
- •Дайте загальну характеристику найпоширеніших гіс пакетів.
- •Охарактеризуйте потенційні джерела інформації для наповнення і функціонування гіс.
- •Охарактеризуйте зміст структурно-функціональних підсистем гіс.
- •Охарактеризуйте клас програмного забезпечення пк - операційні системи і сервісні програми.
- •Охарактеризуйте логічну схему будови і функціонування персонального комп’ютера.
- •Охарактеризуйте методи аналізу рельєфу в гіс.
- •12. Охарактеризуйте методи картометричних операцій в гіс.
- •13. Охарактеризуйте методи оверлейного аналізу в гіс.
- •14. Охарактеризуйте методи просторово-часової статистики в гіс.
- •15. Охарактеризуйте методи сітьового (мережного) аналізу в гіс.
- •16. Охарактеризуйте моделі взаємозв’язків між картографією, геоінформатикою і дистанційним зондуванням.
- •17. Охарактеризуйте найпоширеніші програмні засоби з комп’ютерної графіки.
- •18. Охарактеризуйте змістовні сторони ієрархічної, мережної та реляційної моделей даних.
- •19.Охарактеризуйте різновиди, структуру, особливості функціонування і використання скбд.
- •20. Охарактеризуйте основні методи аналізу в гіс.
- •21. Охарактеризуйте основні прийоми роботи в MapInfo.
- •22. Охарактеризуйте періоди історії світового процесу розвитку гіс.
- •23. Охарактеризуйте принципи функціонування програм векторизаторів, на прикладі Easy Trace.
- •24. Охарактеризуйте принципову структуру гіс.
- •25. Охарактеризуйте способи формалізації просторової інформації.
- •26. Охарактеризуйте стан і перспективи застосування гіс-технологій у міському кадастрі.
- •27. Охарактеризуйте структурно-функціональні особливості гіс.
- •32. Охарактеризуйте методи і технології візуалізації інформації.
- •40. Проаналізуйте призначення, конструкцію і дайте коротку характеристику виконуваних функцій принтерів, плоттерів, сканерів і дигітайзерів.
- •45. Розкрийте структурні і функціональні особливості сервісних операцій у ос типу Windows.
- •46. Розкрийте структурно-функціональні особливості електронних тематичних атласів.
- •47. Розкрийте сутнісні аспекти експертних систем.
- •48. Розкрийте сутнісні аспекти картографічних банків даних (кБнД).
- •49. Розкрийте сутнісні аспекти систем підтримки і прийняття рішень.
- •50. Розкрийте сутнісні відмінності гіс від інших інформаційних систем.
- •51. Розкрийте сутнісні риси тематичних класифікацій гіс.
- •52. Розкрийте сутнісні аспекти і шляхи використання програмного пакету Surfer.
- •53. Розкрийте сутнісні сторони і шляхи використання гіс-забезпечення esri: ArcView, ArcInfo.
- •54. Розкрийте сутнісні сторони і шляхи використання гіс-забезпечення Bentley Systems: MicroStation.
- •55. Порівняйте сутнісні сторони і шляхи використання гіс-забезпечення гіс кб «Panorama» та gis-6.
- •56. Розкрийте сутнісні сторони і шляхи використання гіс-забезпечення Intergraph: mge, GeoMedia.
- •57. Розкрийте сутнісні сторони і шляхи використання гіс-забезпечення Autodesk.
- •58. Порівняйте сутнісні сторони і шляхи використання системи автоматизованого опрацювання топографо-геодезичної інформації инвент-град та програми цифрового картографування Digitals.
- •65. Розкрийте змістовні аспекти глобальних гіс.
- •66. Охарактеризуйте зміст технологій розподілених баз даних і web-технологій. Технології розподілених баз даних
20. Охарактеризуйте основні методи аналізу в гіс.
Енді Мітчелл робить наголос на меті дослідження, а не па інструменті, яким її буде досягнуто. У запропонованому ним переліку найпростіші методи аналізу в ГІС можна визначити таким чином:
♦ пошук, «де розміщуються об'єкти» (Mapping where things are);
♦ виявлення, де «більше», де «менше» (Mapping the most and least);
♦ картування щільності (Mapping density);
♦ пошук того, що всередині (Finding what's inside);
♦ пошук того, що поряд (Finding what's nearby);
♦ картування змін (Mapping change).
2)Картометричні операції. Операції вибору.
3) Класифікація і рекласифікація.
4) Картографічна алгебра.
5) Статистичний аналіз.
6) Просторовий аналіз.
7) Оверлейний аналіз.
8) Аналіз рельєфу.
9) Мережний аналіз.
10) Геостатистичний аналіз і моделювання
Оверлей анліз – полягає у операції накладання одного шару (карти) на інший для створення нового шару (карти) з генерацією похідних об'єктів, які виникають при їх геометричному перекритті і комбінуванні атрибутів обох шарів.
Існує три типи оверлейних операцій:
1) Накладання точка-на-полігон (point-in-polygon).
2) Накладання лінія-на-полігон (Iine-in-polygon).
3) Накладання полігонів (polygon-on-polygon).
21. Охарактеризуйте основні прийоми роботи в MapInfo.
Однією з неофіційних назв пакета Maplnfo є «Настільна система картографування» - завдяки його розвинутим можливостям тематичного картографування. Пакет дозволяє створювати тематичні карти таких основних типів: картограми, стовпчасті і кругові діаграми, з використанням значків, щільності точок, якісного фону і безперервної поверхні. Поєднання тематичних шарів і методів буферизації, районування, злиття і розбивки об'єктів, просторової й атрибутивної класифікацій дозволяє створювати синтетичні багатокомпонентні карти з ієрархічною структурою легенди.
Maplnfo Pro надає можливість редагувати і створювати первинні електронні карти. Оцифрування можливе як за допомогою дигітайзера, так і за сканованим зображенням.
Обмінним форматом пакета Maplnfo Pro є формат, названий розробниками MIF.
Коротко функціональні можливості пакета:
- створення точкових, лінійних, площинних об'єктів; тексту; буферних зон та інших
просторових об'єктів;
- модифікація стилю оформлення об'єкта і типів об'єктів;
- зміна положення вузлів як одного об'єкта, так і групи об'єктів;
- оверлейні операції: об'єднання, розрізування, видалення зовнішньої частини, що перекриває;
- формування карт із різних шарів, контроль за відображенням шарів і особливостями їх візуалізації залежно від масштабу;
- створення тематичних карт і легенд до них;
- пошук і геокодування обє'ктів;
- можливість переходу від проекції до проекції і створення власних проекцій та еліпсоїдів.
22. Охарактеризуйте періоди історії світового процесу розвитку гіс.
У цілому в історії світового процесу розвитку геоінформаційних систем можна вирізнити чотири періоди:
1) піонерний період (пізні 1950-ті - ранні 1970-ті). Він характеризується дослідженням принципових можливостей створення ГІС, суміжних областей знань і технологій, напрацюванням емпіричного досвіду та першими великими проектами та теоретичними розробками з ГІС;
2) період державних ініціатив (ранні 1970-ті - ранні 1980-ті). Для цього періоду визначальним є розвиток великих геоінформаційних проектів, формування державних інституцій в області ПС, зниження ролі і впливу окремих дослідників та невеликих груп на процес розвитку ГІС;
3) період комерційного розвитку (ранні 1980-ті - до теперішнього часу). Період характеризується широким розвитком різноманітних програмних засобів ГІС, розвитком настільних ГІС, розширенням області їх застосування за рахунок інтеграції з базами непросторових даних, виникненням мережних додатків, появою значної кількості непрофесійних користувачів. При цьому системи, що підтримують набори даних на окремих комп'ютерах, відкривають шлях системам, що підтримують корпоративні та розподілені бази геоданих;
4) користувальний період (пізні 1980-ті - до теперішнього часу). Період визначається підвищеною конкуренцією серед комерційних виробників геоінформаційних технологій та послуг. Така конкуренція надає переваги користувачам ГІС, створює доступність і "відкритість" програмних засобів для них, дозволяє користувачам навіть модифікувати програми. З'являються "клуби користувачів ГІС", телеконференції, територіально розмежовані, але поєднапі єдиною тематикою груп користувачів ГІС. Зростає потреба у геоданих, починає формуватися і розвиваегься світова геоінформаційна інфраструктура.