
- •III курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей
- •Тема 1. Національна економіка: загальне і особливе
- •1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни
- •1.2. Основні цілі національної економіки
- •1.3. Фактори функціонування національної економіки
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Етапи становлення системи державного регулювання національної економіки
- •2.2. Типи національних економічних систем, механізми їх регулювання
- •2.3. Види та моделі регулювання економіки змішаного типу
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Кругообіг благ і ресурсів, доходів і видатків у національній економіці
- •3.2. Макроекономічні показники розвитку національної економіки
- •3.3. Методи виміру макровеличин
- •Тема 4. Структурна перебудова національної економіки
- •4.1. Структура національної економіки: поняття, види
- •4.2. Найважливіші пропорції розвитку економіки
- •4.3. Економічний розвиток та економічне зростання
- •4.4. Організаційно-економічні засади структурної політики держави
- •Тема 5. Державність та державне управління економікою
- •5.1. Державне регулювання економіки: поняття, необхідність, функції
- •5.2. Об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки
- •5.3. Поняття методології дре
- •5.4. Економічна політика і державне регулювання
- •Тема 6. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •6.1. Система органів державного регулювання та їх функції у сфері управління економікою
- •6.2. Методи державного регулювання національної економіки
- •6.3. Методи прямого державного регулювання економіки та їх інструменти
- •6.4. Опосередковані методи державного регулювання економіки
- •Тема 7. Програмування та прогнозування національної економіки
- •7.1. Макроекономічне прогнозування як інструмент державного регулювання економіки. Основні методи соціально-економічного прогнозування
- •7.2. Програмування національної економіки
- •Планування соціально-економічного розвитку країни
- •7.4. Індикативне планування у системі державного регулювання економіки
- •7.5. Методи індикативного планування
- •Тема 8. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва
- •Промисловість як об’єкт регулювання. Показники промислового виробництва
- •8.2. Визначення потреб держави у промисловій продукції
- •8.3. Обґрунтування можливого обсягу виробництва промислової продукції
- •Баланс виробничих потужностей промисловості
- •Тема 9. Прогнозування і державне регулювання сільськогосподарського виробництва
- •9.1 Сільське господарство як об’єкт державного регулювання економіки. Показники сільськогосподарського виробництва
- •9.2 Обґрунтування можливостей виробництва продукції сільського господарства
- •Тема 10. Прогнозування і державне регулювання трудових відносин
- •10.1 Зайнятість населення як соціально-економічне явище. Показники зайнятості населення
- •2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
- •10.2 Трудові ресурси України: їх склад і визначення потреби
- •10.3 Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки
- •10.4. Державне регулювання оплати праці
- •Тема 11. Прогнозування і державне регулювання соціального розвитку та рівня життя населення
- •11.1 Соціальна політика держави: мета, пріоритети, принципи
- •11.2 Соціальні індикатори (показники) рівня життя
- •11.3 Номінальні та реальні доходи населення: склад та методика розрахунку
- •11.4 Баланс доходів і витрат населення: сутність та порядок розробки
- •Тема 12. Прогнозування і державне регулювання інвестиційної діяльності
- •12.1. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика держави
- •12.2 Структура капіталовкладень та її регулювання
- •12.3 Державне регулювання інвестиційної діяльності на стадії проектування
- •12.4 Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві як форма реалізації державних інвестицій
- •Тема 13. Прогнозування та державне регулювання транспорту
- •13.1 Транспорт як об’єкт планування та державного регулювання
- •13.2 Методологія державного регулювання перевезень
- •13.3 Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів
- •13.4 Обґрунтування можливостей перевезення вантажів (на прикладі залізничного транспорту)
- •13.5 Державне регулювання пасажирських перевезень
- •2. Розраховується середня дальність однієї поїздки пасажира у базисному році
- •5. Розраховується очікувана у розрахунковому році чисельність пасажирів:
- •6. Визначається очікуваний у розрахунковому році обсяг пасажирообороту:
- •Рекомендована література
12.3 Державне регулювання інвестиційної діяльності на стадії проектування
Держава регулює інвестиційну діяльність у сфері будівництва з метою захисту громадських інтересів споживачів, замовників, жителів, працівників відносно якості, потужності, а також безпеки і відповідності об'єктів будівництва встановленим нормам.
З цією метою використовуються така форма державного регулювання як обов'язкова експертиза інвестиційних проектів будівництва.
З правової точки зору інвестиційний проект – це розроблений за участю проектної організації та прийнятий у встановленому порядку правовий акт інвестора, який містить обов'язкове для суб'єктів інвестиційної діяльності рішення про будівництво і введення в експлуатацію об'єкта.
Особливий статус у здійсненні інвестиційної діяльності мають замовник і підрядник.
Замовник – це суб'єкт інвестиційної діяльності в галузі капітального будівництва, який замовляє у підрядника виконання проектно-вишукувальних, будівельних і пов'язаних з цим робіт. У ролі замовника може виступати як сам інвестор або уповноважена ним особа, в т.ч. консалтингова/інжинірингова організація, що спеціалізується на будівництві.
Підрядник – це організація або індивідуальний підприємець, який на договірних засадах за плату виконує за замовленням замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з цим роботи. Залежно від обсягу повноважень розрізняють генерального підрядника і субпідрядників.
Генеральний підрядник – це організація, яка забезпечує якісне виконання всього обсягу робіт на об'єкті, що будується і несе відповідальність за це перед замовником. При цьому вона власними силами може виконувати лише частину робіт, а для виконання решти – повинна залучати субпідрядників.
Субпідрядник – це організація, яка за договором з генеральним підрядчиком виконує доручений обсяг і вид робіт та несе відповідальність за виконання роботи перед генпідрядником.
Відповідальність за якість інвестиційного проекту несе проектна організація, яка розробляє такий проект.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиційні програми і проекти будівництва підлягають обов'язковій державній експертизі на предмет дотримання в них санітарних та епідеміологічних нормативів, нормативів екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, надійності та необхідної довговічності будинків, споруд, а також архітектурних вимог.
Державна експертиза інвестиційного проекту – це офіційна оцінка компетентним державним органом основних даних інвестиційного проекту та його відповідності обов’язковим вимогам.
Державна експертиза інвестиційних програм та проектів будівництва проводиться спеціалізованою державною організацією – Українською державною інвестиційною експертизою, яка створюється та діє у порядку, встановленому КМУ.
Порядок проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва визначається КМУ. Сьогодні такий порядок регулюється Постановою КМУ «Про порядок затвердження інвестиційних програм та проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» (2007р.).
Для проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва інвестор (замовник) укладає угоду з відповідною службою Укрінвестекспертизи, яка залучає на договірних засадах уповноважених юридичних осіб, які відповідно до законодавства мають право проводити державну експертизу. Як правило, державна експертиза проводиться протягом 45 календарних днів, але в окремих випадках, при проведенні експертизи більш складних в екологічному плані об’єктів, це може тривати і довше. Максимальний строк проведення комплексної експертизи, згідно з нормативними документами, складає 120 календарних днів. Вартість проведення такої експертизи складає не вище 10% вартості розробки інвестиційних проектів та програм.