Концентрація хімічних речовин у воді

Сухий залишок, мг/л	1000
Хлориди, мг/л	350
Сульфати, мг/л	500
Залізо, мг/л	0,3
Марганець, мг/л	0,1
Мідь, мг/л	1,0
Цинк, мг/л	5,0
Загальна жорсткість, мг-екв/л	7,0

Із хімічних показників в першу чергу визначають ті, котрі найбільш легко змінюються: сірководень, залізо, нітрити.

Лужність природних вод обумовлюється вмістом бікарбонатів і карбонатів лужних і лужноземельних металів. Жорсткість води залежить від присутності в ній розчинних солей лужноземельних металів кальцію і магнію. В деяких випадках жорсткість обумовлена присутністю марганцю та алюмінію. Жорсткість виражається в міліграм-еквівалентах розчинних солей Ca i Mg в 1 л води. Загальна жорсткість питної води повинна бути не більше 7 мг-екв/л. За згодою з органами санітарно-епідеміологічної служби загальна жорсткість допускається до 10 мг-екв/л.

Хлориди у воді вододжерел можуть бути непрямими показниками забруднення води органічними речовинами тваринного походження. Вміст хлоридів не повинен перевищувати 350 мг/л.

Азотвмісні речовини є важливим показником забруднення води, так як вони утворюються при розкладі білкових речовин, що попадають у вододжерело з господарсько-фекальними і промисловими відходами. Аміак – продукт білкового розпаду, тому його виявлення свідчить про свіже забруднення. Нітрити вказують на деяку давність забруднення (час, необхідний для перетворення аміаку в нітрити). Нітрати свідчать про більш давні терміни забруднення.

За азотвмісними речовинами можна судити і про характер забруднення вододжерел. Якщо у воді виявлено тільки аміак, а при повторних аналізах він відсутній, то можна говорити про випадкове забруднення. Наявність у воді аміаку і нитритів свідчить про те, що вода раніше не забруднювалась, але порівняно недавно появилося постійно діюче джерело забруднення. Виявлення аміака, нітритів і нітратів свідчить про постійне забрудення вододжерела. Якщо у воді є нітрити і нітрати, але нема аміака, це вказує на те, що раніше існувало постійно діюче джерело забруднення, а в даний час забруднення більше не відбувається. Наявність у воді аміака і нітратів при відсутності проміжного продукту нітритів свідчить про те, що вододжерело забруднюється періодично. Виявлення одних нітратів говорить про закінчення процесів мінералізації.

Вміст нітратів у питній води не має перевищувати 10 мг/л.

У відкритий водоймах підвищений вміст заліза можливий при попаданні промислових стічних вод. Вміст заліза у воді не повинен перевищувати 0,3 мг/л. Надлишок вмісту заліза надає воді жовтувато-буре забарвлення, мутність, гіркуватий металічний присмак. При використанні такої води в побутових цілях утворюються ржавчини на білизні і санітарних приладах.

Вміст у питній воді підвищеної кількості сульфатів може мати послаблюючу дію і змінювати смак води. Згідно Держстандарту їх вміст у питній воді не повинен перевищувати 500 мг/л.

Сухий залишок вказує на ступінь загальної мінералізації. Велика кількість сухого залишку насамперед впливає на смакові властивості води. Сухий залишок не повинен перевищувати 1000 мг/л. У виняткових випадках за згодою з органами санітарно-епідеміологічної служби вміст сухого залишку допускається до 1500 мг/л.

Концентрація вільного хлору у воді повинна бути не менше 0,3 мг/л і не більше 0,5 мг/л.

Безпечність води в епідеміологічному відношенні визначають за такими показниками: ступінь загального бактеріального забруднення і вміст бактерій групи кишечної палочки Escherichia coli. Вода, яка використовується для питних потреб повинна відповідати певним вимогам. Загальна кількість бактерій в 1 мл нерозбавленої води – не більше 100. Кількість бактерій групи кишечної палочки (Escherichia coli) при визначенні на щільному, елективному середовищі із застосуванням концентрацій бактерій на мембранних фільтрах в 1 л води (колі-індекс) – не більше 3. При використанні рідких середовищ колі-титр – не менше 300. Для води з колодязів ці показники мають дещо інші значення (колі-титр – не менше 100, колі-індекс – не більше 10).

Колі-індекс – це кількість бактерій групи кишечної палочки в 1 л води.

Колі-титр – мінімальна кількість мілілітрів води, в якій може міститись одна бактерія групи кишечної палочки.

Висновок про якість питної води роблять на основі аналізу всіх груп показників досліджуваного зразка води.

Розв’язок. Спочатку оформляємо усе у вигляді таблиці, щоб наглядно бачити різницю між показниками, даними в задачі, та між нормою.

Таблиця 2

Показники якості води з шахтної криниці

Показник	Дано	Норма	Примітки
Прозорість	30 см	30 см і більше	у межах норми
Запах	1 бал	до 2-3 балів	у межах норми
Забарвленість	10о	до 20о	у межах норми
Смак	звичайний	до 2-3 балів	у межах норми
Хлориди	60 мг/л	350 мг/л	у межах норми
Нітрити	0,005 мг/л	до 0,002 мг/л	не відповідає
Аміак	0,15 мг/л	до 0,1 мг/л	не відповідає
Нітрати	10 мг/л	до 10 мг/л	у межах норми
Фтор	1 мг/л	до 1,5 мг/л	у межах норми
Жорсткість	8 мг-екв/л	до 10 мг-екв/л	у межах норми
Окислюваність	4,8 мг/л О2	до 4 мг/л О2	не відповідає
Колі-титр	10	не менше 300	не відповідає
Мікробне число	920	до 300-400	не відповідає
Колі-індекс	100	не більше 10	не відповідає

У нашому випадку вода збирається з першого водоносного горизонту, що є погано, так як можливе проникнення поверхневих забруднень. Недоліком є також те, що криниця розташована на березі річки, а має знаходитись на вищому рівні. Місцевий пляж, що поряд, також може бути джерелом зараження питної води і причиною виникнення захворювань. Так як дана криниця має відсутній глиняний замок, а навіть незначна кількість глини здатна затримувати незначні поверхневі стоки, щоб не змінювати якості грунтової води. Стінки внаслідок відсутності глиняного замку можуть прогнити і через них можу проникнути поверхнева вода. Найкраще, якби криниця була бетонно-кільцевою з насосом. Так як спостерігаються серед населення гострі шлунково-кишкові заворювання, воду необхідно проаналізувати, очистити та знайти джерела забруднення.

Із зробленого аналізу (табл.2) можна зробити висновок, що відносно органолептичних показників (запах, смак, забарвленість, прозорість) та наявності фтору і нітратів вода є чистою і відповідає вимогам. Але наявність у воді аміака і нітритів свідчить про те, що вода раніше не забруднювалась, але порівняно недавно появилося постійно діюче джерело забруднення. Збільшення вмісту аміаку свідчить про свіже забруднення фекаліями, що є небезпечним. У процесі фільтрації через грунт вода очищається від органічного та бактеріального забруднення, але можливе забруднення води під час інфільтрації через грунт, що небезпечно в епідемічному відношенні, про що свідчать випадки захворювань. Джерелом цього забруднення може бути місцевий пляж, який має сезонний харакетр.

Також у даній криниці є велика кількість мікроорганізмів, про що свідчить мікробне число, а також велика кількість кишкової палички (не відповідає нормі значення колі-титру та колі-індексу), отже вода є непридатна для споживання і підлягає очищенню. Треба заборонити користуватись водою з криниці до повного її очищення, що має бути підтверджено санітарно-гігієнічними і мікробіологічними аналізами.