
- •5.Харарктеристика організаційних форм підприємств в Україні.
- •6. Міжнародна класифікація підприємств
- •8. Форми об’єднання підприємств в Україні
- •10. Міжнародна класифікація обєднань підприємств.
- •15_Й етап. Бажаємо успіху у Вашій роботі
- •12. Підготовка бізнес-плану на створення нового п-ва.
- •13. Підготовка основних засновницьких документів
- •16. Порядок відкриття рахунку в банку
- •17. Характеристика основних видів госпрдарської діяльності підприємств
- •19. Діяльність підприємства в оптовій та роздрібній торгівлі
- •20. Посередницька діяльність
- •23. Організація та управління ат.
- •25. Процес створення ат.
- •26. Установчі збори ат.
- •27. Статут ат. Збільшення та зменшення статутного капіталу ат.
- •28. Права та обов’язки акціонерів.
- •29. Дивіденди акціонерного товариства
- •30. Компетенція загальних зборів ат
- •31. Наглядова рада акціонерного товариства
- •34.Сутність завдання і основні підходи до оцінки праці персо6налу
- •35.Критерії відбору і оцінки персоналу
- •36.Методи оцінки персоналу
- •37. Процес повідомлення працівника про результати оцінок
- •38. Визначення індивідуальної вартості працівника
- •39. Вищі органи управління акціонерного товариства (ат)
- •40. Управління товариством з обмеженою відповідальністю (ТзОв)
- •44.Ліквідація акціонерного товариства
- •45.Виділення та перетворення як форми реорганізації ат.
- •46.Сфера укладання колективних договорів і угод.
- •47. Зміст та дія колективного договору та угоди.
- •48.Колективні переговорита вирішення розбіжностей.
- •49. Індивідуальні трудові конфлікти та порядок їх розгляду.
- •50.Сутність, поняття, сторони та порядокрозгляду колективних трудових конфліктів
- •2 . На галузевому, територіальному рівнях
- •3. На національному рівні
- •51. Примирна комісія, трудовий арбітражта національна служба посередництваі примирення
- •52. Поняття організаційної поведінки,взаємовідносини людей в організації
- •53.Поняття взаємодії в організації. Види взаємодії
- •54.Поняття спілкування.Теорії спілкування
- •55. Механізми функціонування соціально-психологічних феноменів
- •56. Процеси які відіграють роль механізму вияву соціально-психологічних явищ
- •57. Поняття спілкування його сторони і види
- •58 Функції спілкування. Труднощі які виникають у спілкуванні
- •59. Основні показники ефективності здійснення і розвитку внутрішньоорганізаційної (внутрішньогрупової) взаємодії
56. Процеси які відіграють роль механізму вияву соціально-психологічних явищ
Слід мати на увазі, що в основі соціальної поведінки і спільної діяльності людей відбуваються процеси, які відіграють роль механізмів вияву соціально-психологічних явищ, — наслідування і зараження.
Наслідування — це соціально-психологічний процес дотримання особистістю чи групою якого-небудь еталону, зразка, що виявляється у прийнятті, запозиченні та відтворенні зовнішніх (поведінкових) або внутрішніх (психологічних) особливостей інших людей.
У соціальній психології його розглядають у двох планах:
1) як наслідування якоїсь конкретної людини;
2) як наслідування норм, вироблених групою.
Зараження — соціально-психологічний механізм передавання емоційного стану від однієї людини чи групи до інших в умовах безпосереднього контакту, що відображає їх схильність до певних станів і психологічного впливу з боку інших людей1.
Навідміну від наслідування в змістовій стороні зараження домінує несвідома, мимовільна (психофізіологічна) схильність людини або групи до переживання певного настрою, який має великий емоційний заряд внаслідок загострення переживань і пристрастей.
Регуляторами (способами) психологічних взаємовпливів людей один на одного є механізм навіювання, конформності й переконання, коли під впливом думок, відносин одного партнера змінюються думки, відносини іншого партнера. Вони формуються на основі розглянутої властивості живих систем — наслідування. На відміну від останнього навіювання, кон-формність і переконання регулюють міжособистісні норми думок і почуттів.
57. Поняття спілкування його сторони і види
Однією з необхідних умов високого рівня керівництва організацією є забезпечення ефективного міжособистісного спілкування всередині організації — її підрозділах, групах, командах. Тому важливого значення в сучасному менеджменті набувають знання сутності і психологічних особливостей спілкування, його функцій, принципів, а також способів ефективної міжособистісвої взаємодії членів організації.
За сутністю, спілкування — це процес взаємозв'язку і взаємодії суспільних суб'єктів (класів, груп, особистостей), в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, вміннями і навичками, а також результатами діяльності. Спілкування — одна з необхідних і загальних умов формування та розвитку суспільства й особистості.
Спілкування можливе лише за допомогою знакових систем. Розрізняють вербальні (лат. verbalis — усний, словесний) засоби спілкування (коли як знакові системи використовується усна і письмова мова) і невербальні (коли застосовуються позамовні засоби).
Є такі види спілкування:
— міжособистісне, що пов'язане з безпосередніми контактами людей у групах або парах, постійних за складом учасників;
— міжперсональне, учасниками якого є конкретні особистості, що володіють спеціальними індивідуальними якостями, які розкриваються у процесі спілкування та організації спільних дій;
— довірливе, під час якого передається особливо значуща інформація; довірливість — суттєва ознака всіх видів спілкування (крім конфліктного), оскільки без довіри не можна проводити переговори, вирішувати інтимні питання;
— конфліктне, що характеризується взаємним протистоянням людей, висловленням незадоволення і недовіри;
— особисте — обмін неофіційною інформацією;
— ділове — процес взаємодії людей, що виконують спільні обов'язки або залучені до однієї і тієї самої діяльності;
— пряме (безпосереднє) — історично перша форма спілкування людей один з одним, на основі якого в пізніші періоди розвитку цивілізації виникають різні види опосередкованого спілкування;
— опосередковане — взаємодія за допомогою додаткових засобів (письма, аудіо-відеотехніки).