9. Охарактеризуйте клас програмного забезпечення пк - операційні системи і сервісні програми.

Операційна система — це сукупність програмних засобів, що забезпечують керування апаратними ресурсами обчислювальної системи і взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими процесами та користувачем.

Операційна система виконує такі функції: керування пам'яттю, введенням-виведенням, файловою системою, взаємодією процесів; диспетчеризацію процесів; захист інформації; облік використання ресурсів; оброблення командної мови; виявлення різних моментів, що виникають у процесі роботи, і відповідну реакцію на них.

Ядро ОС доповнюється набором сервісних програм. З їх допомогою виконують початкову розмітку магнітних дисків, установлюють параметри зовнішніх пристроїв, провадять тестування та оптимізацію роботи з ними, архівацію файлів, боротьбу з вірусами, стикування комп'ютерів у мережі та ін. Операційна система і сервісні програми потрібні для роботи кожного комп'ютера. Вони, як правило, постачаються разом з ним незалежно від сфери застосування.

У наш час найбільшого поширення набули такі ОС: Windows, MS DOS, Unix, OS/2 тощо.

10. Охарактеризуйте логічну схему будови і функціонування персонального комп’ютера.

Персональний комп'ютер – загальнодоступна й універсальна щодо застосування настільна або переносна ЕОМ.

Структура комп'ютера - це модель, що встановлює склад, порядок та принципи взаємодії її компонентів.

Основні функції визначають призначення ЕОМ: опрацювання і зберігання інформації, обмін інформацією із зовнішніми об'єктами.

Мікропроцесор. Він є центральним блоком ПК, призначеним для керування роботою всіх блоків комп'ютера і виконання арифметичних та логічних операцій над інформацією. До нього входять логічні блоки (КП, АЛП), мікропроцесорна пам'ять (МПП) – складова частина, що забезпечує короткочасне зберігання, запис та видачу інформації, використовувану в обчисленнях у найближчі такти роботи комп'ютера.

Системна шина. Це основна інтерфейсна система ПК, що забезпечує взаємозв'язок усіх його пристроїв.

Основна пам'ять. Складається з ОЗП (оперативного запам’ятовуючого пристрою) і ПЗП (постійно-..). ПЗП призначений для зберігання програми тестування ПК, програми початкового його завантаження, базової системи введення-виведення (BIOS). ОЗП служить для оперативного запису, зберігання та зчитування інформації (програм і даних), безпосередньо бере участь в інформаційно-обчислювальному процесі, виконуваному ПК у поточний період часу.

Зовнішня пам'ять. Її утворюють зовнішні (відносно МП та системної плати) пристрої ПК, використовується для довготривалого зберігання інформації. Зокрема, в зовнішній пам'яті зберігається все програмне забезпечення комп'ютера.

Джерело живлення. Це блок, який містить системи автономного й мережного енергоживлення ПК.

Зовнішні пристрої забезпечують взаємодію ПК з навколишнім середовищем: користувачами, об'єктами управління та іншими ЕОМ. Вони дуже різноманітні. Так, за призначенням можна виділити такі їхні види:

• зовнішні запам'ятовуючі пристрої (ЗЗП), або зовнішня пам'ять ПК;

• діалогові засоби користувача;

• пристрої введення інформації;

• пристрої виведення інформації;

• засоби зв'язку і телекомунікації.

Системний блок стаціонарного ПК - прямокутний каркас із кришкою або кожухом, в якому розміщено всі основні вузли комп'ютера: материнську плату, адаптери, блок живлення, один-два НГМД, один (іноді більше) НЖМД, динамік, дисковод для компакт-дисків або інші накопичувачі, органи керування.

Накопичувачі - це запам'ятовуючі пристрої, призначені для тривалого (що не залежить від електроживлення) зберігання великих обсягів інформації, коли ємність накопичувача в десятки, сотні разів перевищує ємність ОЗП або взагалі необмежена.

Плати розширення. Так називають електронні пристрої, відсутні в первинній комплектації комп'ютера, їх застосовують для збільшення його потужності або розширення функціональних можливостей.