організації і її окремих структурних підрозділів (центрів відповідальності).

Основними завданнями управлінського обліку є:

1. Збір, обробка, узагальнення, зберігання та передача необхідної інформації для оперативного управління підприємством та прийняття оптимальних управлінських рішень з оптимізації процесу управління шляхом регулювання структури активів та пасивів підприємства.

2. Перевірка законності та доцільності господарських операцій, забезпечення збереження господарських засобів та коштів, ефективне використання майна.

3. Складання внутрішніх звітів, інформація яких призначена для власників підприємств та керівників.

Цілі управлінського обліку:

• надання інформаційної допомоги персоналу у прийнятті управлінських рішень;

• контроль, планування, прогнозування економічної ефективності підприємства і його центрів відповідальності;

• забезпечення бази для ціноутворення;

• вибір найбільш ефективних шляхів розвитку виробництва та одержання прибутку.

3. Предмет і метод аудиту.

Система нормативного регулювання аудиторської діяльності в Україні

• 1 рівень - Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні».

• 2 рівень - Документи АПУ, що регулюють аудиторську діяльність.

• 3 рівень - Міжнародні стандарти аудиту (надалі - МСА).

• 4 рівень - Нормативні акти міністерств і відомств, що встановлюють правила проведення аудиту для окремих суб’єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством .

• 5рівень - Внутрішньофірмові стандарти аудиторської діяльності

• 6 рівень - Договір про надання аудиторських послуг.

2 рівень - Документи АПУ, що регулюють аудиторську діяльність:

• - Положення щодо застосування МСА в Україні;

• - Положення про реєстр аудиторських фірм і аудиторів;

• - Положення про сертифікацію аудиторів;

• - Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України;

• - Положення щодо контролю якості;

• - Положення щодо подачі звіту аудиторськими фірмами і аудиторами до АПУ;

• - тощо.

4 рівень - Нормативні акти міністерств і відомств, що встановлюють правила проведення аудиту для окремих суб’єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством :

• Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”;

• Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”;

• Закон України “Про банки і банківську діяльність”;

• Закон України “Про страхування”;

• Цивільний кодекс України.

5рівень - Внутрішньофірмові стандарти аудиторської діяльності

Предмет аудиту – показники бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства з точки зору їх достовірності та відповідності чинному законодавству, встановленим нормативам. Предмет аудиту конкретизується його об'єктами.

До об'єктів можна віднести й економічні процеси, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, продуктивність праці, собівартість, прибуток тощо.

Методи проведення аудиту:

1. Метод опитування передбачає отримання письмової або усної інформації з питань аудиторської перевірки від працівників госпо­дарюючого суб'єкта - його керівника, управлінців, менеджерів, головного бухгалтера та інших відповідальних осіб.

2. Метод інспекції передбачає перевірку фізичної наявності матеріальних активів, необхідність їх для господарської діяльності, а також перевірку відповідних облікових записів, розрахунків тощо.

3. Метод аналітичного огляду, за допомогою якого аудитор визначає тенденції та перспективи діяльності господарюючого суб'єкта не лише за даними його фінансового становища, а й за результатами роботи інших споріднених підприємств цієї галузі, конкурентів тощо.

4. Аналітична перевірка фінансової інформації здійснюється для визначення тенденції процесів виробництва, взаємозв'язку економічних показників і виявлення незвичайних відхилень, розрахунків і економічних коефіцієнтів для оцінювання фінансового стану і підготовки огляду фінансової інформації, аналітичні процедури визначають аналіз показників у динаміці порівняно з планом, з аналітичними показниками іншого підприємства, яке функціонує в подібних умовах.

5. Вибіркове обстеження, тобто проведення самостійних аудиторських процедур, здійснюється для одержання в достатньому обсязі аудиторських свідчень, на підприємстві яких складається аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності.

6. Огляд фінансової інформації здійснюється на загальній стадії аудиту за всіма зібраними фактами і матеріалами аудиторських обстежень.

7. Прийом анкетування - це один із прийомів опитування. Він полягає в отриманні від працівників та третіх осіб відповідей на зазда­легідь сформульовані запитання.

8. Прийом тестування, завдяки якому аудитор сам відповідає на певний перелік питань на кожному етапі аудиторської перевірки або по кожному об'єкту аудиту.

№ 4. Бухгалтерський та фінансовий облік операцій на поточних рахунках.

Основними нормативними документами, що регламентують бухгалтерський облік операцій з безготівковими коштами є:

• Закон України «Про банки і банківську діяльність»

• Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

• Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”№185/94-ВР від 23.09.94 р.

• Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21 “Вплив змін валютних курсів”№193 від 10.08.2000 р.

• Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України “Про банки і банківську діяльність” №2922-111 від 10.01.2002 р.

• Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” №436/95 від 12.06.1995 р.

• Постанова Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” №663 від 23.04.1999 р.

• Постанова Кабінету Міністрів України “Про службові відрядження” №850 від 30.05.2000 р.

• Постанова Правління Національного банку України “Положення про примусовесписання (стягнення) і договірне списання коштів в іноземній валюті з рахунків платників ( крім банків) на території України” №850 від 30.05.2000 р.14. Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті” №149 від 16.04.2003 р.

• Наказ Державної податкової адміністрації “ Порядок подання податковим органам про відкриття (закриття) рахунків в установах банків” №306 від 01.08.2001 р.

• Постанова Правління Національного банку України “ Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №135 від 29.03.2001 р. зі змінами за№173 від 10.05.2002 р.

• Інструкція “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах”, затверджена Постановою Правління національного банку України №492 від 12.11.2003 р.

• Інструкція №7 “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р.

• Постанова “Про порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосування” (затверджена постановою “Правління НБУ №367 від 27.08.2001 р.”).

Для здійснення операцій на поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені Національним банком України.

При готівкових розрахунках банківськими документами є грошові чеки та об'яви на внесок готівкою; у випадку безготівкових перерахувань -платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, банківські платіжні картки.

Облік операцій на рахунках в банку ведеться на рахунку 31 „Раху­нки в банках". По дебету рахунку 31 відображається надходження гро­шових коштів, а по кредиту — їх використання.

Типові проведення операцій по рахунках банку наведено в таблиці:

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Передано готівку з каси підприємства в банк	31	30
2.	Оплачено покупцями за товари, роботи, послуги	31	36
3.	Одержано короткострокову позику банку	31	60
4.	Одержано кошти з бюджету, позабюджетних фондів на цільові програми	31	48
5.	Отримано доходи майбутніх періодів	31	69
6.	Повернуто кошти покупцям	36	31
7.	Перераховано дивіденди учасникам	67	31

Питання теорії й практики організації обліку грошових коштів на поточних рахунках в банку розглядалися у роботах вітчизняних вчених – економістів: Берези С.Л., Бутинця Ф.Ф., Кужельного М.Ф., Сопка В.В., Шевчука В.О., а також закордонних – Астахова В.П, Нюнберга Х., Палія В.Ф., Сорокіної О.М, Суйца, Шнейдбана Л.З.