3. Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою

Як в попередньому розділі зазначено, рекреаційні ресурси залежать від багатьох чинників, а саме: географічного положення, особливостей клімату і ландшафтів, екологічного стану території, соціально-політичного становища держави і т.д.

Тому і їх використання залежить від наявності тих чи інших створених умов, для забезпечення потенційних туристичних можливостей території.

Рекреаційні ресурси свідчать про потенціал території, а не реалізацію. Усі рекреаційні ресурси за ступенем впливу на формування та розвиток рекреаційної діяльності на певній території можна розділити на такі групи:

1) ресурси, функціонально необхідні для конкретних видів відпочинку;

2) ресурси, що впливають на процес відпочинку та його ефективність;

3) ресурси, що впливають на можливість рекреаційного будівництва та функціонування інфраструктури. [2]

Рівень концентрації та комбінування рекреаційних ресурсів визначає масштаби перспективної рекреаційної зони та її спеціалізацію. Тобто, рекреаційна зона може охоплювати всі види рекреаційної діяльності, або бути спеціалізованою залежно від наявних рекреаційних ресурсів.

Потреби відпочиваючого фіксовані комплексом оздоровчих, лікувальних, культурно-пізнавальних чи інших занять та залежать від наявності необхідних для реалізації цього комплексу природних умов і ресурсів на території. Однак, привабливість ландшафту, висока розчленованість рельєфу, наявність оглядових майданчиків, унікальних пам'яток природи та культурні надбання того чи іншого регіону завжди будуть користуватися рекреаційним попитом. І при формування потенційної рекреаційної зони завжди формується рівновага між попитом на рекреаційні ресурси території та її можливостями.

Розділ 2. Туристичний потенціал кримського туристичного регіону

В даному розділі роботи, мною пропонується взяти до аналізу туристичний регіон Криму, оскільки він є чудовою альтернативою закордонним туристичним центрам. Цей регіон має всі наявні можливості даної території для розвитку туристичної сфери, що обумовлюється не лише відпочинком, а й пізнанням нового, що забезпечує і духовну рекреацію.

Для здійснення відпочинку, Крим має позитивні природні умови, чималу кількість історично-культурних цінностей та розвиваючу туристичну інфраструктуру.

2.1. Природні умови Криму, як туристсько-рекреаційні ресурси

Природні умови Криму є передумовою для формування потужного туристичного комплексу. Адже, Автономна Республіка Крим розташована на півдні країни, в межах Кримського півострова, який глибоко вдається в Чорне море і зі сходу омивається Азовським морем. А вихід до моря, крім рекреаційного значення, має чимале економічне, що теж має позитивний вплив на розвиток туризму.

Кримський регіон приваблює відпочиваючих передусім субтропічним кліматом на Південному березі Криму, вузькій смузі землі шириною 2-8 км, що тягнеться від мису Айя до мису Іллі та характеризується значною різноманітністю. На рівнинній частині він помірно-континентальний, характеризується тривалим спекотним літом (середня температура липня +23°С), короткою малосніжною зимою (середня температура січня 0…- 1°С). Безморозний період триває тут 175-225 днів. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 до 420 мм. Клімат Кримських гір має перехідний характер з м'якою (у передгір'ї) та помірно холодною (в горах) зимою. В осінньо-зимовий період спостерігається хмарна погода. В цей час випадає основна маса опадів. Їх кількість коливається від 500 до 1100 мм на рік. Клімат Південного берега Криму, захищеного від впливу північних повітряних мас, субтропічний середземноморський з теплою зимою (+2…+4°С) та жарким посушливим літом (+23°С). Середньорічна кількість опадів становить 350-635 мм, більшість яких припадає на зимовий період. На думку дослідників, кримський клімат є найкращим для організації рекреаційної діяльності. Тепле, насичене йодом морське повітря здавна використовувалось для лікування і профілактики хвороб дихальних шляхів.

Рельєф півострова, характеризується надзвичайною різноманітністю і варіює від низовинного на півночі та північному сході до гірського на півдні та південному сході. З точки зору туристичної атрактивності найбільше значення має система Кримських гір довжиною 150 км, шириною 50-60 км. Кримські гори молоді, але невисокі. Найвища вершина - г.Роман-Кош - має висоту 1545 м над рівнем моря. Це теж робить їх доступними для організації різноманітних видів рекреаційної діяльності. Подекуди в каньйонах річок, урвищах, оголюються породи вулканічного, осадового та метаморфічного походження. Такі відслонення можуть бути предметом туристського інтересу. Денудаційні, карстові і абразивні процеси призвели до появи екзотичних форм рельєфу: гір-останців, глибоких каньйонів, печер, гротів, ніш, арок, нагромаджень, улоговин. Вони нерідко стають об'єктами туризму. Серед найбільш відомих - скелі Ласпі, Іфігенія, Аврора, Діва, Парус, Таракташ, а також Нікітська розколина, Великий Кримський каньйон, Долина Привидів, Байдаро-Кастропольська стіна, грот Пушкіна, печери Мармурова, Трьохглазка, Скельська, Кучук-Койський кам'яний хаос та ін. До послуг спелеотуристів печерні міста Мангуп та Ескі-Кермен, Мармурова печера та ін.

Рівнинна частина Криму представлена плоским рельєфом Північно-Кримської низовини та центральної частини півострова, хвилястою поверхнею Тарханкутської височини, пасмово-горбистою рівниною Керченського півострова. Об'єктами уваги туристів можуть бути унікальні природні пам'ятки - численні абразивні форми з уступами, зсувні узбережжя Тарханкутського півострова, а також грязьові вулкани Керченського півострова. [3]

Територію півострова перетинають 257 річок, здебільшого небагатоводних. Основні ріки півострова беруть початок у Кримських горах. Постійні водотоки Криму мало придатні для організації водного туризму та купання, проте, вони урізноманітнюють степові краєвиди рівнинної частини Криму та надають мальовничості гірським ландшафтам.

У гірській місцевості водні потоки утворюють глибокі ущелини-каньйони, водоспади. Популярним екскурсійним об'єктом є Великий каньйон. Водоспад Учансу падає з південного схилу Ай-Петринської яйли майже прямовисно з висоти 98,5 м, нижче утворюючи ще три водоспади.

В області понад 50 солоних озер, що належать до 5 груп - Тарханкутської, Євпаторійської, Перекопської, Чонгаро-Арабатської та Керченської. Вони мають значні запаси лікувальних грязей. Найбільші з кримських озер - Сасик, Сакське, Донузлав, Узунлар. [3, ст.317]

Бачимо, що Кримські природні ресурси вражають своєю різноманітністю та вдалим географічним розташуванням, і ці фактори є вигідні для процвітання туристичного комплексу.