- •1.1. Основні хімічні поняття. Речовина
- •1.1.1. Хімія як наука. Предмет вивчення та завдання хімії
- •1.1.2. Основні хімічні поняття Речовина
- •1.1.3. Хімічні властивості речовин. Молекула. Елемент. Фізичне тіло. Прості та складні речовини. Хімічна формула
- •1.1.5. Хімічні реакції. Відносна атомна (молекулярна) маса. Моль
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.2. Хімічна реакція
- •1.2.1. Закон збереження маси
- •1.2.4. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Принцип ле Шательє
- •1.2.5. Основні типи хімічних реакцій
- •1.3. Періодичний закон і періодична система елементів д. І. Менделєєва
- •1.3.3. Сучасна періодична система
- •1.4. Будова атома
- •1.4.1. Протон, нейтрон, електрон. Квантові числа
- •1.4.2. Електронні формули атомів та йонів
- •1.4.3. Явище радіоактивності
- •1.4.4. Ядерні реакції
- •1.5. Хімічний зв'язок
- •1.5.1. Ковалентний хімічний зв'язок
- •1) Одинарні: н2
- •1.5.2. Координаційний хімічний зв'язок
- •1.5.3. Йонний хімічний зв'язок
- •1.5.4. Металічний хімічний зв'язок
- •1.5.5. Водневий зв'язок
- •1.5.6. Молекулярна і немолекулярна будова речовин
- •1.5.7. Типи кристалічних ґраток
- •1.5.8. Електронегативність
- •1.5.9. Ступінь окиснення
- •1.6. Розчини
- •1.6.1. Поняття про розчини
- •1.6.2. Розчинність
- •1.6.3. Теорія електролітичної дисоціації
- •1.6.4. Індикатори
- •1.6.5. Електроліз розплавів і розчинів
- •2.1. Основні класи неорганічних сполук
- •2.1.1. Оксиди
- •2.1.2. Основи
- •2.1.3. Кислоти
- •2.1.5. Амфотерні сполуки
- •2.1.6. Узагальнення відомостей про класи неорганічних сполук
- •1. Генетичний ряд металу
- •2. Генетичний ряд неметалу
- •2.2. Металічні елементи та їх сполуки. Метали 2.2.1. Загальні відомості про металічні елементи
- •2.2.2. Лужні і лужноземельні метали
- •2.2.3. Алюміній та сполуки Алюмінію
- •2.2.4. Залізо та сполуки Феруму
- •2.2.5. Узагальнення відомостей про метали та сполуки елементів-металів
- •2.3. Елементи-неметали та їх сполуки. Неметали
- •2.3.1. Елементи-неметали
- •2.3.2. Водень і сполуки гідрогену
- •2.3.3. Сполуки галогенів
- •2.3.4. Підгрупа Оксигену
- •2.3.5. Підгрупа Нітрогену
1.5.7. Типи кристалічних ґраток
Тверді речовини поділяються на аморфні та кристалічні.
Аморфні речовини не мають чіткої температури плавлення — під час нагрівання вони поступово розм'якшуються і переходять до рідкого стану (пластилін, смоли).
Кристалічні ґратки
Кристалічні речовини характеризуються правильним розташуванням тих частинок, з яких вони складаються: атомів, молекул та йонів — у чітко визначених точках простору. При з'єднанні цих точок прямими лініями утворюється просторовий каркас, який називають кристалічною ґраткою. Точки, в яких розміщені частинки кристалу, називають вузлами ґратки.
Залежно від типу частинок, що розміщуються у вузлах кристалічної ґратки, і характеру зв'язку між ними розрізняють чотири типи кристалічних ґраток: йонні, атомні, молекулярні та металічні.
Іонні кристалічні ґратки
Іонними кристалічними ґратками називають ґратки, у вузлах яких розташовані йони. Їх утворюють речовини з іонним зв'язком, яким пов'язані як прості йони Ма+, СІ-, так і складні 80^-, ОН-. Отже, іонні кристалічні ґратки мають солі, деякі оксиди й гідроксиди металів. Наприклад, кристал МаСІ складається з переміжних позитивних йонів і негативних СІ-, які утворюють ґратку куба. Зв'язки у такому кристалі міцні, речовини з такою ґраткою мають високу міцність і твердість, вони тугоплавкі.
Атомні кристалічні ґратки
Атомними називають кристалічні ґратки, у вузлах яких знаходяться окремі атоми. У таких ґратках атоми з'єднані міцним ковалентним зв'язком. Прикладом речовини з таким типом кристалічної ґратки може бути алмаз — алотропна видозміна вуглецю.
Атомна кристалічна ґратка алмазу
Молекулярні кристалічні ґратки
Молекулярними називають кристалічні ґратки, у вузлах яких розташовані молекули. Хімічні зв'язки у цих молекулах можуть бути як полярними (НС1, Н20), так і неполярними (М2, 02). Незважаючи на те, що атоми в молекулах зв'язані дуже міцними ковалентними зв'язками, між самими молекулами діють слабкі сили міжмолекулярного притягання. Речовини з молекулярним типом ґраток мають низьку твердість, низькі температури плавлення, вони леткі. Молекулярні кристалічні ґратки мають більшість органічних сполук (нафталін, глюкоза, цукор).
Молекулярна кристалічна ґратка йоду
Металічні кристалічні ґратки
Речовини з металевим зв'язком мають металічні кристалічні ґратки. У вузлах таких ґраток розташовані атоми та йони (атоми металу переходять у йони та віддають зовнішні електрони до загального використання). Така внутрішня структура металу визначає його характерні властивості: ковкість, пластичність, електро- і теплопровідність, металічний блиск.
1.5.8. Електронегативність
У хімії широко застосовується поняття електронегативності (ЕН).
Властивість атомів даного елемента притягувати до себе електрони від атомів інших елементів у сполуках називають електронегативністю.
Електронегативність Літію умовно вважається одиницею, ЕН інших елементів обчислюють відповідно.
Існує шкала значень ЕН елементів.
Числа ЕН елементів мають наближені значення. Чим вище ЕН елемента, тим яскравіше виявляються його неметалічні властивості. За ЕН елементи можна записати таким чином:
Г > О > СІ > Вг > 8 > Р > С > Н > 8і > А1 > М§ > Са > Ма > К > Сз.
Найбільше значення ЕН має Флуор, вона дорівнює 4. У металів ЕН, як правило, менше двох, а у неметалів — більше двох. ЕН елементів зростає в періодах зліва направо, а в головних підгрупах — знизу вгору. На основі періодичної системи можна визначити, який із двох елементів має вищу ЕН.