
- •Ветеринарні й ветеринарно-санітарні об'єкти. Робота з інфекційнохворими тваринами. Документація клінічної роботи
- •Ознайомлення з інфекційною клінікою та ізолятором. Інші ветеринарні й ветеринарно-санітарні об'єкти, їх призначення, обладнання й режим роботи
- •Організація клінічного обстеження інфекційнохворих тварин
- •Обстеження інфекційнохворих тварин
- •Правила роботи з тваринами
- •Методи фіксації тварин і профілактика травматизму
- •Робота з інфекційнохворими тваринами. Особиста профілактика та техніка безпеки
- •Інструктаж з охорони праці
- •Особливості лікування інфекційнохворих тварин
- •Документація клінічної роботи
- •Форма журналу реєстрації хворих тварин
- •Роль лабораторно-діагностичних досліджень при інфекційних хворобах тварин. Техніка взяття проб крові для лабораторно-діагностичних досліджень
- •Особливості та методи діагностики інфекційних хвороб у тварин і птахів
- •Техніка взяття проб крові
- •Правила відбирання та пересилання біологічного та патологічного матеріалу для лабораторних досліджень
- •Організація й техніка проведення алергічних досліджень
- •Алергічна діагностика сапу
- •Алергічна діагностика туберкульозу
- •Внутрішньошкірний метод туберкулінізації
- •Очний метод туберкулінізації (офтальмопроба)
- •Алергічна діагностика бруцельозу
- •Прилади та інструменти для алергічної діагностики
- •Акт проведення комплексної туберкулінізації великої рогатої худоби
- •Організація й техніка проведення щеплень
- •Види щеплень
- •Організація проведення щеплень
- •Шприци, прилади та інструменти для щеплень
- •Техніка проведення щеплень
- •Утримання, догляд, годівля і ветеринарний нагляд за щепленими тваринами
- •Акт проведення запобіжних щеплень свиней проти бешихи
- •Епізоотологічне обстеження господарства та методика складання акта
- •Загальна частина Загальна характеристика господарства (пункту)
- •Характеристика ветеринарно-санітарного стану господарства
- •Спеціальна частина Характеристика епізоотичного стану
- •Характеристика протиепізоотичних заходів
- •Висновки й пропозиції
- •Методика складання акта епізоотологічного обстеження господарства
- •Акт епізоотологічного обстеження господарства
- •Специфічна профілактика
- •Класифікація біопрепаратів
- •Профілактичні препарати вакцини
- •Типи вакцин
- •Вимоги до вакцини:
- •Живі атенуйовані вакцини
- •Недоліки живих вакцин
- •Контроль живих вакцин
- •Живі (неослаблені) вакцини
- •Інактивовані вакцини
- •Ад'юванти
- •Анатоксини
- •Вимоги до анатоксинів:
- •Хімічні вакцини
- •Генно-інженерні вакцини
- •Лікувальні препарати сироватки лікувально-профілактичні
- •Основні вимоги до імунних сироваток:
- •Вимоги до тварин – продуцентів сироваток:
- •Протиящурний імунолактон
- •Імуноглобуліни
- •Способи одержання імуноглобуліну:
- •Бактеріофаги
- •Інтерферон
- •Недоліки інтерферону:
- •Рекомендовані дози інтерферону:
- •Бактеріальні препарати
- •Стимулюючі препарати біостимулятори
- •Діагностичні препарати
- •Сироватки
- •Антигени
- •Алергени
- •Використання біопрепаратів
- •Оцінка й вибракування біопрепаратів
- •Вибраковують біопрепарати
- •Зберігання й транспортування біопрепаратів
- •Організація й проведення обробок тварин біопрепаратами
- •Способи введення біопрепаратів
- •Місця ін'єкцій біопрепаратів
- •Дезінфекція дезінфекція і її роль у системі протиепізоотичних заходів. Види й об'єкти дезінфекції. Методи й засоби дезінфекції.
- •Види дезінфекції
- •Об'єкти довкілля, які найчастіше підлягають дезінфекції
- •Порядок проведення дезінфекції
- •Методи й засоби дезінфекції
- •Фізичний метод дезінфекції
- •Хімічний метод дезінфекції. Дезінфектанти із груп кислот, лугів, фенолів, солей важких металів
- •Основні вимоги до дезінфекційних речовин
- •Основні класи дезречовин
- •Кислоти
- •Окислювачі і хлормісткі дезінфектанти. Визначення вмісту хлору у хлорному вапні та його розчинах
- •Окислювачі
- •Хлормісткі окислювачі
- •Хлорпохідні ціанурових кислот
- •Йодмісткі окислювачі, або йодофори
- •Інші галогенофори
- •Дезінфектанти - органічні сполуки
- •Формалін. Визначення вмісту формальдегіду у формаліні. Дезінфектанти з миючим ефектом. Біологічний метод дезінфекції
- •Альдегідмісткі органічні сполуки
- •Деякі препарати у комбінації з формальдегідом та детергентом
- •Детергенти
- •Солі важких металів
- •Дезінфектанти з миючим ефектом
- •Біологічний метод дезінфекції
- •Техніка приготування розчинів основних дезінфектантів. Особливості дезінфекції різних об'єктів. Контроль якості дезінфекції. Апарати й машини для проведення дезінфекції, демонстрація їх роботи
- •Розрахунок потреби дезінфекційних засобів для проведення дезінфекції
- •Освітлений розчин хлорного вапна
- •Розчин формальдегіду
- •Дезінфекція приміщень у присутності тварин і птахів
- •Аерозольна дезінфекція
- •Дезінфекція окремих об’єктів Дезінфекція ґрунту
- •Дезінфекція колодязів
- •Дезінфекція спецодягу, взуття та предметів догляду за тваринами
- •Знезараження гною
- •Дезінфекція гноївки
- •Контроль за якістю дезінфекції
- •Дезінсекція
- •Фізичний метод дезінсекції
- •Хімічний метод дезінсекції
- •Біологічний метод дезінсекції
- •Боротьба з мухами, кліщами та ґедзями
- •Дезакаризація
- •Дератизація
- •Поширення гризунів та їх біологічні особливості
- •Санітарна загроза гризунів
- •Сучасні методи боротьби з мишоподібними гризунами
- •Механічний метод
- •Хімічний метод
- •Газова дератизація
- •Організація та проведення дератизації
- •Особливості дератизації окремих об'єктів
- •Визначення ступеня заселення гризунами приміщень та розрахунки потреби в дератизаційних речовинах
- •Методика складання актів при проведенні протиепізоотичних заходів
- •Акт проведення запобіжних щеплень свиней проти бешихи
- •Методика складання проектів рішень (розпоряджень) органів місцевої влади з питань боротьби з інфекційними хворобами тварин і птахів
- •Рішення № _______
- •Рішення № _______
- •Методика складання планів протиепізоотичних заходів
- •Обґрунтування планів протиепізоотичних заходів
- •Методичні вказівки щодо складання плану
- •Діагностичні дослідження
- •Профілактичні щеплення
- •Лікувально-профілактичні обробки
- •План протиепізоотичних заходів по агрофірмі «Колос» Васильківського району Київської області на 2001 рік
- •Порядок ведення епізоотичних журналів та методика складання епізоотичних карт
- •Порядок ведення епізоотичних журналів
- •На парних сторінках розвороту журналу:
- •На непарних сторінках розвороту журналу:
- •На парних сторінках згаданого журналу записують:
- •На непарних сторінках журналу записують:
- •Методика складання епізоотичних карт
- •Умовні знаки хвороб тварин
- •Список літератури
Основні класи дезречовин
Нині для дезінфекції використовують речовини, що належать до таких класів: луги, кислоти, окислювачі, органічні сполуки, солі важких металів.
Луги
Це добре розчинні основи, що у водному розчині утворюють високу концентрацію гідроксильних іонів. Бактерицидна здатність лугу прямо пропорційна ступеню дисоціації його на іони. Механізм дезінфікуючої дії лугів значною мірою залежить від об'єкта та середовища, де він знаходиться. Так, у кислому середовищі луги відразу ж вступають у реакцію нейтралізації. При безпосередньому контакті з білками вони спричинюють їх денатурацію з утворенням альбумінів, обмилюють жири, руйнують вуглеводи. Такі ж зміни луги викликають і в цитоплазмі мікробної клітини при їх проникненні через мікробну оболонку. Дія на спору проявляється колоїдним набряканням білків оболонки, омиленням жирів, що призводить до ерозії оболонки, проникнення дезінфікуючої речовини всередину і руйнування компонентів спори. Тканини макроорганізмів також руйнуються внаслідок зміни рН, відщеплення вологи й взаємодії лугів із білками. У цьому разі утворюються альбумінати, які мають вигляд драглистої маси.
Натр їдкий – NaОН (каустична сода) – натрію гідрат окису – безбарвна, гігроскопічна, кристалічна речовина, що добре адсорбує вологу з повітря і розчиняється у воді з виділенням великої кількості тепла. Одержують електролізом водного розчину кухонної солі, або ж хімічним способом за допомогою обробки 10-12%-м розчином натрію гідрокарбонату гашеного вапна при нагріванні й перемішуванні. У продаж надходить у вигляді рідини, яка містить не менше 42% NaОН, або ж у твердому вигляді з умістом 92-95% NaОН. Препарат дуже корозійний і у розплавленому стані роз'їдає навіть скляний посуд.
Для дезінфекції використовують неочищений натр їдкий (каустичну соду). В 3-4%-й концентрації – при вірусних інфекціях (ящур, чума свиней, енцефаломієліт, інфекційна анемія коней та ін.), гарячим (70оС) – експозиція 3 год.; гарячий (70оС) 10%-й розчин натру їдкого з 10%-м розчином NaCl застосовують для дезінфекції цехів овчинно-шубних заводів, складів тваринницької сировини та інших приміщень, контамінованих спорами збудника сибірки. Зараз для дезінфекції широко використовують суміш, яка складається із 3%-го розчину натру їдкого і 3%-го розчину формальдегіду у співвідношенні 1: 1. Ця суміш особливо ефективна при туберкульозі та грибних інфекціях.
Техніка безпеки. При попаданні лугу на шкіру викликає значне її набрякання, а згодом глибокий опік із подальшим утворенням рубця. Тому, після дезінфекції обов’язково необхідно промити водою годівниці й напувалки. Попадання препарату всередину викликає отруєння (блювота, кривавий пронос, сильний біль, болюче сечовиділення). Антидот – слабкі органічні кислоти (1-2%-й розчин борної кислоти).
При відкриванні барабанів і приготуванні розчинів користуються захисними окулярами, оскільки препарат дуже гігроскопічний і при зволоженні внаслідок збільшення об'єму барабан із NaОН може розриватися.
Калі їдкий – КОН – біла, тверда непрозора маса. За властивостями подібний до NaОН, але надто дорогий і для дезінфекції майже не використовується.
Вапно негашене – кальцію окис (СаО) – технічне вапно. Одержують шляхом обпалювання вапняку, крейди, мармуру та інших карбонових порід (СаСО3) у шахтних печах.
Свіже гашене вапно – пушонка, кальцію гідрат окису Са(ОН)2. Білий рихлий порошок, погано розчинний у воді. Одержують при додаванні до негашеного вапна однакової кількості води (1:1). Препарат дуже гігроскопічний. Застосовують його у вигляді порошку для дезінфекції проходів на тваринницьких фермах та інших місцях – для одночасної дезінфекції й зменшення вологості об'єкта.
Для дезінфекції стін, стелі, годівниць, жолобів, корит тощо використовують 20%-ні суспензії гашеного вапна шляхом триразової побілки з інтервалом 2 год. У цьому разі гинуть неспороутворюючі збудники інфекційних хвороб, у тому числі й туберкульозу. Предмети догляду за тваринами дезінфікують зануренням у суспензію на 2-4 год.
10% суспензія = 1 кг негашеного вапна + 1 л води (гасять) + 9 л води.
20% суспензія = 1 кг негашеного вапна + 1 л води (гасять) + 4 л води.
Суспензію (вапняне молоко) готують безпосередньо перед застосуванням (на 1 день).
Фрезет – відхід хімічної обробки металів, який являє собою безколірну або злегка жовтувату рідину зі специфічним запахом, що містить як дезінфікуючу речовину їдкі та вуглекислі луги (відповідно 11 і 23%). 3 водою змішується у будь-яких співвідношеннях.
Застосовують для дезінфекції, як і луги. Крім того, ним дезінфікують залізничні вагони після перевезення тварин, продуктів і сировини тваринного походження у вигляді гарячого (70-80°С) 15%-го розчину за вмістом препарату, із розрахунку 1 л/м2 при експозиції 1 год.
Каустифікована содо-поташна суміш (каспос) – відходи глиноземного виробництва із вмістом 40-42% лугів. Рідина жовтуватого кольору, добре змішується з водою.
Використовують для дезінфекції у тих же випадках, що і натр їдкий, але для приготування робочого розчину необхідно враховувати АДР, тобто беруть його в 1,5-2 рази більше ніж NаОН.
Кальцинована сода – сода безводна, натрію карбонат (Na2CO3) – білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді. Основний матеріал для отримання каустичної, питної та кристалічної соди.
Дешевий і незамінний засіб при відмиванні об'єктів, особливо забруднених жирами (на м'ясокомбінатах, у ковбасних цехах, молочних заводах, шкірзаводах та ін.). Використовують також і для попереднього відмочування об'єктів дезінфекції перед механічним очищенням. 1-2%-ні розчини застосовують для миття й дезінфекції молочного посуду, тари з-під м'яса, кип'ятіння спецодягу, інструментів і т.д. У цьому разі протягом 1-2 год. гинуть навіть спори сибірки.
Натрію гідрокарбонат – сода питна (NаНСО3) – використовують, як і кальциновану соду. 1-2%-й розчин для кип'ятіння у ньому перев'язувального матеріалу, спецодягу, інструментів.
Поташ – калію карбонат (К2СО3). Одержують із попелу рослин. Сіруватого кольору порошок, добре розчинний у воді. Бактерицидність зумовлена лужними властивостями.
Зола – (попіл) залишок згорання палива с зольний луг. Дезінфікуюча здатність залежить від умісту лугів.
Для отримання зольного лугу з умістом 0,5% лугу на 10 л крутого окропу беруть 1,5 кг деревного попелу або 2 кг попелу житньої соломи, а – 1% лугу – відповідно 3 та 4 кг золи.