Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
NIRS_2-4_kurs.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
228.86 Кб
Скачать

2.2.5 Основна частина

Основна частина наукового звіту складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формуються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Студенти спеціальності «Облік та аудит» освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр виконують науково-дослідну роботу протягом п’яти семестрів, починаючи з четвертого семестру.

В таблиці 1 приведена структура та зміст виконання науково-дослідньої роботи студентами та складання проміжних звітів за 4,5,6,7 семестри та заключного звіту за 8 семестр навчання.

Таблиця 1 – Структура та етапи виконання науково-дослідної роботи (НДРС) студентами спеціальностей «Облік та аудит» за навчальними семестрами.

Семестр

Етапи виконання НДРС

Вид звіту з НДРС

2 курс

4 семестр

  1. Вибір теми дослідження з НДРС

  2. Критичний огляд літературних джерел (наукові статті фахових видань, монографії, автореферати дисертацій, матеріали конференцій тощо, не менш ніж 30 джерел)

  3. Обгрунтування актуальності обраної теми дослідження, об’єкту та предмету дослідження

  4. Встановлення мети дослідження

  5. Уточнення завдань дослідження для досягнення поставленої мети

  6. Складання змісту звіту за 4 семестр (додаток Д)

  7. Проведення досліджень

  8. Складання проміжного звіту за 4 семестр (25-30 стор.)

  9. Захист звіту з НДРС

Проміжний звіт №1

3 курс

5 семестр

1. Уточнення назви теми дослідження

2. Критичний огляд літературних джерел (не менш ніж 30 джерел)

3. Складання змісту звіту за темою НДРС (додаток Д) за 5 семестр

4. Проведення досліджень

5. Складання проміжного звіту з НДРС за 5 семестр (25-30 стор.)

6. Захист звіту з НДРС

Проміжний звіт №2

3 курс

6 семестр

1. Ознайомлення з загальновідомими методами наукових досліджень. Опрацювання учбової літератури.

2. Вибір найбільш притаманних методів дослідження обраної теми та обґрунтування такого вибору

3. Складання змісту звіту за темою НДРС за 6 семестр

4. Проведення досліджень

5. Складання проміжного звіту з НДРС за 6 семестр (25-30 стор.)

6. Захист звіту з НДРС

Проміжний звіт №3

4 курс

7 семестр

1. Дослідження фінансової звітності та інших матеріалів базових підприємств за 2 останні роки

2. Критичний огляд літературних джерел (не менш ніж 30 джерел)

3.Складання змісту звіту за темою НДРС за 7 семестр

4. Здійснення економічного та фінансового аналізу за темою дослідження

5. Складання проміжного звіту з НДРС за 7 семестр (25-30 стор.)

6. Захист звіту з НДРС

Проміжний звіт №4

4 курс

8 семестр

1. Критичний огляд літературних джерел (не менш ніж 30 джерел)

2. Дослідження тенденцій розвитку галузі за даними Державного комітету статистики України

3. Формування висновків за проведеними дослідженнями з виявленням «вузьких місць» в обліку, аудиті та управлінні виробничими процесами, активами, зобов’язаннями, капіталом, та шляхів їх подолання.

4. Складання загального звіту з НДРС за 8 семестр (25-30 стор.)

5. Захист звіту з НДРС

Загальний звіт з НДРС №5

У розділах основної частини подають:

1)  вибір напрямів досліджень та огляд літератури за темою (виконується протягом 4 и 5 семестра);

Першим кроком є вибір теми дослідження (додаток В). З цією метою студент доліджує літературні джерела в бібліотеці та електронні ресурси мережі INTERNET. Не допускається вибір однакових тем студентами однієї групи.

Другим кроком є визначення актуальності теми дослідження.

Третім кроком є визначеня об’єкту і предмету дослідження.

Четвертим кроком є збір інформації щодо обраної теми дослідження з використанням вітчизняних та зарубіжних літературних джерел та електронних ресурсів мережі INTERNET, її критичний огляд, визначення «вузьких» місць, можливих шляхів їх подолання.

В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за проблемою. Детально й критично висвітлюючи роботи попередників, необхідно окреслити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, є визначними у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даному напрямі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини наукового звіту.

2) виклад загальної методики й основних методів досліджень (виконується протягом 6 семестру);

Першим кроком є ознайомлення з загальновідомими методами дослідження.

Другим кроком є визначення найбільш притаманних методів саме для дослідження обраної теми.

Рекомендується застосування таких методів дослідження:

дедукція – метод вивчення від загального до окремого: на основі прийняття загального положення про сутність економічного явища, його аналізу, дослідження закономірності протікання окремих фінансових процесів;

індукція – від вивчення частки до узагальнень, тобто послідовний перехід від дослідження окремих розрізнених явищ до розуміння їхньої сутності в цілому;

аналіз – виконується практичний або розумовий розподіл об‘єкта дослідження на складові елементи, що дозволяє виявити структуру об‘єкта, відокремити істотне від неістотного, звести складне до простого, виділити окремі етапи, визначити суперечливі тенденції;

синтез – процес об‘єднання в одне ціле частин, ознак, властивостей об‘єкта, визначених на основі аналізу;

метод аналогії – висновок про предмет або явище, здійснюється на підставі його схожості з іншими, вже відомими;

абстрагування – розумове відокремлення від ряду неістотних властивостей, зв‘язків, відносин предметів і виділення окремих сторін – на першому етапі. На другому - об‘єкт дослідження заміняють іншим, більш простим, що являє собою спрощену модель, яка зберігає головні властивості предмета;

конкретизація – на відміну від абстрагування вивчаються предмети чи явища в усій якісній різнобічності їх реального існування. Досліджується стан об‘єктів і зв‘язок із певними умовами їх існування та історичного розвитку;

узагальнення – є одним із основних методів створення нових наукових понять, формулювання законів і теорій. Представляє собою логічний процес переходу від окремого до загального. Отримання узагальненого знання означає більш глибоке відображення дійсності шляхом проникнення в її суть;

системний аналіз – вивчення об‘єкта дослідження як елементів, що утворюють систему, з усіма факторами, які впливають на його функціонування;

історичний метод – передбачає дослідження виникнення, формування і розвитку об‘єктів у хронологічній послідовності, в результаті чого створюються додаткові знання про об‘єкт дослідження;

порівняння – зіставлення об‘єктів з метою визначення рис схожості або відмінності між ними (або і того, й іншого разом). Порівняння є важливою передумовою узагальнення;

спостереження – цілеспрямоване й організоване сприйняття зовнішнього світу. Воно може бути простим і складним, безпосереднім і опосередкованим тощо.

3) експериментальну частину та методику досліджень (виконується протягом 7 семестру);

Першим кроком є збирання звітної інформації підприємств, які є базою проведення досліджень.

Другим кроком є розрахунки за даними фінансової звітності, які характеризують об’єкт дослідження у динаміці.

Третім кроком є формування висновків щодо проведених досліджень.

4)  відомості про проведені теоретичні й (або) експериментальні  дослідження; аналіз і узагальнення результатів досліджень (виконується протягом 8 семестру).

У восьмому семестрі з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній науковцем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]