
- •1.1. Основні хімічні поняття. Речовина
- •1.1.1. Хімія як наука. Предмет вивчення та завдання хімії
- •1.1.2. Основні хімічні поняття Речовина
- •1.1.3. Хімічні властивості речовин. Молекула. Елемент. Фізичне тіло. Прості та складні речовини. Хімічна формула
- •1.1.5. Хімічні реакції. Відносна атомна (молекулярна) маса. Моль
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.2. Хімічна реакція
- •1.2.1. Закон збереження маси
- •1.2.4. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Принцип ле Шательє
- •1.2.5. Основні типи хімічних реакцій
- •1.3. Періодичний закон і періодична система елементів д. І. Менделєєва
- •1.3.3. Сучасна періодична система
- •1.4. Будова атома
- •1.4.1. Протон, нейтрон, електрон. Квантові числа
- •1.4.2. Електронні формули атомів та йонів
- •1.4.3. Явище радіоактивності
- •1.4.4. Ядерні реакції
- •1.5. Хімічний зв'язок
- •1.5.1. Ковалентний хімічний зв'язок
- •1) Одинарні: н2
- •1.5.2. Координаційний хімічний зв'язок
- •1.5.3. Йонний хімічний зв'язок
- •1.5.4. Металічний хімічний зв'язок
- •1.5.5. Водневий зв'язок
- •1.5.6. Молекулярна і немолекулярна будова речовин
- •1.5.7. Типи кристалічних ґраток
- •1.5.8. Електронегативність
- •1.5.9. Ступінь окиснення
- •1.6. Розчини
- •1.6.1. Поняття про розчини
- •1.6.2. Розчинність
- •1.6.3. Теорія електролітичної дисоціації
- •1.6.4. Індикатори
- •1.6.5. Електроліз розплавів і розчинів
- •2.1. Основні класи неорганічних сполук
- •2.1.1. Оксиди
- •2.1.2. Основи
- •2.1.3. Кислоти
- •2.1.5. Амфотерні сполуки
- •2.1.6. Узагальнення відомостей про класи неорганічних сполук
- •1. Генетичний ряд металу
- •2. Генетичний ряд неметалу
- •2.2. Металічні елементи та їх сполуки. Метали 2.2.1. Загальні відомості про металічні елементи
- •2.2.2. Лужні і лужноземельні метали
- •2.2.3. Алюміній та сполуки Алюмінію
- •2.2.4. Залізо та сполуки Феруму
- •2.2.5. Узагальнення відомостей про метали та сполуки елементів-металів
- •2.3. Елементи-неметали та їх сполуки. Неметали
- •2.3.1. Елементи-неметали
- •2.3.2. Водень і сполуки гідрогену
- •2.3.3. Сполуки галогенів
- •2.3.4. Підгрупа Оксигену
- •2.3.5. Підгрупа Нітрогену
2.2.5. Узагальнення відомостей про метали та сполуки елементів-металів
Особливості будови атомів металів
Розташування у періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва
Хімічні властивості
Фізичні властивості
Наявність у природі
Способи одержання
Форми та сфери використання
Мале число (1 або 2, рідко 3, ще рідше 4) валентних електронів
Основна частина (за винятком Ве і В) перших трьох груп і всі елементи парних рядів великих періодів
Під час хімічних реакцій з неметалами виявляються відновниками, оксиди мають основні або амфотерні властивості, гідроксиди найбільш активних металів — це луги, багатовалентні метали утворюють основи або амфотерні гідроксиди.
Взаємодіють з неметалами, оксидами, гідроксидами та солями інших металів (відповідно до відносної активності), а також з кислотами
Пластичні матеріали, що мають високу електро- та теплопровідність, а також металевий блиск
Найменш активні метали існують в природі у природному стані, більшість — у вигляді сполук з іншими елементами (руди)
Утворюються з оксидів відновленням іншими металами (металотермія), вуглецем і його оксидом (II) (доменний процес), а також електролізом розчинів і розплавів їх солей, рідко оксидів (А1)
Використовуються, як правило, у вигляді сплавів для виготовлення несучих конструкцій, виробів різного призначення. Радіоактивні ізотопи деяких металів використовуються для одержання енергії
2.3. Елементи-неметали та їх сполуки. Неметали
Неметали — це хімічні елементи, для атомів яких характерна здатність приймати електрони до завершення зовнішнього рівня, оскільки на цьому рівні, як правило, наявні чотири і більше електронів, і вони мають малий радіус атомів порівняно з атомами металів.
Це визначення не стосується елементів VII групи періодичної системи — інертних або благородних газів, атоми яких мають завершений зовнішній рівень. Електронна конфігурація цих елементів така, що їх не можна віднести ні до металів, ні до неметалів.
Таблиця 2.2
Конфігурація зовнішнього електронного рівня елементів-неметалів
ь1 |
2з2 2Р1 |
П82Пр2 |
пз2пр3 |
пз2пр4 |
пз2пр5 |
1 Н |
|
|
|
|
|
2 |
В |
С* |
N |
О* |
Г |
3 |
|
8і* |
Р* |
8* |
СІ |
4 |
|
|
Аз* |
8е* |
Вг |
5 |
|
|
|
Те* |
I |
6 |
|
|
|
|
Аі |
Для атомів неметалів характерні високі значення електронегативності. Вони змінюються від 2 до 4. Неметали — це елементи головних підгруп, переважно р-елементи, за винятком Гідрогену — 8-елемента.
Усі елементи-неметали (крім Гідрогену) займають у періодичній системі елементів верхній правий кут, утворюючи трикутник, вершиною якого є Флуор (Г), а основою — діагональ В — Аі (розташування Гідрогену, див. «Гідроген»).
У атомів неметалів переважають окисні властивості, тобто здатність приєднувати електрони. Цю здатність характеризують значення електронегативності, яка в періодах збільшується зліва направо, а в головних підгрупах зменшується зверху вниз.
Флуор — найсильніший окисник, його атоми в хімічних реакціях не здатні віддавати електрони, тобто виявляти відновні властивості.
Інші неметали можуть виявляти відновні властивості, але меншою мірою, ніж метали. За чисельними показниками значень електронегативності (ЕН) неметали розташовуються в ряд:
Аі, В, Те, Н, Аз, I, 8і, Р, Ве, С, 8, Вг, СІ, N О, Г >
Значення ЕН атомів елементів-неметалів зростає <
Окисні властивості підсилюються