
- •1. Українська система класифікації картографічних об'єктів.
- •2. Задачі, які розв’язують гіс. Класифікація гіс:
- •7. Атрибути об'єкта гіс – системи. Об’єднання об'єктів у шари
- •12. Практичні застосування gps – технологій.
- •13. Поняття про геоінформатику. Іс, які були попередниками гіс.
- •14. Види спотворень у картографічному проектуванні. Види допоміжних поверхонь у картографічному проектуванні.
- •15. Цифрування даних у гіс. Дігітайзери. Сканери
- •16. Основні картографічні проекції
- •17. Основні джерела даних для гіс.
- •18. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів кубічних сплайнів
- •19. Переваги і недоліки растрової структури даних; векторної структури даних.
- •20. Поняття про квадротомічне дерево. Приклад
- •21. Поняття про роздільну здатність растра. Поняття про розмір растра. Приклад
- •22. Векторна лінійно-вузлова модель даних і її недоліки
- •23. Розрахунок кількості пам'яті для чорно-білих та кольорових растрових зображень. Приклад
- •24. Поняття про сплайн. Обґрунтування оптимального степеня сплайнового полінома.
- •25. Поняття про інформаційні системи. Основні компоненти іс.
- •26. Алгоритм переходу від растрової структури до векторної; від векторної структури до растрової
- •27. Поняття про модель спагеті.
- •28. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів сплайнів при побудові замкненої кривої.
- •29. Топологічні векторні моделі. Поняття сегмента, дуги, полігона.
- •30. Основні типи топологічних таблиць.
- •31. Методи стискання растрових файлів.
- •32. Поняття про бікубічні сплакни.
- •33.Умови, які використовують при побудові сплайн-функції.
- •34.Поняття про лінійно-вузлову модель даних.
- •35.Поняття графа, маршруту, ланцюга, дерева, циклу.
- •36.Властивості кривої Без'є.
- •37. Алгоритм побудови карти щільності населення.
- •40.Алгоритм Пріма – Краскала, та його застосування.
- •Задача Пріма та алгоритм її розв'язування.
- •Поняття про розріз транспортної мережі. Теорема про мінімальний розріз.
- •Геометричний алгоритм побудови кривої Без'є.
- •Мережева постановка транспортної задачі.
- •Задача про розміщення школи.
- •46.Матриця найкоротших відстаней. Алгоритм Флойда.
- •Побудова карти рельєфу методом обернених зважених відстаней.
- •Методи побудови матриці найкоротших відстаней.
- •49.Побудова матриці найкоротших відстаней методом прямого перебору.
- •50. Алгоритм Дейкстри(знаходження найкоротшого шляху в мережі)
- •51. Формулювання та застосування принципу найменших квадратів у апроксимації таблично заданих ф-й
- •52. Поняття про тріангуляцію. Застосування тріангуляції при моделюванні рельєфу.
- •54. Поняття про горизонталь та січення рельєфу. Модель горизонталей
- •55.Розрахунок внутрішніх вузлів діаграми Вороного.
- •56. Задача про перетин 2-х відрізків
- •62. Рівняння серединного перпендикуляра.
- •63. Тріангуляція Делоне.
- •Алгоритм послідовного покращення.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •Алгоритм знаходження висоти довільної точки у регулярній моделі рельєфу.
- •Алгоритм переходу від нерегулярної моделі рельєфу до регулярній моделі.
- •Алгоритм побудови тріангуляції Делоне.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •68. Алгоритм переходу від регулярної моделі рельєфу до моделі горизонталей.
Алгоритм знаходження висоти довільної точки у регулярній моделі рельєфу.
Алгоритм:
Виконуємо триа-ю Делоне для заданої множини точок.
Доповнюємо тріа-ю включаючи до неї кутові точки NW,NO,SO,SW.
Будуємо регулярну квадратну сітку.
Для кожного вузла вторинної сітки визначаємо до якого трикутника він належить.
Для кожного вузла визначити відстані до вершини трикутника, якому він належить.
; D2 і D3 аналогічно.
Обчислюються ваги: ; ; якщо Dі=0 , то Wі=1000 (1)
Висота шуканої точки визначається зі співвідношення (2)
Співвідношення 1 і 2 лежать в основі методу обернених зважених відстаней.
Алгоритм переходу від нерегулярної моделі рельєфу до регулярній моделі.
У деякій квадратній області задана нерегулярна модель рельєфу у вигляді множини р1,р2,…,рn.
Відомі висоти точок. Необхідно побудувати регулярну модель рельєфу для заданої ділянки. Будуємо квадратну сітку у вузлах якої необхідно знайти висоту.
Алгоритм:
Виконуємо триа-ю Делоне для заданої множини точок.
Доповнюємо тріа-ю включаючи до неї кутові точки NW,NO,SO,SW.
Будуємо регулярну квадратну сітку.
Для кожного вузла вторинної сітки визначаємо до якого трикутника він належить.
Для кожного вузла визначити відстані до вершини трикутника, якому він належить.
; D2 і D3 аналогічно.
Обчислюються ваги: ; ; якщо Dі=0 , то Wі=1000 (1)
Висота шуканої точки визначається зі співвідношення (2)
Співвідношення 1 і 2 лежать в основі методу обернених зважених відстаней.
Виконуємо розрахунки п.5-7 для всіх вузлів рекурентної сітки, після чого отримаємо матрицю висот, що і утворюють регулярну модель.
Алгоритм побудови тріангуляції Делоне.
Теорема: Тріангуляцію Делоне можна одержати з будь-якої іншої тріангуляції по тій же системі точок, послідовно перебудовуючи пари сусідніх трикутників 134 і 234, таких що не задовільняють умові Делоне, у пари трикутників 123 і 124.
Рис 4. Круговий критерій вибору
Аналіз кругового критерію можна звести до наступного рішення (Рис.4.):
Введемо наступні позначення : = відрізок 01; = відрізок 02 і т.д. Необхідно вирішити питання : яке ребро відкинути? (12 чи 34). У цьому нам допоможе наступний вираз:
( 9 )
На цій підставі в розглянутому прикладі відбулася заміна ребра 34 на ребро 12 (ребро 34 видаляється з тріангуляційної сітки, ребро 12 додається в неї).
Інший варіант перевірки умови Делоне – це перевірка суми протилежних кутів двох сусідніх трикутників . Доведено, що ця умова є рівносильною умові про непопадання в коло, проведене через три сусідніх точки ніякої іншої точки множини.
Алгоритм прямого перебору.
Алгоритм працює шляхом постійного нарощування поточної тріангуляції по одному трикутнику за один крок. Спочатку поточна тріангуляція складається з єдиного ребра оболонки AB починаючи від якого будуть будуватися всі наступні трикутники. Далі для базового ребра необхідно знайти найближчого сусіда за умовою Делоне. Процес пошуку можна представити як роздування кулі від базової лінії до тих пір, поки не зустрінеться який-небудь вузол. Найближчим сусідом серед всіх точок Pi(X0,Y0) тріангуляції буде та, для якої кут APB буде максимальним. Для обчислення кута використовують формулу
( 10 )
При цьому слід памятати, що якщо . Знайдений сусід з’єднується відрізками з кінцями базового відрізка і утворює трикутник Делоне APiB, який включаеться в тріангуляцію. Нові ребра APi і PiB побудованого трикутника помічаються як базові і процес пошуку трикутників продовжується.