- •1.1. Основні хімічні поняття. Речовина
- •1.1.1. Хімія як наука. Предмет вивчення та завдання хімії
- •1.1.2. Основні хімічні поняття Речовина
- •1.1.3. Хімічні властивості речовин. Молекула. Елемент. Фізичне тіло. Прості та складні речовини. Хімічна формула
- •1.1.5. Хімічні реакції. Відносна атомна (молекулярна) маса. Моль
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.1.6. Закон авогадро. Молярний об'єм газу.
- •1.2. Хімічна реакція
- •1.2.1. Закон збереження маси
- •1.2.4. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Принцип ле Шательє
- •1.2.5. Основні типи хімічних реакцій
- •1.3. Періодичний закон і періодична система елементів д. І. Менделєєва
- •1.3.3. Сучасна періодична система
- •1.4. Будова атома
- •1.4.1. Протон, нейтрон, електрон. Квантові числа
- •1.4.2. Електронні формули атомів та йонів
- •1.4.3. Явище радіоактивності
- •1.4.4. Ядерні реакції
- •1.5. Хімічний зв'язок
- •1.5.1. Ковалентний хімічний зв'язок
- •1) Одинарні: н2
- •1.5.2. Координаційний хімічний зв'язок
- •1.5.3. Йонний хімічний зв'язок
- •1.5.4. Металічний хімічний зв'язок
- •1.5.5. Водневий зв'язок
- •1.5.6. Молекулярна і немолекулярна будова речовин
- •1.5.7. Типи кристалічних ґраток
- •1.5.8. Електронегативність
- •1.5.9. Ступінь окиснення
- •1.6. Розчини
- •1.6.1. Поняття про розчини
- •1.6.2. Розчинність
- •1.6.3. Теорія електролітичної дисоціації
- •1.6.4. Індикатори
- •1.6.5. Електроліз розплавів і розчинів
- •2.1. Основні класи неорганічних сполук
- •2.1.1. Оксиди
- •2.1.2. Основи
- •2.1.3. Кислоти
- •2.1.5. Амфотерні сполуки
- •2.1.6. Узагальнення відомостей про класи неорганічних сполук
- •1. Генетичний ряд металу
- •2. Генетичний ряд неметалу
- •2.2. Металічні елементи та їх сполуки. Метали 2.2.1. Загальні відомості про металічні елементи
- •2.2.2. Лужні і лужноземельні метали
- •2.2.3. Алюміній та сполуки Алюмінію
- •2.2.4. Залізо та сполуки Феруму
- •2.2.5. Узагальнення відомостей про метали та сполуки елементів-металів
- •2.3. Елементи-неметали та їх сполуки. Неметали
- •2.3.1. Елементи-неметали
- •2.3.2. Водень і сполуки гідрогену
- •2.3.3. Сполуки галогенів
- •2.3.4. Підгрупа Оксигену
- •2.3.5. Підгрупа Нітрогену
1.5.5. Водневий зв'язок
Молекули деяких речовин, що мають у своєму складі значно поляризовані зв'язки Н—Е (Е — елемент), у деяких випадках можуть здійснювати міжмолекулярні водневі зв'язки. Типовою речовиною такого типу є вода, на прикладі якої розглянемо поняття водневого зв'язку. Молекула води має два зв'язки Н—О, які є значно поляризованими через зміщення електронної густини до атома Оксигену.
Це призводить до того, що на атомах Гідрогену з'являються часткові позитивні (тобто не рівні одиниці), а на атомах Оксигену — часткові негативні заряди. Оскільки різнополярні заряди притягуються, то молекули води взаємно орієнтуються таким чином, що атоми Гідрогену однієї молекули починають взаємодіяти з атомами Оксигену другої:
о
5+ н
5+
н
Під час утворення водневого зв'язку відбувається виділення енергії, тому для розриву зв'язку речовина повинна зазнати енергетичного впливу (як правило, достатньо нагрівання).
Хімічний зв'язок, що здійснюється за рахунок взаємодії атома Гідрогену з частковим позитивним зарядом однієї молекули з атомом, що має частковий негативний заряд другої молекули, називається міжмолекулярним водневим зв'язком.
Водневий зв'язок може бути внутрішньомолекулярним, наприклад, у молекулі саліцилового альдегіду:
н
Оскільки водневий зв'язок утворюється не з усіма молекулами, що містять Гідроген (він не спостерігається, наприклад, у молекулі сірководню), то його утворення відносять до специфічної міжмолекулярної або внутрішньомолекулярної взаємодії.
Утворення водневого зв'язку значною мірою впливає на фізичні властивості речовин (вода, спирти, карбонові кислоти) — вони мають високу густину, температуру кипіння, але низьку леткість.
1.5.6. Молекулярна і немолекулярна будова речовин
У хімічну взаємодію вступають не окремі атоми або молекули, а речовини. Речовина за заданих умов може перебувати у трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному. Властивості речовин залежать також від характеру хімічного зв'язку між частинками, що його утворюють, — молекулами, атомами та йонами. За типом зв'язку розрізняють речовини
молекулярної та немолекулярної будови.
Молекулярні речовини
Речовини, що складаються з молекул, називаються молекулярними. Зв'язки між молекулами у таких речовинах дуже слабкі, значно слабші, ніж між атомами всередині молекули. Уже при порівняно низьких температурах вони розриваються — речовина перетворюється на рідину і далі на газ (сублімація йоду). Температура плавлення й кипіння речовин, що складаються з молекул, підвищується із збільшенням молекулярної маси. До молекулярних речовин належать речовини з атомною структурою (С, 8і, Кі, Ма, К, Си, Ге, серед них є метали і неметали.
Прості речовини-неметали можуть мати молекулярну та атомну будову. Молекулярну будову за н. у. мають гази (Н2, М2, Г2, С12, 03) або тверді речовини (І2, Р4, 88), а також єдина рідина (Вг2). Усі ці речовини мають молекулярну будову, тому вони леткі. У твердому стані вони легкоплавкі і можуть сублімувати. Температури кипіння і плавлення низькі.
Немолекулярні речовини
До речовин немолекулярної будови відносять йонні сполуки. Такі структури мають більшість сполук металів з неметалами: усі солі (МаСІ, К28О4), деякі гідриди (КІН) і оксиди (СаО, МдО, ГеО), основи (МаОН, КОН). Йонні (немолекулярні) речовини мають високі температури плавлення та кипіння.