Комунікативна діяльність вчителя на уроці

Мета: Виявити методи виховного впливу вчителя на учнів і їх ефективність; визначити стиль спілкування.

№ П/П	Форма педагогічного впливу	Кількість	Найбільш яскраві приклади	Реакції учнів на вплив вчителя
1.	Звернення до всього класу
2.	Звернення до окремих учнів
3.	Вказівки з організації роботи всього класу та дисципліни
4.	Вказівки з організації роботи окремих учнів
5.	Позитивна оцінка: схвалення, підтримка довіра, віра в успіх.
6.	Негативна оцінка: докір, загроза, засудження, покарання.
7.	Спонукання з позитивним емоційним забарвленням.
8.	Спонукання з негативним емоційним забарвленням.
9.	Оцінка окремих дій та вчинків учнів: Позитивна Негативна
10.	Оцінка особистості учня: Позитивна Негативна
11.	Надання прямої допомоги окремим учням.
12.	Попередження можливих помилок.
13.	Тон спілкування, що переважає на уроці: Доброзичливий, поважний Роздратований, грубий Диктаторський
14.	Стиль спілкування вчителя на уроці.

На основі аналізу комунікативної діяльності вчителя на уроці визначити:

1. Стиль спілкування вчителя на уроці.

2. Описати конкретну педагогічну ситуацію (конфлікту), яка найбільш яскраво проявлялася на уроці. Як вчитель вирішив її? Який виховний вплив мало це рішення на учня? Хто виграв у педагогічній ситуації?

3. Спілкування на основі захоплення спільною діяльністю: в відносинах переважає дружнє прихилення до учнів, психологічний комфорт, прийняття учнів. Переважання прийомів, що організують самостійну діяльність учнів. Прагнення до творчості, імпровізації. Індивідуальний підхід і врахування вмотивованості вчинків дітей в їх оцінках.

4. Спілкування-дистанція: вчитель підкреслює своє переважання, повідомляє інформацію, а не навчає, відсутність співробітництва, зневажливо-опікунські відносини, відсікання усіх норм учбової ініціативи. Все йде від вчителя: питання, судження та інші. Учні лише виконавці, пасивні слухачі інформації.

5. Спілкування-залякування: відношення будує вибірково, концентрує увагу на окремих учнях, переважає «ти – повідомлення, оціночні судження відносяться до особистості; більше гальмівних, дисциплінарних мір взаємодії, ніж стимулюючих, відсутня гнучкість спілкуванні. Суб’єктивізм і жорстока поляризація оцінок, спектр критеріїв оцінок вузький.

6. Спілкування-загравання – вчитель заклопотаний аспектами взаємовідносин, а не змістовною стороною взаємодії.

7. Особистістно-центроване спілкування: відношення доброзичливе, тон дружелюбний, вчитель прагне допомогти кожному учню, проявляє терпимість, висловлює незадоволення окремими діями, засуджує дії, а не почуття учня, переважає активне слухання і Я – повідомлення.