
- •Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу заборонено
- •Модуль 1: «Множини. Відповідності. Відношення.». Змістовний модуль1.1. «Множини та операції над ними». План.
- •Література
- •1. Поняття множини та її елементу, їхні позначення. Загальноприйняті позначення основних числових множин. Способи задання множин.
- •2. Порожня, скінченна, нескінченна та універсальна множини. Підмножина. Власні та невласні підмножини даної множини. Рівні та нерівні множини.
- •Малюнок 1. Зображення універсальної множини.
- •4. Операція об’єднання (додавання) множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- •Малюнок 6: об’єднання множин ав.
- •Малюнок 7: доведення переставного закону .
- •5. Операція перетину множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- •Малюнок 8: перетин множин .
- •6. Операції різниці (віднімання) множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- •7. Операція доповнення до даної та універсальної множини та основні властивості (закони) цих операцій.
- •Малюнок 18: доведення закону де Моргана ()'''.
- •8. Поняття розбиття множини на класи (підмножини), що попарно не перетинаються. Розбиття множини на класи за допомогою однієї, двох і трьох властивостей. Класифікації.
- •9. Поняття кортежу та впорядкованої пари. Поняття кортежу довжини n. Рівні пари та кортежі.
- •Малюнок 19. Задання декартового добутку множин за допомогою графа.
- •Модуль 1: «Множини. Відповідності Відношення.». Змістовний модуль1.2. «Відповідності та відношення.». План.
- •Література
- •Малюнок 20. Граф відповідності.
- •4. Відношення еквівалентності та порядку, їх властивості. Впорядковані множини. Зв'язок відношення еквівалентності з розбиттям множини на класи, що попарно не перетинаються.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Малюнок № 21. Розв’язання задачі 2.
- •Розв’язання:
- •2. Розміщення з повтореннями та без повторень.
- •Доведення:
- •Розв’язання.
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •3. Перестановки з повтореннями та без повторення.
- •Розв’язання.
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •4. Комбiнацiї та їх властивості.
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів за модулем 1.
- •Модуль 2: «Висловлення. Предикати. Теореми.». Змістовний модуль 2.1. «Поняття.».
- •Література.
- •1. Поняття як форма мислення, зміст і обсяг поняття та зв'язок між ними.
- •Діаграма № 1. Відношення часткового збігу між поняттями.
- •Діаграма № 2: відношення підпорядкування між поняттями.
- •Означуване поняття
- •Видова відмінність
- •3. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
- •Модуль 2: «Висловлення. Предикати. Теореми.». Змістовний модуль 2.2. «Висловлення та предикати.».
- •Література.
- •1. Поняття висловлення, їх види (елементарні, складені, рівносильні) та позначення.
- •2. Поняття предиката, його позначення та область визначення. Поняття кванторів існування та загальності, їх позначення та зв'язок між ними.
- •3. Операція заперечення над висловленнями та предикатами. Таблиці істинності. Основні властивості (закони) операції заперечення.
- •4. Операція кон’юнкції над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції кон’юнкції.
- •4.1. Операція кон'юнкції висловлень.
- •4.2. Операція кон'юнкції предикатів.
- •5. Операція диз’юнкції над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції диз’юнкції.
- •5.1. Операція диз’юнкції над висловленнями.
- •5.2. Диз'юнкція двох предикатів.
- •6. Операція імплікації над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції імплікації.
- •6.1. Операція імплікації висловлень.
- •6.2. Операція імплікації предикатів.
- •7. Операція еквіваленції над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції еквіваленції.
- •7.1. Операція еквіваленції висловлень.
- •7.2. Операція еквіваленції предикатів.
- •Розв’язування:
- •Розв’язання:
- •Запитання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за змістовним модулем 2.2.
- •2. Способи доведення теорем (дедуктивний, індуктивний, метод від супротивного тощо).
- •Доведення:
- •3. Необхідні та достатні умови.
- •4. Поняття міркування, правильні та неправильні міркування. Перевірка правильності міркувань з допомогою кругів л.Ейлера.
- •Діаграма № 6: перевірка правильності міркувань за допомогою кругів Ейлера.
- •5*. Алгоритми. Основні властивості алгоритмів. Приклади алгоритмів, що використовуються в курсі математики початкової школи.
- •Запитання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за змістовним модулем 2.3.
- •Розподіл годин по семестрах для спеціальності 8.010102- початкове навчання.
- •Розподіл годин по семестрах для спеціальності 8.010101- дошкільне виховання, початкове навчання .
- •Структура залікового кредиту курсу для спеціальності 8.010102 – початкове навчання.
- •Структура залікового кредиту курсу для спеціальності 8.010101 – дошкільне виховання, початкове навчання.
- •Теми практичних занять для спеціальності 8.010102 –початкове навчання.
- •Теми практичних занять для спеціальності 8.010101 – дошкільне виховання, початкове навчання.
- •Завдання для самостійної роботи для спеціальності 8.010102 – початкове навчання.
- •Завдання для самостійної роботи для спеціальності 8.010101 – дошкільне виховання, початкове навчання.
- •Навчальний проект для спеціальності 8.010102 – початкове навчання. (індивідуальні навчально-дослідні завдання)
- •Розподіл балів за видами занять для спеціальності 8.010101 - початкове навчання.
- •Навчальний проект для спеціальності 8.010101 – дошкільне виховання, початкове навчання (індивідуальні навчально-дослідні завдання).
- •Розподіл балів за видами занять для спеціальності 8.010102- дошкільне виховання, початкове навчання.
- •Норми оцінок поточного контролю.
- •Підсумковий контроль у першому семестрі для спеціальності 8.010102 – початкове навчання включає в себе:
- •Підсумковий контроль у першому семестрі для спеціальності 8.010101 – дошкільне виховання, початкове навчання включає в себе:
- •Пільги та штрафні санкції
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам спеціальності 8.010102 – початкове навчання.
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам спеціальності 8.010101 – дошкільне виховання, початкове навчання.
- •Робочі навчальні плани з математики.
- •Програма державного екзамену “математика з методикою викладання математики у початкових класах” пояснювальна записка
- •Програма державного екзамену з математики
- •Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні посібники
4. Операція об’єднання (додавання) множин та основні властивості (закони) цієї операції.
4. Розглянемо дві множини: А={2,3,4} і В={2,4,6}. Утворимо нову множину С={2,3,4,6}. Із яких елементів складається множина С? – із елементів, які входять хоча б в одну із множин. Множину С, яка складається із елементів, що належать хоча б одній із множин А чи В, називають об’єднанням множин А і В. Її позначають С=А.
Означення: Об’єднанням множин А та В називають третю множину АВ, що складається із елементів, які входять хоча б в одну із множин А чи В.
Символічно наведене означення можна записати так: АВ={х /хА або аВ}. На діаграмі Ейлера-Венна ця множина зображена на малюнку 6.
Малюнок 6: об’єднання множин ав.
Операція об’єднання може поширюватись на три і більше множин. Вона підкоряється певним законам, серед яких є такі, справедливість яких випливає безпосередньо із означення об’єднання, та такі, які слід доводити. До законів (властивостей) об’єднання, справедливість яких легко обґрунтувати, виходячи із означення об’єднання множин, відносяться:
.
U=U.
- закон ідемпотентності (незмінності).
До законів, які слід доводити одним із можливих способів (міркуваннями або за допомогою діаграм Ейлера-Венна) відноситься переставний або комутативний закон: . Для його доведення використовуємо діаграми Ейлера-Венна. Намалюємо дві однакові діаграми, на лівій із яких зображатимемо ліву частину рівності, а на правій – праву. На лівій діаграмі заштрихуємо множину горизонтальними штрихами, а множину - вертикальними Множина зображається тією частиною універсальної множини, де є або горизонтальні, або вертикальні штрихи. На правій діаграмі множину заштрихуємо вертикальними штрихами, а множину В - горизонтальними. Множина зображається на правій діаграмі тією частиною універсальної множини, де є або вертикальні, або горизонтальні штрихи. Порівнюючи їх, бачимо, що множини і зображаються на них однаковими частинами універсальної множини, а тому можна стверджувати, що . Закон доведено (див. малюнок 7).
АВ ВА
Малюнок 7: доведення переставного закону .
Доведемо сполучний або асоціативний закон ()С=(С) за допомогою міркувань. Оскільки дві множини вважаються рівними, якщо кожен елемент першої множини є елементом другої і, навпаки, кожен елемент другої множини є елементом першої множини, то доведення складається з двох частин. У першій частині доведемо, що кожен елемент, що належить лівій частині асоціативного закону, є елементом і правої частини.
1. Нехай х()С. Згідно означення об’єднання множин це означає, що: або 1) х(), або 2) хС, або 3) х і хС. Якщо х, то або 1) х, або 2) х, або 3) х і х. Якщо х, то, переходячи до правої частини закону, на основі означення об’єднання множин можна стверджувати, що х(С). Якщо х, то хС, тобто х(С). Якщо х і х, то х(С). Якщо ж, нарешті, хС, то х(С), а тому х(С). Таким чином ми показали, що будь-який елемент лівої частини рівності належить правій частині рівності. Оскільки елемент у лівій частині ми вибирали довільно, то наші міркування можна повторити для будь-якого елемента лівої частини. Отже, кожен елемент лівої частини рівності є елементом правої частини рівності. Перша частина теореми доведена.
2. Доведемо, що кожен елемент правої частини є елементом лівої. Нехай у(С). Згідно означення об’єднання множин можливі такі випадки: або 1) у, або 2) уС, або 3) у і уС. Якщо у, то у, а тому у()С. Якщо уС, то або 1) у, або б) уС, або в) у і уС. Якщо у, то у тоді у()С. Якщо уС, то у()С. Якщо у і уС, то у()С. Аналогічно легко довести справедливість рівності у випадку, коли у і уС. Оскільки елемент у в правій частині ми вибрали довільно, то наші міркування можна повторити для кожного із елементів правої частини. Отже, кожен елемент правої частини є елементом лівої. Другу частину теореми доведено.
Таким чином, кожен елемент лівої частини є елементом правої частини і, навпаки. А тому, ліва і права частини рівності складаються з одних і тих самих елементів. А це означає, що ()С=(С). Закон доведено.
Приклад: утворити об’єднання множин А та В, якщо множина А={1,2,3,4,5}, а В=а,в,с. а,в,с.