19. Діяльність підприємства в оптовій та роздрібній торгівлі

Підприємство в оптовій та роздрібній торгівлі (комерція) – це орган ізація торговельної діяльності, спрямованої на здійснення процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту покупців та одержання прибутку.

Комерція:

-забезпечує встановлення збалансованого ринку

-сприяє формуванню рптимальних пропорцій між виробництвом та суміжними сферами

-виявляє попит на товари

-збуджує виробниче підприємництво

-здійснює ефективний оборот товарів

-стимулює активну діяльність субєктів підприємництва і тд

Основні суб’єкти здійснення підприємницької діяльності

в оптовій та роздрібній торгівлі: оптові бази • палатки• торгові склади та інші посередницькі підприємства оптової торгівлі• ларьки• кіоски• магазини• універсами• пересувна роздрібна торговельна мережа• універмаги • речові ринки• торгові дома • продовольчі ринки• магазини-склади • автомагазини• павільйони • виставки-продажі.

ФУНКЦІЇ (ЕЛЕМЕНТИ) КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ОПТОВИХ ТА РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

• вивчення попиту та кон’юнктури • організація товаропостачання

• пошук та вибір прийнятних постачальників

• організація прогресивних форм продажу товарів

• встановлення господарських зв’язків

• закупівля товарів

• вплив на виробництво щодо поставок товарів, підвищення їх якості, розширення асортименту

• розробка асортиментної політики, формування товарного асортименту

• оперативне маневрування товарними ресурсами

• реклама товарів і послуг

• організація та проведення ярмарок, виставок-продаж

• пошук місцевих товарних ресурсів

• здійснення експортно-імпортних операцій

• здійснення контролю за виконанням договірних відносин

• надання сервісних послуг покупцям (споживачам)

• оптова реалізація

• стимулювання закупівлі та продажу товарів

• надання різних комерційних

Сутність комерційної операції

Підприємець закуповує товар Т у власника (частіше у виробника). Він сплачує за куплений товар його власнику грошову суму Гз, яка залежить від кількості товару та його ціни за одиницю. Далі підприємець продає товар покупцю та одержує належну грошову

суму Гр. З суми виручки від реалізації товару відраховуються витрати на оплату найнятих працівників, транспортування, утримання торгового приміщення, оренду, витрати на зберігання товарів, амортизацію, рекламу, податки тощо. Правовою основою здійснення торгових операцій є договір купівлі-продажу товарів (договір постачання).

20. Посередницька діяльність

ПОСЕРЕДНИКИ – це особи (юридичні або фізичні), які представляють на ринку інтереси виробників чи споживачів, а самі не є такими.

Мета посередництва – сполучення (інтегрування) економічних інтересів виробників і споживачів, з'єднання їх у єдиний ланцюг підприємницької угоди.

Види посередників: • брокери • комісіонери • агенти • комівояжери • дистриб'ютори • аукціоністи • дилери • інші посередники • консигнатори.

БРОКЕР – це посередник при укладанні угод, спеціалізується з певних видів товарів або послуг, діє за дорученням і за рахунок клієнтів, одержує від них винагороду. Діяльність брокерів пов'язана з організацією брокерських контор, бірж.

Брокерська контора – це юридична особа, яка займається посередництвом на біржі.

Біржа – це постійно функціонуючий організований ринок, на якому здійснюється оптова торгівля. Види бірж: • товарна• фондова• валютна• інші види бірж.

Основні функції брокера товарної біржі

• посередництво при укладанні угод шляхом прийняття доручень клієнтів біржі і пошук відповідних контрагентів;

• представництво інтересів клієнтів при виконанні біржових операцій, укладанні угод від свого імені за їх рахунок;

• консультування осіб, які торгують з питань, пов'язаних з укладанням біржових угод, у тому числі з питань якості та властивостей товару, що подається;

• інші функції

АГЕНТ – це особа, яка діє від імені та в інтересах виробника або покупця (споживача).

Агенти не беруть на себе право власності на товари. Головна функція – сприяння процесу купівлі-продажу.

Принципал – це особа, від імені і на користь якої діє агент. Правовою основою здійснення агентських функцій є агентський договір (угода), укладений між принципалом і агентом.

Агент зобов'язується від імені принципала продати (або купити) товар з визначенням ціни, розміру агентської винагороди та інших умов, які передбачаються у договорі.

ДИСТРИБ’ЮТОР – це незалежний оптовий посередник, який торгує від свого імені, має право власності на товар. Спеціалізується на придбанні товарів у виробників за свій рахунок

та самостійно реалізує їх покупцям. Функції дистриб’ютора: • вивчення ринку; •самостійне визначення цін на товари; • формування клієнтури; • збут товарів;інші функції.

ДИЛЕР – це незалежний дрібний підприємець, який купує у генерального агента транспортні засоби за свій рахунок, зберігаючи марку фірми, та продає товари окремим покупцям. Функції дилера: • укладання договору з генеральним агентом;

• торгівля транспортними засобами, які вироблені однією фірмою,іноді й технікою конкурентів;• організація реклами; • надання інформації про ринок, ціни тощо.

КОНСИГНАТОР – це посередник, який продає товар зі свого складу на підставі договору доручення консигнанта (консигнаційної угоди).

Консигнант – це юридична або фізична особа, яка дає доручення щодо реалізації продукції зі складських приміщень консигнатора.

КОНСИГНАТОР – це посередник, який продає товар зі свого складу на підставі договору доручення консигнанта (консигнаційної угоди).

Консигнант – це юридична або фізична особа, яка дає доручення щодо реалізації продукції зі складських приміщень консигнатора.

Комітент – сторона договору комісії, яка дає доручення комісіонеру на здійснення за винагороду однієї або декількох угод від імені комісіонера за свій рахунок.

КОМІВОЯЖЕР – це збутовий посередник, який за дорученням підприємства не тільки продає, а й доставляє товар покупцю.

АУКЦІОНІСТ – це посередник, який організовує та проводить аукціонну торгівлю.

Аукціонна торгівля – це спосіб продажу товарів, які мають індивідуальні властивості публічного торгу у заздалегідь встановлений час та визначеному місці.

Суб'єкти аукціонної торгівлі: • аукціоніст• аукціонатор• аукціонери.

Аукціонатор – це особа, яка передає товар аукціоністу за договором для його подальшої реалізації на аукціоні згідно з умовами договору та правилами аукціону.

Аукціонери – це потенційні покупці, які беруть участь в аукці

21. Д-сть п-ств у сфері надання фін послуг.

П-ств у сфері надання фін послуг – це діяльність, яка пов’язана з грошовим обертанням, обміном вартостей, торгівлею цінними паперами з метою одержання прибутку. Об’єкти д-сті у фін сфері: гроші, іноземна валюта, цінні папери, кредити. Суб’єкти у сфері надання фін послуг: банки, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, фондові біржі.

Банк – це спеціалізована фінансова установа, яка акумулює фін ресурси – тимчасово вільні грошові кошти фіз. і юр осіб, надає грошові кошти у тимчасове користування у вигляді кредитів, є посередником у взаємних платежах і розрахунках між п-ствами, установами та окремими особами.

Інвестиційна компанія – це різновид кредитно-фінансових установ, які акумулюють грошові кошти приватних інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів і розміщують їх в акції та облігації п-ств у своїй країні та за кордоном.

Інвестиційний фонд – це юридична особа, що вкладає власний капітал в цінні папери інших компаній.

Фондова біржа – це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Функції фінансово-кредитних установ: залучення вільних коштів юр і фіз осіб; купівля та продаж цінних паперів, іноземної валюти; здійснення кредитних операцій; касове обслуговування підприємств; переведення грошей; фінансування за рахунок проведення лізингу; проведення валютних аукціонів; проведення інвестиційної д-сті; інші ф-ції.

22. Д-сть п-ств у сфері страхування.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юр осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юр особами страхових платежів.

Суб’єкти страхової угоди: страховик, страхувальник.

Страховики – визнаються юр особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю, а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової д-сті.

Страхувальники – можуть бути юр особи, дієздатні громадяни.

Основні види страхування: 1. Особисте страхування – передбачає страхування життя, здоров’я, працездатності страхувальника або застрахованої особи. 2. Майнове страхування – пов’язано з володінням, користуванням і і розпорядження майном. 3. страхування відповідальності – це страхування заборгованості, тобто відповідальності боржників.