
- •1.1. Основні хімічні поняття. Речовина
- •1.1.1. Хімія як наука. Предмет вивчення та завдання хімії
- •1.1.2. Основні хімічні поняття Речовина
- •1.1.3. Хімічні властивості речовин. Молекула. Елемент. Фізичне тіло. Прості та складні речовини. Хімічна формула
- •1.1.5. Хімічні реакції. Відносна атомна (молекулярна) маса. Моль
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.2. Хімічна реакція
- •1.2.1. Закон збереження маси
- •1.2.4. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Принцип ле Шательє
- •1.2.5. Основні типи хімічних реакцій
- •1.3. Періодичний закон і періодична система елементів д. І. Менделєєва
- •1.3.3. Сучасна періодична система
- •1.4. Будова атома
- •1.4.1. Протон, нейтрон, електрон. Квантові числа
- •1.4.2. Електронні формули атомів та йонів
- •1.4.3. Явище радіоактивності
- •1.4.4. Ядерні реакції
- •1.5. Хімічний зв'язок
- •1.5.1. Ковалентний хімічний зв'язок
- •1) Одинарні: н2
- •1.5.2. Координаційний хімічний зв'язок
- •1.5.3. Йонний хімічний зв'язок
- •1.5.4. Металічний хімічний зв'язок
- •1.5.5. Водневий зв'язок
- •1.5.6. Молекулярна і немолекулярна будова речовин
- •1.5.7. Типи кристалічних ґраток
- •1.5.8. Електронегативність
- •1.5.9. Ступінь окиснення
- •1.6. Розчини
- •1.6.1. Поняття про розчини
- •1.6.2. Розчинність
- •1.6.3. Теорія електролітичної дисоціації
- •1.6.4. Індикатори
- •1.6.5. Електроліз розплавів і розчинів
- •2.1. Основні класи неорганічних сполук
- •2.1.1. Оксиди
- •2.1.2. Основи
- •2.1.3. Кислоти
- •2.1.5. Амфотерні сполуки
- •2.1.6. Узагальнення відомостей про класи неорганічних сполук
- •1. Генетичний ряд металу
- •2. Генетичний ряд неметалу
- •2.2. Металічні елементи та їх сполуки. Метали 2.2.1. Загальні відомості про металічні елементи
- •2.2.2. Лужні і лужноземельні метали
- •2.2.3. Алюміній та сполуки Алюмінію
- •2.2.4. Залізо та сполуки Феруму
- •2.2.5. Узагальнення відомостей про метали та сполуки елементів-металів
- •2.3. Елементи-неметали та їх сполуки. Неметали
- •2.3.1. Елементи-неметали
- •2.3.2. Водень і сполуки гідрогену
- •2.3.3. Сполуки галогенів
- •2.3.4. Підгрупа Оксигену
- •2.3.5. Підгрупа Нітрогену
2.1. Основні класи неорганічних сполук
Як уже відомо, неорганічні сполуки поділяються на прості та складні речовини. Складні речовини — це оксиди, основи, кислоти та солі.
2.1.1. Оксиди
Оксиди — складні речовини, молекули яких містять атоми Оксигену та атоми іншого елемента.
У назві оксидів спочатку подається назва електропозитивної складової з позначенням ступеня окиснення. Далі йде, якщо назв у елемента декілька, слово «оксид». Наприклад: СаО — кальцій оксид; РЄ203 — ферум (III) оксид; Г2О — флуор оксид.
Структурні формули оксидів
Схематично структурні формули оксидів зображаються таким чином:
— для одновалентних елементів:
Ма2О Ма—О—Ма;
для двовалентних елементів:
СаО Са=О;
для тривалентних елементів:
А1203 0=А1—0—А1=0;
для чотиривалентних елементів:
8п02 0=8п=0;
для п'ятивалентних елементів:
N205 .
Оксиди поділяються на несолетворні і солетворні.
Иесолетворні оксиди
Несолетворними називають оксиди, які або не взаємодіють з кислотами й основами (N30, N0), або під час взаємодії з ними не утворюють солей.
Несолетворні оксиди є оксидами неметалів, що мають найнижчий ступінь окиснення (СО, 80, ^О), вони взаємодіють з киснем. При цьому утворюються солетворні оксиди:
2СО + О2 = 2СО2.
Або з іншими неметалами:
СО +С12 = С0С12 (фосген), 2^2 + СІ 2 = 2N02С1 (хлористий нітрозил).
Солетворні оксиди
Солетворними називаються оксиди, які під час взаємодії з водою можуть утворювати кислоти або основи, а під час взаємодії з кислотами або основами — солі.
Солетворні оксиди поділяються на основні, кислотні та амфотерні.
Основні оксиди
Основними називаються оксиди, які під час взаємодії з кислотними оксидами та кислотами утворюють солі. Основні оксиди утворюються металами, атоми яких мають найнижчий ступінь окиснення ^а20, СаО, Мп0, СиО).
Основні оксиди реагують зі сполуками, що мають кислотний характер (вода, кислотні оксиди, кислоти):
оксиди найбільш активних металів реагують з водою (утворення лугів):
^20 + Н20 = 2^0Н, СаО + Н20 = Са(0Н)2;
реакція з кислотними оксидами (утворення солей):
СаО + С02 = СаС03, ^20 + С1207 = 2^СЮ4;
реакція з кислотами (утворення солей і води):
СаО + 2НС1 = СаС12 + Н20, ^20 + Н2804 = ^2804 + Н20.
Кислотні оксиди
Кислотними називають оксиди, які під час взаємодії з водою утворюють кислоти, а з основними оксидами та гідроксидами металів — солі.
Кислотні оксиди утворюються неметалами та металами, атоми яких мають найвищий ступінь окиснення (8О3, ^О5, С1207, Сг03, Мп207). Оскільки кислотні оксиди під час взаємодії з водою утворюють кислоти, їх також називають ангідридами кислот (8О3 — сульфатний ангідрид, Сг03 — хромовий ангідрид). Кислотні оксиди реагують з речовинами, що мають основний характер (вода, основні оксиди, гідроксиди):
реакція з водою (утворення кислот):
+ Н20 = Н28О3,
+ Н20 = Н2804;
реакція з основними оксидами (утворення солей):
ЗСаО + Р2О5 = Саз(Р04)2, ^2О + ^О3 =
реакція з гідроксидами (утворення солей і води):
2^іон + ^о5 = 2^іNО3 + н2о,
Са(ОН)2 + 2НС1 = СаС12 + Н2О.
Амфотерні оксиди
Амфотерними (тобто такими, що мають подвійний характер) називаються оксиди, що виявляють властивості як основних, так і кислотних оксидів. Амфотерні оксиди утворюються багатовалентними металами (А13+, РЬ4+) і реагують як з кислотними або основними оксидами, так і з кислотами або гідроксидами:
з кислотними оксидами:
АІ2О3 + 38О3 = АІ2(8О4)3;
з основними оксидами:
А12О3 + ^2О = 2NаА1О2;
з кислотами:
А12О3 + 3Н28О4 = А12(8О4)3 + 3Н2О;
з гідроксидами:
А12О3 + 2^ОН = 2NаА1О2 + Н2О.
Одержання оксидів
Основні оксиди можуть бути одержані:
з простих речовин — реакцією металів з киснем:
2Си + О2 = 2СиО, 22п + О2 = 22пО;
з простої та складної речовини — реакцією металів з оксидами:
Ге2О3 + А1 = А12О3 + Ге, А12О3 + 3Ва = 3ВаО + 2А1;
із складних речовин — розкладом гідроксидів і солей:
Си(ОН)2 = СиО + Н20 (утворення оксиду і води); Си8О4 = СиО + 8О3 (утворення основного і кислотного оксидів).
Кислотні оксиди можуть бути одержані:
з простих речовин — реакцією неметалів з киснем:
8 + О2 = 8О2, С + О2 = СО2;
з простих і складних речовин — реакцією несолетворних оксидів з киснем:
2СО + О2 = 2СО2;
із складних речовин — розкладом кислот і солей:
Н2СО3 = Н2О + СО2, СаСО3 = СаО + СО2;
горінням деяких складних речовин:
СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О;
взаємодією кислот-окисників:
Си + 2Н28О4(конц.) = Си8О4 + 8О2Т + 2Н2О.