Сучасні тенденції розвитку мастильних радіаторів
(охолоджувачі мастила).
Розрізняють радіатори з повітряним охолодженням, які розташовуються попереду радіатора системи охолодження та з рідинним охолодженням, які замикаються на систему охолодження двигуна.
Радіатори мають, як правило трубчато-пластинчату будову і виготовляються із алюмінієвих сплавів.
Рис. 12. Охолоджувач мастила двигуна R5 TDI
Сучасні тенденції розвитку систем вентиляції картера
Враховуючи, що картерні гази токсичні, у сучасних автомобільних
двигунів переважно застосовують закриті (примусові) системи їх вентиляції у впускний трубопровід системи живлення та подальшим направленням у циліндри двигуна для спалювання.
- Покращується очищення картерних газів за рахунок використання фільтрів покрашеної якості та циклонних очищувачів картерних газів.
- Відкриті системи вентиляції картерних газів майже не використовуються. Картерні гази відводяться в атмосферу (КамАЗ-740, ГАЗ - 66);
Рис. 13. Циклонний очищувач картерних газів двигуна V6 VW
Рис. 14. Система вентиляції картера двигуна V6 FSI
Рис. 15. Робота циклонного очищувача картерних газів
Циклонний очищувач картерних газів є примусовою (закритою) системою вентиляції картера з направленням очищених картерних газів у впускний колектор та циліндри двигуна. Циклонні очищувачі картерних газів знаходять все більше застосування в автомобільних двигунах.
Під час руху картерних газів з великою швидкістю по колу, частинки мастила, що є у газах, під дією відцентрової сили осідають на вертикальні стінки очисника та стікають вниз у піддон картера. Очищені гази через отвір, що є у центрі очисника, поступають у впускний колектор двигуна.
Система охолодження
Під час роботи двигуна у циліндрах проходить згоряння робочої суміші і виділяється велика кількість теплоти. Середня температура газів протягом робочого циклу перебуває у межах 8000 С. Частина теплоти передається деталям, що безпосередньо контактують з газами (циліндри, головки блоків циліндрів, поршні, клапани, свічки запалювання, форсунки).
На нагрівання деталей витрачається до 35% теплоти, яка виділяється при згорянні робочої суміші в циліндрах.
Підвищення температури деталей, порушує нормальні робочі процеси двигуна та може привести до зниження коефіцієнта наповнення циліндрів і потужності двигуна, детонаційному згорянню робочої суміші (робоча суміш може спалахувати передчасно, або ж згоряти з детонацією), зниження в’язкості масла та погіршення мащення робочих поверхонь деталей і значне їх зношення.
При надмірному охолодженні двигуна погіршуються запуск, процеси приготування пальної суміші, випаровування, горіння, які приводять до зниження потужності. Збільшення густини масла не дозволяє якісно змащувати деталі, що труться.
Оптимальним тепловим режимом двигуна є такий, коли температура охолоджуючої рідини у головці блока складає 80-950 С і у блоку циліндрів значно більше, що покращує процес наповнення циліндрів та горіння робочої суміші.