2.2.5. Узагальнення відомостей про метали та сполуки елементів-металів

Особливості будови атомів металів

Розташування у періодичній системі елементів Д. І. Мен­делєєва

Хімічні властивості

Фізичні властивості

Наявність у природі

Способи одержання

Форми та сфери використання

Мале число (1 або 2, рідко 3, ще рідше 4) валентних електронів

Основна частина (за винятком Ве і В) перших трьох груп і всі елементи парних рядів великих періодів

Під час хімічних реакцій з неметалами виявляються від­новниками, оксиди мають основні або амфотерні власти­вості, гідроксиди найбільш активних металів — це луги, багатовалентні метали утворюють основи або амфотерні гідроксиди.

Взаємодіють з неметалами, оксидами, гідроксидами та солями інших металів (відповідно до відносної актив­ності), а також з кислотами

Пластичні матеріали, що мають високу електро- та теп­лопровідність, а також металевий блиск

Найменш активні метали існують в природі у природ­ному стані, більшість — у вигляді сполук з іншими еле­ментами (руди)

Утворюються з оксидів відновленням іншими металами (металотермія), вуглецем і його оксидом (II) (доменний процес), а також електролізом розчинів і розплавів їх солей, рідко оксидів (А1)

Використовуються, як правило, у вигляді сплавів для виготовлення несучих конструкцій, виробів різного при­значення. Радіоактивні ізотопи деяких металів викорис­товуються для одержання енергії

2.3. Елементи-неметали та їх сполуки. Неметали

Неметали — це хімічні елементи, для атомів яких характерна здатність приймати елек­трони до завершення зовнішнього рівня, оскільки на цьому рівні, як правило, наявні чо­тири і більше електронів, і вони мають малий радіус атомів порівняно з атомами металів.

Це визначення не стосується елементів VII групи періодичної системи — інертних або бла­городних газів, атоми яких мають завершений зовнішній рівень. Електронна конфігурація цих елементів така, що їх не можна віднести ні до металів, ні до неметалів.

Таблиця 2.2

Конфігурація зовнішнього електронного рівня елементів-неметалів

ь1	2з2 2Р1	П82Пр2	пз2пр3	пз2пр4	пз2пр5
1 Н
2	В	С*	N	О*	Г
3		8і*	Р*	8*	СІ
4			Аз*	8е*	Вг
5				Те*	I
6					Аі

Для атомів неметалів характерні високі значення електронегативності. Вони змінюються від 2 до 4. Неметали — це елементи головних підгруп, переважно р-елементи, за винятком Гідрогену — 8-елемента.

Усі елементи-неметали (крім Гідрогену) займають у періодичній системі елементів верх­ній правий кут, утворюючи трикутник, вершиною якого є Флуор (Г), а основою — діагональ В — Аі (розташування Гідрогену, див. «Гідроген»).

У атомів неметалів переважають окисні властивості, тобто здатність приєднувати електро­ни. Цю здатність характеризують значення електронегативності, яка в періодах збільшується зліва направо, а в головних підгрупах зменшується зверху вниз.

Флуор — найсильніший окисник, його атоми в хімічних реакціях не здатні віддавати елек­трони, тобто виявляти відновні властивості.

Інші неметали можуть виявляти відновні властивості, але меншою мірою, ніж метали. За чисельними показниками значень електронегативності (ЕН) неметали розташовуються в ряд:

Аі, В, Те, Н, Аз, I, 8і, Р, Ве, С, 8, Вг, СІ, N О, Г >

Значення ЕН атомів елементів-неметалів зростає <

Окисні властивості підсилюються