4.Етапи проведення анкетування

Головні етапи проведення анкетування.

Етапи:

1. Визначення проблеми постановки цілей дослідження і вибір методу збору інф-ції.

2. Попередній аналіз інф-ції і вибір методу польового дослідження.

3. Визначення змісту запитань

4. Встановлення форми відповідей

5. Формулювання послідовності запитань

6. Розробка макету опитувального листа та попереднє пробне тестуванн

7. Формування остаточного варіанта анкети.

Методи збору інф-ції:

• Первинна( використовуються спостереження , експерименти,опитування)

• Вторинна

Спостереження – планомірне охоплення органами почуттів обставин, що сприймаються без впливу на об*єкт спостереження.

Експеримент (найдорожчий) – дослідження, при якому повинно бути встановлено, як зміна окремих не залеж. Елементів ( ціни, якості, упаковки) впливає на залежну змінну (потреби, попит, збут)

Опитування – з*ясування позиції людей або отримання від них відомостей з якого-небуть питання)

3) Визначення змісту запитань. Вимоги:

1. Запитання повинні відповідати темі і завданням дослідження.

2. Запитання мають формулюватися так, аби на нього можна було дати чітку відповідь.

3. Запитання немають містити в собі кілька запитань.

4. Необхідно уникати користування профес. термінами

5. Запитання неповинні обтягувати пам*ять респондента

6. Не є цінною інф-ція отримана у відповідь на гіпотетичні запитання.

7. У сформульованому запитанні немає відчуватися ставлення інтерв*юерів до проблеми.

Розрізняють доказовіі контрольні питання.

Доказові – виражається завдання дослідження.

Контрольні – містить таке запитання за формою і змістом яке пропонується респондентам.

4) Встановлення форми відповідей

Запитання бувають:

• Закриті( містить варіанти відповідей.

• Відкриті ( вільне виявлення думки респондента)

• Напівзакрите ( варіанти відповідей+вільний рядок )

Види зкритих запитань:

• Дихотомічне – 2 варіанта відповіді

• Багатоваріантне

• З використанням шкали знчущості ( шкала оцінки значущості)

• З викор. Оціночної шкали( ранжування ознак за будь-якою к-тю балів)

• З використанням шкали Лайкерта( запитання, відповіді на які відображають ступінь згоди із певним твердженням.

• З використанням графіч. Рейтингової шкали

• З використанням симантичного диференціалу( біполярна шкала)

• З використанням шкали Степела( пропонується визначити рівень згоди з позитивною або негативною оцінкою.

Переваги:

1. Значно зменшується вплив інтерв*юєра, оскільки він виконує ф-ції реєстратора інф-ції.

2. Відповідь на запитання отримуються досить швидко і рівномірно в час.

3. Реєстрація відповідей може бути формалізована для обробки ЕОМ.

4. Обробка анкет займає значно менше часу

Недоліки:

1. Такий тип запитань дає можливість тим особам, які не знають відповіді по суті, знаходити варіанти відповіді.

2. Закриті запитання змушують респондента вибирати відповідь з наданих варіантів, тому є ризик, що дійсної оцінки дослідника не визначають.

3. Деяких респондентів дратує факт технічності опитування оскільки вони вважають, що їх власна думка не відображена у варіантах відповіді

4. Важко сформулювати закрите запитання.

Види відкритих запитань:

1. Неструктуровані( відповідь на яке можна дати в будь-якій словесній формі.

2. Словесна асоціація ( відображає асоціативне ставлення до об*єкта)

3. Закінчення речення..

Переваги:

1. Актуалізація мови дослідників, в яких є звично застосувати суто наукові терміни.

2. Окремі фрази та ключові думки можуть бути основою для створення рекламних звернень.

Недоліки:

1. При фіксації відповідей, можливе перекручення дійсної думки респондента.

2. Важко спрогнозувати заг. час на інтерв*ю.

3. Обробка поглинає багато часу.

5) Формулювання послідовності запитань.

1. З*ясування обізнаності опитуваного щодо предмета дослідження

2. Заохочення відповідями за рахунок відкритих запитань.

3. Запитання з багатьма варіантами відповідей

4. Запитання, які мають з*ясувати причини та мортиви виявлених ставлень до об*єкта дослідження.

5. Запитання які з*ясовують рівень прихильності до визначених ставлень.

6) Результати попереднього пробного тестування.

1. Якщо анкета велика, то її доцільно виконати у формі буклету.

2. Якщо будуть виявлені складні, неприйнятні для респондентів запитання, то їх коригують або створюють новий варіант.

3. Якщо більше 5 % респондентів обирають відповідь “інше”, то анкету слід переробити.

7) Формування остаточного варіанта анкети.

Остаточний варіант містить вступну, основну та заключну частину.

У вступній частині має бути звернення до респондента, офіц. назва, прохання розповісти на запитання. Основна частина: блоки запитань відповідно до теми дослідження. У заключній частині – запитання, які стосуються соцю-екон. стану опитуваних.

Супровідний лист.

1. Персональне звернення

2. Прохання про співробітництво.

3. Короткий виклад завдань задоєного дослідження.

4. Обгрунтування важливості участі.

5. Користь, яку матиме учасник дослідження.

6. Гарантування анонімності.

7. Пропозиція надіслати результати дослідження.

8. Нагадування про терміни відправки листа.

9. Подяка фірми-відправника.