
- •1. Українська система класифікації картографічних об'єктів.
- •2. Задачі, які розв’язують гіс. Класифікація гіс:
- •7. Атрибути об'єкта гіс – системи. Об’єднання об'єктів у шари
- •12. Практичні застосування gps – технологій.
- •13. Поняття про геоінформатику. Іс, які були попередниками гіс.
- •14. Види спотворень у картографічному проектуванні. Види допоміжних поверхонь у картографічному проектуванні.
- •15. Цифрування даних у гіс. Дігітайзери. Сканери
- •16. Основні картографічні проекції
- •17. Основні джерела даних для гіс.
- •18. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів кубічних сплайнів
- •19. Переваги і недоліки растрової структури даних; векторної структури даних.
- •20. Поняття про квадротомічне дерево. Приклад
- •21. Поняття про роздільну здатність растра. Поняття про розмір растра. Приклад
- •22. Векторна лінійно-вузлова модель даних і її недоліки
- •23. Розрахунок кількості пам'яті для чорно-білих та кольорових растрових зображень. Приклад
- •24. Поняття про сплайн. Обґрунтування оптимального степеня сплайнового полінома.
- •25. Поняття про інформаційні системи. Основні компоненти іс.
- •26. Алгоритм переходу від растрової структури до векторної; від векторної структури до растрової
- •27. Поняття про модель спагеті.
- •28. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів сплайнів при побудові замкненої кривої.
- •29. Топологічні векторні моделі. Поняття сегмента, дуги, полігона.
- •30. Основні типи топологічних таблиць.
- •31. Методи стискання растрових файлів.
- •32. Поняття про бікубічні сплакни.
- •33.Умови, які використовують при побудові сплайн-функції.
- •34.Поняття про лінійно-вузлову модель даних.
- •35.Поняття графа, маршруту, ланцюга, дерева, циклу.
- •36.Властивості кривої Без'є.
- •37. Алгоритм побудови карти щільності населення.
- •40.Алгоритм Пріма – Краскала, та його застосування.
- •Задача Пріма та алгоритм її розв'язування.
- •Поняття про розріз транспортної мережі. Теорема про мінімальний розріз.
- •Геометричний алгоритм побудови кривої Без'є.
- •Мережева постановка транспортної задачі.
- •Задача про розміщення школи.
- •46.Матриця найкоротших відстаней. Алгоритм Флойда.
- •Побудова карти рельєфу методом обернених зважених відстаней.
- •Методи побудови матриці найкоротших відстаней.
- •49.Побудова матриці найкоротших відстаней методом прямого перебору.
- •50. Алгоритм Дейкстри(знаходження найкоротшого шляху в мережі)
- •51. Формулювання та застосування принципу найменших квадратів у апроксимації таблично заданих ф-й
- •52. Поняття про тріангуляцію. Застосування тріангуляції при моделюванні рельєфу.
- •54. Поняття про горизонталь та січення рельєфу. Модель горизонталей
- •55.Розрахунок внутрішніх вузлів діаграми Вороного.
- •56. Задача про перетин 2-х відрізків
- •62. Рівняння серединного перпендикуляра.
- •63. Тріангуляція Делоне.
- •Алгоритм послідовного покращення.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •Алгоритм знаходження висоти довільної точки у регулярній моделі рельєфу.
- •Алгоритм переходу від нерегулярної моделі рельєфу до регулярній моделі.
- •Алгоритм побудови тріангуляції Делоне.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •68. Алгоритм переходу від регулярної моделі рельєфу до моделі горизонталей.
25. Поняття про інформаційні системи. Основні компоненти іс.
Перші ЕОМ були створені в кінці 40-х років ХХ ст. для автоматизації обчислень. В 60-х роках ХХ ст. ЕОМ почали використовувати для збереження даних і СУБД.
Всі ІС поділяють на класи:
1.Ручні
2.Автоматичні
3.Автоматизовані
Ручні - призначені для обробки без застосування ЕОМ.
Автоматичні – обробка всіх функцій з комп’ютером.
Автоматизовані – більшість функцій виконуються ЕОМ, а деякі людиною.
Компоненти ГІС:
Інформаційне збереження включає в себе системи класифікації та кодування.
Програмне забезпечення – сукупність програм які можна поділити на: системне забезпечення, комунікаційне, прикладне.
Апаратне забезпечення: комп’ютери, GPS – навігатори та інше.
Способи обробки інформації:
Централізована обробка інформації
Децентралізована обробка
Ієрархічна модель
26. Алгоритм переходу від растрової структури до векторної; від векторної структури до растрової
Ідея вектор-растрового перетворення досить проста: точка заміняється коміркою, лінія — послідовністю комірок, територіальний об'єкт (полігон) — сукупністю комірок із заданим розміром. При цьому укладається угода, наприклад, про те, що при перетворенні ліній у растр значущими стають всі комірки, через які проходить лінія, а при перетворенні полігонів — тільки ті з них, у яких межею полігона відтинається значна частина комірки.
Принцип конвертації растрових структур просторових даних у векторні також очевидний: зміст кожної комірки зводиться до точки, положення якої відповідає, наприклад, геометричному центру цієї комірки. Однак на практиці реалізація цього принципу ускладнюється «розмитістю» лінійних об'єктів і меж територіальних, наявністю «шумів», особливо при векторизації даних дистанційного зондування або растрових зображень, отриманих шляхом сканерного введення. У цьому випадку необхідне проведення попередньої обробки растрових зображень з метою «придушення» шумів, «стоншення» лінійних об'єктів і меж територіальних, «скелетизації» зображення.
27. Поняття про модель спагеті.
Векторні структури даних дають представлення географічного простору, більш інтуїтивно зрозумілим способом і очевидно більше нагадують добре відомі паперові карти. Існують кілька способів об’єднання векторних структур даних у векторну модель даних, дозволяє досліджувати взаємозв’язки між показниками всередині одного покриття даних є спагеті-модель, що по суті переводить «один в один» графічне зображення. У цій моделі сусідні області повинні мати різні ланцюжки спагеті для загальних сторін. Тобто, не існує областей, для яких який-небудь ланцюжок спагеті був би загальним. Кожна сторона кожної області має свій унікальний набір ліній і пару координат. На відміну від спагеті-моделі, топологічні моделі, містять топологічну інформацію в явному вигляді
28. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів сплайнів при побудові замкненої кривої.
У
випадку коли контур має бути замкнути,
або напівзамкнутим функціональне
представлення кривої у=у(х) неможливе,
це пов’язане з немонотонною поведінкою
координат х та у, тому переходять до
параметричного представлення у вигляді
Нехай задана система n опорних точок. Для моделювання відрізка Рі-1 Рі введемо параметр t є [0;1]. Відрізок кривої представимо у вигляді таких співвідношень
Для визначення невідомих параметрів a,b,c,d використаємо 4и умови:
- спів падання координат сплайна з координатами вузлових точок
- неперервність сплайна у вузлових точках
- неперервність 1ї похідної сплайна у вузлових точках
- неперервність 2ї похідної сплайна у вузлових точках
Враховуючи умови отриманої СЛАР
Переводимо її до
i=1,…….n
Врахувавши замкнений характер кривої