5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додаток.

Тестові завдання для контролю початкового рівня знань

1.Гематурія – це збільшення в сечі:

а)еритроцитів; б) лейкоцитів та еритроцитів; в) гемаглобінових циліндрів;

г) лейкоцитів; д) гіалінових циліндрів;

2. Зміна кольору сечі по типу «колір пива» характерно для:

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) циститу;

г) гепатиту; д) сечокам’яної хвороби.

3. Симптомокомплекс у вигляді значної протеінурії, генералізованих набряків та гіпопротеінемії найбільш вірогідно свідчить про:

а) цистит; б) нефротичний синдром гострого гломерулонефриту;

в) гострий пієлонефрит; г) уретрит.

4. Зміна реакції сечі в бік лужної відмічається при:

а) цукровому діабеті; б) туберкульозі нирок; в) тривалому голодуванні;

г) розсмоктуванні набряків; г) ниркової недостатності.

5. При ІІ стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)менше 30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

6. Для гострого пієлонефриту характерні наступні симптоми, за винятком:

а)підвищення температури тіла до фебрильних цифр; б) біль у попереку;

в) дізурічні явища; г) підвищення артеріального тиску; д) зниження апетиту.

7. Анурія – це зменшення добового діурезу по відношенню до норми до:

а) 30 %; б) 20 %; в) 15%

г) 50 % д) 5 %.

8. Для гострого гломерулонефриту найбільш характерні наступні зміни з боку сечі:

а) виражена бактеріурія; б) виражена лейкоцитурія;

в) колір сечі по типу «колір пива»; г) гематурія;

д) збільшення епітеліальних клітин слизової оболонки зовнішніх статевих органів.

9. Оліганурічна стадія гострої ниркової недостатності в середньому триває:

а) 2-3 доби; б) 2-3 тижні; в) 1-1,5 місяці;

г) 2-3 місяці; д) 5-6 тижнів.

10. Характерною ознакою розвитку ниркової недостатності є:

а) підвищення рівня білірубіну в крові; б) підвищення рівня креатиніну в крові;

в) підвищення рівня креатиніну в сечі; г) гіпокаліємія; д) гіперкальціемія.

11. При призначенні дієти хворому з нефротичною формою гломерулонефриту слід рекомендувати:

а) збільшення в раціоні білка; б) виключення солі;

в) збільшення кількості рідини; г) збільшення солі;

д) збільшення кількості животних жирів.

12. Поліурія характерна для:

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) стадії відновілення діурезу при гострій нирковій недостатності; г) циститу; д) уретриту.

13. Лейкоцитурія – це збільшення в сечі:

а)еритроцитів; б) лейкоцитів та еритроцитів; в) гемаглобінових циліндрів;

г) лейкоцитів; д) гіалінових циліндрів;

14.Зміна реакції сечі в бік кислої відмічається при:

а) після приймання лужних мінеральних вод; б) туберкульозі нирок;

в) метаболічному алкалозі; г) інфекції сечовивідних шляхів;

д) розсмоктуванні набряків.

15.Шокова (начальна) стадія гострої ниркової недостатності в середньому триває:

а) 1-2 доби; б) 2-3 тижні; в) 1-1,5 місяці; г) 2-3 місяці; д) 5-6 тижнів.

16. Для гострого пієлонефриту найбільш характерні наступні зміни з боку сечі:

а) виражена циліндрурія; б) виражена лейкоцитурія;

в) колір сечі по типу «колір пива»; г) значна гематурія;

д) висока протеїнурія.

17.При ІІІ стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)менше30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

18.Зменшення відносної щільності сечі (гіпостенурія) відмічається при:

а) прийомі недостатньої кількості рідини; б) вираженої ниркової недостатності;

в) виникненні набряків; г)втраті значної кількості рідини;

д) екскреції значної кількості протеїнів.

19.Невисока протеінурія передбачає виділення з сечею білка в кількості:

а) 0,033 г/л; б) 1-3 г/л; в) до1г/л; г) 5-7 г/л; д) більше 3 г/л.

20.Для гострого пієлонефриту характерні наступні симптоми, за винятком:

а)підвищення температури тіла до фебрильних цифр; б) симптоми інтоксикації;

в) дізурічні явища; г) біль у попереку; д) виражені набрякі

21.Такі прояви сечового синдрому, як еритроцитурія (свіжі еритроцити), сліди білка, лейкоцитурія, бактеріурія, триста канна проба – (+) в ІІІ порції характерно для:

а) пієлонефриту; б)нефротичному синдрому при гломерулонефриті; в) циститу;

г) олігоанурічної стадії ГНН; д) стадії компенсації при ХНН.

22. Поллакіурія найбільш характерна для:

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) пухлини нирки;

г) циститу; д) пієліту.

23. Поліурія – це збільшення діурезу у порівнянні з нормою на:

а) 20 %; б) 40 %; в) 60 %;

г) 80 %; д) 100 %.

24. Причиною незначної протеїнурії у дітей за умови відсутності захворювань сечовидільної системи може бути:

а) рахіт; б) анемія; в) гіпертермія;

г) хронічний тонзиліт; д) ексудативно-катаральний діатез.

25. Відсутність різниці більше 7 між максимальним та мінімальним показниками відносної щільності сечі в пробі за Зимницьким називається:

а)ніктурія; б)гіперстенурія; в) гіпостенурія; г)ізостенурія; д)олігурія.

26. Олігурія характерна для:

а)інфекції сечовидільних шляхів; б) початку гострої ниркової недостатності;

в) стадії відновлення діурезу при гострій нирковій недостатності;

г) нейрогенного сечового міхура; д) початку хронічної ниркової недостатності.

27.Помірна гематурія передбачає наявність в загальному аналізі сечі еритроцитів (в полі зору у кількості:

а) не більше 10; б) 10-30; в) 30-50; г)покривають все поле зору; д) 60-100.

28.Поява еритроцитів переважно в 3 стакані при проведенні трьохстаканної проби свідчить про:

а) пієлонефрит; б) гломеролонефрит; в) цистит;

г) гостру ниркову недостатність; д) хронічну ниркову недостатність.

29.Для гломерулонефриту при біохімічному дослідженні крові найбільш характерно:

а) гіперпротеінемія; б) гіпопротеінемія; в) гіполіпідемія;

г) гіпохолістерінемія; д) збільшення співвідношення А/Г.

30.Поліурічна стадія при гострій нирковій недостатності в середньому триває:

а) 1-2 доби; б) 4-5 місяці; в) 12-24 годин;

г) 5-7 днів; д) 1-6 тижнів.

31.Підвищення температури тіла до фебрильних цифр із ознобом протягом 2-4 днів,

на початку та вкінці зниження температури тіла відмічається потовиділення. Такі прояви гіпертермічного синдрому найбільш характерні для:

а)цистит; б) пієлонефрит; в) сечокам’яна хвороба;

г) гломерулонефрит; д) уретрит.

32. Для ІV стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

33. Такі прояви сечового синдрому, як циліндрурія, макрогематурія та значна протеїнурія притаманні:

а)циститу; б) гострому пієлонефриту; в) уретриту;

г) гломерулонефриту; д) сечокам’яній хворобі.

34. Про зниження клубочкової фільтрації нирок свідчить:

а) відсоток реабсорбірованої в канальцях води;

б) рівень парціального тиску СО₂;

в) показник ендогенного креатиніну;

г) кільквсті білка в сироватці крові.

35.Причиною незначної протеїнурії у дітей за умови відсутності захворювань сечовидільної системи може бути:

а)лімфатіко-гіпопластична аномалія конституції; б) хронічний тонзиліт;

в) анемія; г) пухлина; д) рахіт

36. У здорової дитини при дослідженні мікроскопії осаду в загальному аналізі сечі можуть бути знайдені у кількості 1 на 2-3 п/з циліндри:

а)зернисті; б)гіалінові; в)гемаглобінові; г) лейкоцитарні; д) епітеліальні.

37.. Наявність еритроцитурії за рахунок переважно свіжих еритроцитів характерно для:

а)гострої ниркової недостатності; б) пієлонефриту; в) циститу;

г) гломерулонефриту; д)хронічної ниркової недостатності.

38. Період відновлення при гострій нирковій недостатності в середньому триває:

а) 1-2 доби; б) до 2 років; в) 12-24 годин;

г) 5-7 днів; д) 1-2 тижні.

39.Для набрякового синдрому при патології нирок найбільш характерно:

а) поступовий розвиток, збільшення при фізичному навантаженні,вертикальному положенні хворих, як правилот наприкінці дня;

б) розвиваються швидко, більш виражені вранці, при русі зменшуються на нижніх кінцівках за рахунок перерозподілу рідини;

в) поступовий розвиток, залежать від рівня гіпоальбумінемії;

г) повільний розвиток, до процессу залучається шкіра та підшкірна клітковина, муцинозні набряки у підключичних ямках.

40. Дізурічні явища при циститі носять такі особливості:

а) олігурія з поступовим розвитком анурії;

б) поллакіурія з болем під час сечовипускання, особливо наприкінці;

в) ніктурія;

г) поліурія

41. За рекомендаціями ІV Європейського конгресу педіатрів-нефрологів ХНН слід діагностувати у дітей із захворюваннями нирок та сечовидільних шляхів при наявності змін наступних показників:

а) збільшення клубочкової фільтрації, збільшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

б) зменшення клубочкової фільтрації, зменшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

в) зменшення клубочкової фільтрації, збільшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

г) збільшення клубочкової фільтрації, зменшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

42.В І стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

43.Збільшення відносної щільності сечі (гіперстенурія) відмічається при:

а) збільшення кількості випитої рідини; б) вираженої ниркової недостатності;

в) зменшенні набряків; г)втраті значної кількості рідини.

44. Зміна кольору сечі по типу «м’ясних помиїв» найбільш характерно для:

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) циститу;

г) гепатиту; д) гострої ниркової недостатності.

45.Диспротеінемія: збільшення глобулінів за рахунок α₂ - та γ- глобулінів та зменшення А/Г коефіцієнту в біохімічному аналізі крові характерно для:

а) гепатиту; б) гломерулонефриту; в) пієлонефриту; г) циститу; д) уретриту.

46.Такі прояви сечового синдрому, як виражена лейкоцитурія, помірна протеїнурія, виражена бактеріурія характерні для:

а)циститу; б) гострого пієлонефриту; в) уретриту;

г) гломерулонефриту; д) сечокам’яної хвороби.

47. Переважання в клінічній картині хвороби набрякового та гіпертензійного синдромів в першу чергу дає можливість запідозрити:

а) цистит; б) гострий пієлонефрит; в) гострий гломерулонефрит;

г) туберкульоз нирок; д) інфекцію сечовидільних шляхів

48 . Висока протеінурія передбачає виділення з сечею білка в кількості:

а) 0,033 г/л; б) 0,066 г/л; в) до1г/л; г) 0,099 г/л; д) більше 3 г/л.

Еталони відповідей

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Відповідь	а	г	б	г	б	г	д	г	б	б	б	в
№	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
Відповідь	г	б	а	б	а	б	а	д	в	г	д	в
№	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36
Відповідь	г	б	в	в	б	д	б	д	г	в	г	б
№	37	38	39	40	41	42	43	44	45	46	47	48
Відповідь	в	б	б	б	в	в	г	а	б	б	в	д

Ситуаційні завдання

1. Хвора С., 9 років Потрапила на стаціонарне лікування із скаргами на підвищення температури тіла до 37,8 ⁰С, часті та болісні сечовипускання, біль у попереку. Захворіла гостро, різко підвисилася температура тіла до 38,6⁰С, з’явилося нездужання, головний біль, біль у горлі, нежить, потім приєдналися часті та болісні сечовипускання. В анамнезі часті ГРВІ. При об’єктивному обстеженні шкіра та слизові оболонки бліді, тіні під очима. Язик обкладений білим нальотом. Температура тіла 37,5 ⁰С. Пульс 82 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 90/60 мм рт.ст. Тони серця звучні, ритмічні. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, болючий при глибокій пальпації в області сечового міхура. Симптом Пастернацького позитивний справа. Сечовипускання часті, до 10-15 разів на добу, болючі. Сеча каламутна. Дослідження периферійної крові: лейкоцити – 15,6 · 10⁹/л, ШОЕ – 33 мм/год. Дослідження сечі: невисока протеїнурія 0,33 г/л, лейкоцитурія –покривають ½ поля зору, еритроцити – 5-8 в п/з, бактеріурія: мікробне число Е.coli 150 000 в 1 мл. Біохімічні показники крові у межах нормальних величин. Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми.

2. Хвора 10 років. Потрапила у лікарню із скаргами на пастозність обличчя, набряки на нижніх кінцівках, поганий апетит, загальну слабкість, блідість, зміни кольору сечі (темно-червоний). Захворіла гостро. З’явилась загальна слабкість, нездужання, біль у животі, погіршився апетит. На 3-й день захворювання з’явилась пастозність обличчя та кінцівок, сеча стала кольору «м’ясних помиїв». З анамнезу відомо, що 3 тижні тому дівчинка хворіла ангіною, з приволу якої отримувала амбулаторне лікування.. При об’єктивному обстеженні: блідість шкіри та слизових оболонок. Зуби каріозні. Відмічається пастозність обличчя, гомілок та стоп. ЧСС 90 за 1 хвилину, пульс ритмічний, напружений. Артеріальний тиск 130/95 мм рт.ст. При аускультації серця – тони ослаблені, ніжний систолічний шум на верхівці. З боку легенів патологічних змін не виявлено. Живіт м’який, безболісний, при пальпації печінка нижче правої реберної дуги на 2 см. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. В загальному аналізі сечі протеїнурія – 3,27 г/л, а добова – 3 г/л . Лейкоцитурія 10-15 лейкоцитів в полі зору мала транзиторний характкер і зникла через 1 тиждень, ерітроцитурія – 50 в полі зору.

Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми. Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?

3. Дитині 5 міс. Доставлена у лікарню каретою швидкої допомоги зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5 ⁰С, приступи занепокоєння, зниження апетиту, блювоту, рідкий стілець, плач під час сечовипускання. З анамнезу відомо, що дитина народилась від ІІ вагітності, ІІ фізіологічних пологів на 39 тижні. Мати в І триместрі вагітності перенесла грип, токсичну форму. Маса тіла при народженні 2.650. Знаходиться на штучному вигодовуванні. Захворів гостро, спочатку виникли приступи занепокоєння під час сечовипускання, потім підвищилась температура тіла до 38,8 ⁰С та інші симптоми. При об’єктивному обстеженні стан дитини важкий. Важкість стану обумовлена вираженими симптомами інтоксикації. Дитина в’яла, бліда. Шкіра та слизові оболонки бліді, чисті. Велике тім’ячко запале, 1,5 на 1 см. М’язовий тонус та тургор тканин знижений. Звертають на себе увагу стигми дизембріогенезу: аномалія форми черепу, вушних раковин, гіпертеларізм, широке перенісся. В легенях дихання пуерільне, хрипів не має. Тони серця ослаблені, ритмічні. ЧСС – 150 за 1хвилину, ЧД – 42 за 1 хвилину. Межі відносної серцевої тупості у межах вікової норми. Живіт помірно вздутий, під час пальпації дитина неспокійна. Нижній край печінки виступає з під краю реберної дуги на 2,5 см. Випорожнення рідкі, жовтого кольору. Під час сечовипускання дитина проявляє ознаки неспокою. В загальному аналізі крові лейкоцити 25 · 10⁹/л, ШОЕ – 47 мм/год. В загальному аналізі сечі: сеча каламутна, помірна протеінурія 0,99 г/л, лейкоцитурія – лейкоцити покривають ½ поля зору, значна бактеріурія. Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми. Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?

Які фактори сприяли розвитку патології нирок у дитини?

4. Хвора 5 років звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на часті болісні сечовипускання, особливо наприкінці акту, малими порціями. Напередодні вищевказаних скарг мало місце переохолодження. У дитини 7 днів назад був поставлений діагноз глістна інвазія. Захворіла гостро, коли з’явилися вищевказані скарги. При об’єктивному обстеженні стан дитини порушений мало. Активна. Шкіра чиста, рожева. В легенях дихання везикулярне, хрипів не має. Тони серця ритмічні, звучні. ЧСС – 100 за 1хвилину. ЧД – 24 за 1 хвилину. Живіт – м’який, відмічається болючість в надлобковій ділянці. Сечовипускання: мають місце імперативні покликання, до 20 разів на добу, болісні, малими порціями. В загальному аналізі крові без патологічних змін. В загальному аналізі сечі: лейкоцитурія – 20-40 лейкоцитів в полі зору, еритроцити – 15-20 в полі зору, свіжі, помірна бактеріурія. Який попередній діагноз можна поставити? . Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?

5. Проведіть оцінку отриманого при обстеженні дитини з підозрою на захворювання нирок загального аналізу сечі.