
- •1. Українська система класифікації картографічних об'єктів.
- •2. Задачі, які розв’язують гіс. Класифікація гіс:
- •7. Атрибути об'єкта гіс – системи. Об’єднання об'єктів у шари
- •12. Практичні застосування gps – технологій.
- •13. Поняття про геоінформатику. Іс, які були попередниками гіс.
- •14. Види спотворень у картографічному проектуванні. Види допоміжних поверхонь у картографічному проектуванні.
- •15. Цифрування даних у гіс. Дігітайзери. Сканери
- •16. Основні картографічні проекції
- •17. Основні джерела даних для гіс.
- •18. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів кубічних сплайнів
- •19. Переваги і недоліки растрової структури даних; векторної структури даних.
- •20. Поняття про квадротомічне дерево. Приклад
- •21. Поняття про роздільну здатність растра. Поняття про розмір растра. Приклад
- •22. Векторна лінійно-вузлова модель даних і її недоліки
- •23. Розрахунок кількості пам'яті для чорно-білих та кольорових растрових зображень. Приклад
- •24. Поняття про сплайн. Обґрунтування оптимального степеня сплайнового полінома.
- •25. Поняття про інформаційні системи. Основні компоненти іс.
- •26. Алгоритм переходу від растрової структури до векторної; від векторної структури до растрової
- •27. Поняття про модель спагеті.
- •28. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів сплайнів при побудові замкненої кривої.
- •29. Топологічні векторні моделі. Поняття сегмента, дуги, полігона.
- •30. Основні типи топологічних таблиць.
- •31. Методи стискання растрових файлів.
- •32. Поняття про бікубічні сплакни.
- •33.Умови, які використовують при побудові сплайн-функції.
- •34.Поняття про лінійно-вузлову модель даних.
- •35.Поняття графа, маршруту, ланцюга, дерева, циклу.
- •36.Властивості кривої Без'є.
- •37. Алгоритм побудови карти щільності населення.
- •40.Алгоритм Пріма – Краскала, та його застосування.
- •Задача Пріма та алгоритм її розв'язування.
- •Поняття про розріз транспортної мережі. Теорема про мінімальний розріз.
- •Геометричний алгоритм побудови кривої Без'є.
- •Мережева постановка транспортної задачі.
- •Задача про розміщення школи.
- •46.Матриця найкоротших відстаней. Алгоритм Флойда.
- •Побудова карти рельєфу методом обернених зважених відстаней.
- •Методи побудови матриці найкоротших відстаней.
- •49.Побудова матриці найкоротших відстаней методом прямого перебору.
- •50. Алгоритм Дейкстри(знаходження найкоротшого шляху в мережі)
- •51. Формулювання та застосування принципу найменших квадратів у апроксимації таблично заданих ф-й
- •52. Поняття про тріангуляцію. Застосування тріангуляції при моделюванні рельєфу.
- •54. Поняття про горизонталь та січення рельєфу. Модель горизонталей
- •55.Розрахунок внутрішніх вузлів діаграми Вороного.
- •56. Задача про перетин 2-х відрізків
- •62. Рівняння серединного перпендикуляра.
- •63. Тріангуляція Делоне.
- •Алгоритм послідовного покращення.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •Алгоритм знаходження висоти довільної точки у регулярній моделі рельєфу.
- •Алгоритм переходу від нерегулярної моделі рельєфу до регулярній моделі.
- •Алгоритм побудови тріангуляції Делоне.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •68. Алгоритм переходу від регулярної моделі рельєфу до моделі горизонталей.
Мережева постановка транспортної задачі.
Розглянемо транспортну задачу у мережевому варіанті. Візьмемо позначення:
Cij - рпопускна здатність дуги.
(alpha)ij - вартість проходження одиниці потоку
fij-величина фактичного потоку.
Для реальних
0<=fij<=Cij
Сумма потоків, які входять рвіна сумі потоків, які виходять з вузла.
Вартість проходження потоку на дузі Dij=(alpha)ij – fij.
Будемо розглядати як довжину дуги. Тоді задача про найбільше екокономічно вигідний розподіл потоку по дугах мережі зводиться до задачі про найкоротший маршрут від вершини S до вершини t.
Позначимо F – потік, який необхідний пропустити по мережі.
Алгоритм
Будуємо найкоротший маршрут від вершини S до вершини t.
Знаходимо m = min Cij, для дуг, які належать до найкоротшого маршруту. Можливі 2 варіанти:
m>=F – дуга розв’язана.
m<F – переходимо до п.3
вилучаємо з найкоротших маршрутів всі дуги, пропускна здатність яких Сij<F. Зменшимо потік до величини F:=F-m. Поверт до п.1
Після декількох повторень задачу розвязуєм, або показуєм що задача немає розвязку.
Задача про розміщення школи.
Задано 9 населених пунктів. К=(20,40,60,80,10,30,50,70,90). Необхідно оптимальним чином вибрати місце для нової школи, яка буде обслуговувати всі населені пункти.
В
основу розв’язку задачі покладено
міркування: сума всіх пройдених відстаней
учнями повинна бути мінімальною. Доведена
теорема, що школу необхідно будувати у
одному з населених пунктів. Ключем для
розв’язування задачі є матриця
найкоротших відстаней. Для побудови
матриці найкоротших відстаней
використовують алг. Флойда. Головною
частиною алг. Флойда правило трикутника.
Якщо dik+
dkj<
dij,
то
dij:=
dik+
dkj.центральна
частина алг. Флойда For k:=1 to n do For i:=1 to n
do For j:=1 to n do dij:=min{
dij
,dik+
dkj}
Якщо кількість вершин не дуже велика,
то для побудови матрці найкоротших
відстаней можна використати алгоритм
швидкого перебору. Метод прямого
перебору:
.
-
1
2
3
4
5
6
7
8
9
к
1
0
31
55
38
62
58
52
49
60
20
2
31
0
24
55
38
27
48
60
49
40
3
55
24
0
31
22
33
32
42
53
60
4
38
55
31
0
24
35
14
11
22
80
5
62
38
22
24
0
11
10
35
33
10
6
58
27
33
35
11
0
21
33
2
30
7
52
48
32
14
10
21
0
25
36
50
8
49
60
42
11
35
33
25
0
11
70
9
60
49
53
22
33
22
36
11
0
90
∑