
- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання в земельному праві.
- •3. Принципи земельного права.
- •4. Система земельного права.
- •5. Історія розвитку земельного права.
- •6. Джерела земельного права.
- •7. Повноваження Верховної Ради України у галузі земельних відносин.
- •8. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин.
- •9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
- •11. Поняття та основні ознаки права власності на землю.
- •12. Земля як об'єкт права власності.
- •13. Суб'єкти права власності на землю.
- •14. Право приватної власності на землю.
- •15. Право комунальної власності на землю.
- •16. Право державної власності на землю.
- •17. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •18. Право спільної власності на землю.
- •19. Права й обов'язки власників земельних ділянок.
- •20. Право постійного землекористування.
- •21. Право орендного землекористування.
- •22. Право концесійного землекористування.
- •23. Права і обов'язки землекористувачів.
- •24. Поняття і види земельних сервітутів.
- •25. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •26. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні.
- •27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами і юридичними особами.
- •28. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянами.
- •31. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності.
- •29. Порядок передачі земельних ділянок в оренду.
- •30. Документи що посвідчують право на земельну ділянку.
- •32. Застава земельних ділянок.
- •33. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду.
- •34. Підстави припинення права власності на земельну ділянку.
- •35. Підстави для примусового припинення права на земельну ділянку.
- •36. Класифікація земельної ділянки.
- •37. Способи захисту прав на земельні ділянки.
- •38. Гарантії права власності на земельну ділянку.
- •39. Склад та категорії земель в Україні.
- •40. Встановлення та зміна цивільного призначення земель.
- •41. Землі сільськогосподарського призначення.
- •42. Землі фермерського господарства.
- •43. Земельні ділянки особистих селянських господарств.
- •44. Землі для сінокосіння і випасання худоби.
- •45. Земельні ділянки для садівництва та городництва.
- •46. Землі житлової та громадської забудови.
- •47. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
- •48. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •49. Землі оздоровчого призначення.
- •50. Землі рекреаційного призначення.
- •51. Землі історико-культурного призначення.
- •52. Землі лісовою фонду та їх використання.
- •53. Землі водного фонду, їх склад та використання.
- •54. Прибережні захисні смуги.
- •55. Землі промисловості
- •56. Землі зв'язку.
- •57. Землі оборони.
- •58. Землі енергетичних систем.
- •59. Землі міського електротранспорту.
- •60. Землі транспорту.
- •61. Землі залізничного транспорту.
- •62. Землі автомобільного транспорту.
- •63. Землі авіаційного транспорту.
- •64. Землі морського та річкового транспорту.
- •65. Землі трубопровідного транспорту.
- •66. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •67. Вирішення земельних спорів та органи, що їх здійснюють.
- •68. Поняття та зміст охорони земель.
- •69. Рекультивація порушених земель.
- •70. Поняття техногенного забруднення земель і особливості їх використання.
- •71. Деградовані і малопродуктивні землі.
- •72. Межі районів сіл, селищ, міст, районів у містах.
- •73. Загальнодержавні програми використання та охорони земель.
- •74. Зонування земель.
- •75. Поняття і зміст землеустрою.
- •76. Організація та порядок здійснення землеустрою.
- •77. Державний контроль за використанням та охороною земель.
- •78. Моніторинг земель.
- •79. Державний земельний кадастр.
- •80. Плата за землю.
- •81. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •82. Особливості спадкування земельних ділянок.
- •83. Окремі види договорів щодо земельних ділянок.
- •84. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
- •85. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
- •86. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •87. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
- •88. Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •89. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •91. Матеріальна відповідальність за земельні правопорушення.
- •92. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.
- •93. Проблема визначення спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить:
а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад;
б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;
в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;
ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;
д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;
е) вирішення земельних спорів;
є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Оскільки глава 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» практично містить однотипні повноваження районних і обласних рад, ст. 10 Земельного кодексу фактично послідовно відтворює положення ст. 8. кодексу. Однак, якщо і обласні, і районні ради «здійснюють розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад» (п. а) ст. 8 та п. а) ст. 10), залишається невизначеним адміністративно-територіальний рівень таких громад і — відповідно — межі компетенції рад.
Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Попередній Земельний кодекс взагалі не містив подібної статті щодо повноважень районних у містах рад у галузі земельних відносин.
В чинному кодексі передбачається, що такі повноваження визначаються міськими радами. В більшості міст України районні ради не мають делегованих їм земельних правомочностей і користуються лише правом, «дорадчого голосу» при вирішенні земельних питань на території району.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
й) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Ст. 142 Конституції України і ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюють, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є перш за все земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі регулювання земельних відносин поділяються на декілька груп.
Як власнику землі раді належить право розпорядження нею, передачі земельних ділянок у власність чи користування, надання в оренду. П. 12 Перехідних положень Земельного кодексу встановлює, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Як соціально-політична організація населення, цр представляє спільні інтереси громади, рада в змозі вилучати земельні ділянки комунальної власності із користування або викупати ділянки у інших власників для суспільних потреб.
Здійснюючи управлінські функції щодо охорони і раціонального використання земель, рада організує землеустрій, здійснює контроль за використанням земель, інформує населення про стан і рух земельних ресурсів тощо.
Ст. З Земельного кодексу 1992 р. дозволяла радам або самостійно здійснювати повноваження по передачі, наданню і вилученню земель, або передавати відповідні повноваження виконавчим органам місцевого самоврядування. Чинний Земельний кодекс такого положення не містить, що вважається непослідовним і нелогічним. Адже, по-перше, об'єм земельних справ у селах, селищах і містах суттєво різниться, а по-друге, ради позбавились законодавчої можливості, навіть при бажанні, делегувати деякі земельні повноваження виконавчим органам тієї ж ради.
10. Право власності на землю.(+)