Тема 1. Пам’ятки історії та культури Чернігівщини (за обраними маршрутами) (6 годин)

Тут поховані секрети Старої України – і зародки Нової.

Михайло Грушевський

Маршрут 3. Пам’ятки історії та культури Чернігівського Задесення

(Борзна – Бахмач – Батурин )

Мета заняття: Знайомство студентів з природно-географічними особливостями та історичним минулим Чернігівського Задесення шляхом огляду пам’яток історії та культури, які розташовані в населених пунктах регіону. Підготовка розгорнутого плану-конспекту екскурсійного маршруту з використанням речових, письмових та усних джерел історичного краєзнавства.

План

1. Географічне положення, кліматичні та природні особливості Чернігівського Задесення.

2. Найдавніші поселення в регіоні:

а) скіфської доби (поселення Татарська гірка);

б) слов’янські та давньоруські старожитності (Анисівське городище, “перунів дуб”).

3. Літописні міста Чернігівського Задесення (Бохмач, Всеволож).

4. Батурин – гетьманська столиця Лівобережної України:

а) топографія міста;

б) Батуринська трагедія 1708 р.

в) пам’ятки житлової архітектури (палац К. Розумовського у Батурині, будинки Кочубея у Батурині та Тиниці);

г) церкви Батурина та Крупицько-Батуринський Миколаївський монастир.

5. Туристично-краєзнавчий клуб “Вогнище”.

6. Школа бджільництва П.І. Прокоповича.

7. Історико-краєзнавчі (Батуринський, Борзнянський) та меморіальні музеї (Ганнина Пустинь, М. Заньковецької).

8. Видатні історичні постаті, письменники, педагоги, діячі мистецтв, краєзнавці.

9. За допомогою археологічних та етнографічних матеріалів дайте характеристику містечкам: Количівка, Куликівка, Вертіївка, Заньки, Городище, Пальчики, Тиниця.

Література: Основна:

Атлас Чернігівської області. – М., 1991.

Батуринська старовина. – К., 2008.

Грушевський М. Чернігів і Сіверщина в українській історії // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 101 – 117.

Демченко Т.П. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. – Вип. 2. Культура рідного краю в ХІХ - на початку ХХ ст. – Чернігів, 1997.

История городов и сел Украинской ССР. Черниговская обл. – К., 1983.

Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. – Чернігів, 1995; 1998.

Карнабед А., Карнабед В. По Черниговщине. – К., 1983.

Киркевич В.Г., Віроцький В.Д. Гетьманська столиця Батурин. – К., 2007.

Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001. – С. 27, 89.

Коропатник Т. Фактори формування агровиробничого потенціалу Чернігівської області // Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 193 – 197.

Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу. – К., 1978.

Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К., 1985.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 295-річчя з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя заповідника “Гетьманська столиця”. – Ніжин, 2006.

Матеріали науково-практичної конференції “Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця XVII – початку XVIII століття” – Ніжин, 2006.

Про кількість та склад населення Чернігівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Деснянська правда. – 2003. – 9 січня. – С. 2.

Словник гідронімів України. – К., 1979.

Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К., 1990.

Чернігівщина inkognita. – Чернігів, 2004.

Чернігівщина: природа, населення, господарство (комплексне географічне дослідження). – Ніжин, 2000.

Чернігівська область. – К., 1975. – Розд. 1,2.

Чернігівська область. Географічний атлас. – К., 2003.

Янко М.Т. Топонімічний словник України. – К., 1998.