Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра політології

С. О. Тимошенко

ПРОГРАМА

та плани семінарських занять

з спеціального курсу

«ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

за модульно-рейтинговою системою

для студентів філософського факультету

Київ – 2010

Програма та плани семінарських занять спеціального курсу

«Історія та теорія демократії» для студентів філософського факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Укладач: Тимошенко С. О., канд. філос. наук, доцент

Затверджено:

Вченою радою філософського факультету

«___» _________ 2010 року,

протокол № ___

Спецкурс «Історія та теорія демократії» рекомендований для вивчення студентами філософського факультету по спеціальності «Політологія». Спецкурс висвітлює і надає можливість вивчити найбільш актуальні проблеми становлення й розвитку демократичного правління, присвячений аналізу існуючих теорій демократії, спонукає студентів до аналізу багатьох джерел, починаючи з античних філософів і закінчуючи сучасними.

Процес демократизації набуває все більше глобального характеру. На політичній карті світу час від часу з’являються країни, які прагнуть отримати статус демократичних. Можна констатувати, що головна тенденція світового розвитку полягає в русі до демократії як оптимальної форми організації суспільства. Розширення меж дії демократії, поява нових її варіацій потребують створення стратегій та інструментарію демократичних перетворень. Задля цього необхідно критично осмислити вже існуючі уявлення щодо такого феномену, як демократія; виявити, наскільки адекватно вони відображають стан сучасних демократичних суспільств; визначити можливості їх використання як системи критеріїв задля країн, що демократизуються, а головне – дає можливість визначити ту модель демократії, яка б відповідала потребам українського суспільства.

Програма курсу базується на основних положеннях, зміст яких відображає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання. Кількість лекційних та практичних занять визначається навчальним планом відповідно до державних стандартів. Викладання курсу здійснюється у формі авторського лекційного курсу і різноманітних видів практичних занять, завдань і семінарів, що враховують професійну специфіку факультету.

Програма відповідає завданням вищої школи щодо підвищення якості політологічної освіти спеціалістів на рівні сучасних вимог.

Вивчення даного курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка спрямована на активізацію поглибленого засвоєння студентами демократії як соціального явища, сучасних політичних відносин і політичних процесів, діяльності суб'єктів політики та політичних інститутів в умовах демократії і самостійну творчу роботу з формуванням власної політичної культури. Дві теми (тема 8, тема 9.) - пропонуються для самостійного вивчення.

Самостійна робота є індивідуальним видом роботи на семінарах, конференціях, передбачає виконання практичних завдань та контрольних робіт.

Заліки є підсумковою формою контролю знань студентів і проводяться у письмовій формі.

Робота студентів оцінюється за підсумками виконання основних видів навчання за кожним модулем у балах.

У разі відсутності студента на лекції чи семінарі, невиконання ним практичних завдань із поважних причин, він має написати відповідний реферат з кожної теми і захистити свою роботу. У таких випадках кількість балів визначається згідно з якістю виконаної роботи.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни політологія здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

Поточний – доповнення – 1 бал,

Модульний контроль (опитування) – 15 – 25 балів,

Іспит, залік 40 балів

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала оцінювання:

За шкалою Університету (100-бальною системою)	Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету		Оцінка за шкалою ECTS
90-100	Відмінно	5	А	відмінно
85-89	Добре	4	В	добре(дуже добре)
75-84			С	добре
65-74	Задовільно	3	D	задовільно
60-64			Е	задовільно (достатньо)
35-59	Незадовільно	2	F X	незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	Незадовільно	2	F	незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за два змістовні модуля, яке менше ніж: 40 балів, то студент за рішенням кафедри, не допускається до складання екзамену чи заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр.

Тематичний план лекцій спецкурсу «історія та теорія демократії»

Тема І. Предмет курсу «Історія та теорія демократи» - 2 год.

Тема ІІ. Виникнення та розвиток демократії як форм державного правління — 2 год.

Тема ІІІ. Демократія в контексті цивілізаційної парадигми — 2 год.

Тема IV. Демократія як політична форма організації суспільства - 2 год.

Тема V. Принципи та Інститути демократії - 2 год.

Тема VI. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії - 2 год.

Тема VII. Розвиток громадянського суспільства в демократичному процесі - 2 год.

Тема VІІІ. Демократична трансформація в перехідних суспільствах - 2 год.

Тема IХ. Демократія в глобалізаційному процесі сучасного світу — 2 гад.

Тема і. Предмет курсу «історія та теорія демократи»

Особливості й тенденції розвитку демократії в політичному житті. Специфіка і роль демократії а політичній науці, загально-цивілізаційний характер демократії. Взаємозв'язок курсу «Історії та теорія демократії» із суспільствознавчими науками, історією філософії, Історією культури, політичною філософією, історією політичних учень. Проблеми і категорії пізнання демократії в політичному процесі. Методологічні особливості і проблеми, наявні в теорії демократії. Значення вивчення теорії демократії в соціально-політичному розвитку суспільства. Завдання курсу та його структура.

Тема іі. Виникнення та розвиток демократії як форми державного правління

Поняття демократії та її структура. Природа демократії, її історичний розвиток. Теоретичні, світоглядні та суспільно-економічні передумови виникнення й утвердження демократії. Взаємозв'язок демократії та ринкової економіки.

Державні форми демократії в античному світі, середньовіччі. Три епохи еволюції й три теоретичні традиції демократії. Обґрунтування демократії античною, піздньороманською і середньовічною політичною думкою. Суверенітет народу і влади, ідея та практика договірних відносин в ранній період Нового часу. Співвідношення демократії з республіканським устроєм держави в Новий час. Ліберально-демократичний етап (ХVШ-ХIХ ст.) досліджень. Два напрямки розвитку представницької демократії.

Історико-культурні і соціально-політичні підстави в розвитку демократичних традицій в Україні (Ідея волі та демократії в суспільно-політичному житті козацтва; революційно-демократичні ідеї; ліберально демократичні ідеї).

Тема ііі. Демократія в контексті цивілізаційної парадигми

Поняття цивілізації і три основних його значення. «Традиціоналістичний» і «техногенний» тип цивілізації І їх розвиток. Сутність традиціоналістичних типів цивілізації. Античний поліс та його вплив на розвиток цивілізації.

Християнські традиції що до розуміння людини. Система цінностей техногенної цивілізації в епоху Ренесансу, Реформації і Просвітництва. Поняття індустріального й постіндустріального суспільства. Інформаційна цивілізація як епоха «постматеріалістичних цінностей». Парадигмальна критика західної цивілізації. Шляхи синтезу двох цивілізаційних парадигм.