
- •Кафедра фінансів і банківської справи Навчально-методичний комплекс
- •«Фінанси корпорацій»
- •1. Основні характеристики дисципліни
- •Тематичний план та зміст навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •2.2. Зміст модулів за темами дисципліни
- •2.3. Теми практичних (семінарських) занять
- •Опорний конспект лекцій
- •Модуль 1. Корпоративні фінанси та управління різними аспектами діяльності корпорацій за допомогою фінансових інструментів
- •1.1. Фінансова система та її елементи. Фінансовий ринок
- •2.5. Рух фінансових ресурсів
- •3.2. Депозитарна система в корпоративному регулюванні
- •3. 3. Корпоративні цінні папери як об’єкт депозитарного регулювання
- •4.1. Визначення існуючих моделей корпоративного управління
- •4.3. Фінансові аспекти корпоративного управління
- •5.1. Сутність і класифікація інвестицій корпорації
- •Реальні інвестиції:
- •5.2. Оцінювання доцільності фінансових інвестицій, методи оцінювання
- •5.3. Формування портфеля цінних паперів та управління ним
- •5.4. Моделі оптимізації інвестиційного портфеля
- •6.1. Базова модель оцінювання фінансових активів (dcf-модель)
- •6.2. Оцінювання облігацій.
- •6.3. Визначення вартості привілейованих акцій
- •6.4. Оцінювання звичайних акцій
- •Модуль 2. Система реалізації інституту корпоративних і переважних прав власників. Основи управління резервами та капіталом корпорацій
- •7.1. Функції власного капіталу
- •7.2. Види резервного капіталу та джерела його формування
- •7.3. Санація балансу
- •8.1. Етапи формування емісійної політики корпорації
- •8.2. Основні типи дивідендної політики
- •8.3. Фактори, що характеризують інвестиційні можливості корпорації
- •9.2. Політика корпорацій щодо структури капіталу
- •10.1. Статутний капітал і корпоративні права
- •10.2. Балансовий і ринковий курси акцій
- •10.3. Курс емісії корпоративних прав
- •10.4. Переважне право власників на придбання акцій (часток)
- •11.1. Загальні поняття та передумови реорганізації
- •11.2. Укрупнення корпорації
- •11.3. Реорганізація корпорації, спрямована на її розукрупнення
- •11.4. Перетворення
- •12.2. Вимоги до цінний паперів
- •12.3. Функції цінних паперів
- •12.4. Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •13.1. Поняття «опціон»
- •13.2. Опціони покупця й опціони продавця
- •13.3. Фактори, які впливають на ціну опціонів
- •13.4. Поняття та види варрантів
- •13.5. Вартість варрантів
- •13.6. Вигоди для корпорації
- •4. Завдання для семінарських і практичних занять
- •Зміст практичних (семінарських) занять
- •Практичне заняття №3
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття №6
- •Практичне заняття №7
- •Практичне заняття №8
- •Практичне заняття №9
- •Практичне заняття №10
- •4.2. Задачі до практичних занять
- •4.2.1. Розрахунок власного капіталу корпорації
- •4.2.2. Курси акцій і корпоративні права
- •4.2.4. Оцінювання фінансових інструментів інвестування
- •4.2.5. Складання графіка повернення довгострокових кредитів
- •4.2.6. Фінансові аспекти реорганізації корпорацій
- •5. Індивідуальна і самостійна робота
- •5.1. Карта самостійної роботи студента та Порядок поточного оцінювання знань з дисципліни
- •5.2. Завдання для самостійної роботи студентів
- •6. Програмні питання для контролю знань
- •7. Типові завдання, що виносяться на іспит
- •Приклади тестових завдань
- •Тема 1. Фінанси та корпоративний сектор економіки. Загальні поняття.
- •Тема 2. Фінансовий ринок. Фінансові ресурси корпорацій.
- •Тема 3. Фондовий ринок як основна складова фінансового ринку корпорацій.
- •Тема 4. Моделі корпоративного управління: загальна характеристика.
- •Тема 5. Фінансові інвестиції корпорацій.
- •Тема 6. Оцінювання окремих фінансових інститутів інвестування: облігації та акції.
- •Тема 7. Резерви корпорації та захисні функції власного капіталу.
- •Тема 8. Емісія акцій та дивідендна політика корпорації.
- •Тема 9. Акціонерний капітал корпорації. Зміна величини статутного капіталу акціонерного товариства.
- •Тема 10. Корпоративні права та курси акцій.
- •Тема 11. Фінансові аспекти реорганізації корпорації.
- •Тема 12. Ринок цінних паперів. Фінансові посередники в системі корпоративного сектора
- •Тема 13. Похідні цінні папери: опціони та варранти.
- •8. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів та критерії оцінювання
- •8.1. Поточний та підсумковий контроль знань студентів
- •8.2. Критерії оцінювання знань Вид поточного та підсумкового контролю по модулях
- •Визначення оцінки ects за рейтинговою оцінкою
- •Порядок оцінювання знань студентів за правилами мроз
- •Правила модульно-рейтингового оцінювання знань
- •9. Методичне забезпечення
- •Рекомендований список основної та додаткової літератури Основна література
13.2. Опціони покупця й опціони продавця
Це два основних типи опціонів:
1) ті, хто купують опціон покупця, тобто купують право купувати цінні папери за встановленою ціною, розраховують на зростання ціни пов’язаних з опціоном акцій;
2) ті, хто купують опціон продавця, тобто купують право продавати цінні папери за визначеною ціною, розраховують на те, що ціна впаде.
Продавці опціонів, чи опціонні дилери, вимагають плату за таке право і, в свою чергу, сподіваються, що ціна акцій, задіяних в операції, не зміниться чи зміниться не на користь покупців. Контракт між продавцем і покупцем встановлює ціну, за якою той, хто купує опціон покупця, зможе купити акції, чи ціну, за якою покупець опціону продавця зможе продавати акції опціонному дилеру.
Проблема, що стоїть перед тими, хто купує опціони – обмеження в часі. Максимальний термін опціонів покупця і продавця – від 9 до 12 місяців. Після дати закінчення терміну дії вони цілком втрачають свою вартість. Відповідно ризик часу відбивається на премії, яка виплачується. Чим більше часу залишилось до закінчення терміну дії опціону, тим вищий шанс, що ціна акцій сприятливо буде мінятися для тих, хто купує опціони покупця і продавця. Отже, чим більше часу, тим вища премія, і чим менше є часу, тим премія нижча.
13.3. Фактори, які впливають на ціну опціонів
Основною і найбільш відомою моделлю оцінки акційних опціонів є модель Блека і Скоулза. Взагалі більшість моделей містять у собі наступні фактори:
співвідношення поточної ціни з ціною акції, зазначеної в контракті опціону;
час закінчення терміну дії опціону;
безпечна ставка;
міра ризику, така, як стандартне відхилення;
дивіденди на акцію.
У розрахунках за цими моделями ціна опціону покупця чи його премія будуть високими якщо:
1) поточна ціна акції перевищує ціну акції, зазначену в контракті опціону;
2) стандартне відхилення значне;
3) залишилося досить багато часу до закінчення терміну опціону;
4) безпечна ставка висока;
5) дивіденди низькі.
Очевидно, що моделі оцінки опціонів допомагають менеджерам корпорацій зрозуміти, як взаємодіють різні фактори і як вони впливають на ціну опціонів. Розуміння того, як змінюються ці фактори і як вони впливають на ціну опціонів, може допомогти тим, хто шукає, як застрахуватися від ризику, властивого окремим цінним паперам і портфелям інвестицій, а також прийняти правильне рішення про вкладення грошей.
13.4. Поняття та види варрантів
Варрант – різновид опціону покупця, який випускається емітентом разом із власними привілейованими акціями чи облігаціями та надає його власникові право на придбання простих акцій чи облігацій даного емітента протягом певного періоду часу на заздалегідь узгоджених умовах. Варранти, як правило, емітуються в пакеті з облігаціями.
Згідно з чинним законодавством, варранти можуть випускатися лише відкритими акціонерними товариствами і тільки в документарній формі. Термін дії варранту не повинен перевищувати 1 рік, а обсяг базового активу емітента варрантів – 50% обсягу акцій даного емітента, випуск (випуски) яких було зареєстровано.
Варранти можуть купуватися та продаватися на ринку окремо від цінних паперів (облігацій), з якими вони були емітовані. У практичній фінансовій діяльності найвідомішими є дві форми варрантів:
з правом придбання облігацій;
які випускаються разом з облігаціями і дають право їх власникам придбати прості акції емітента.
Отже, базовим активом, тобто предметом виконання зобов’язань за варрантом, можуть бути облігації або акції.
Варранти з правом придбання облігацій – особливого поширення набули на євроринку капіталів. Засвідчують право на придбання в майбутньому однієї або кількох облігацій емітента на умовах, передбачених їх випуском. Прибутковість варрантів залежить від співвідношення між середньою ставкою дохідності на ринку капіталів і прибутковістю облігацій.
Варранти з правом придбання простих акцій. Власник опціону має право придбати прості акції на умовах, передбачених випуском облігацій, у пакеті з якими емітувались варранти. Таким чином трансформації боргу у власність не відбувається: змінюється лише величина статутного капіталу або склад акціонерів.
Емісія облігацій у пакеті з варрантом потребує рішення загальних зборів акціонерів або уповноваженого органу. Акціонери мають переважне право на придбання облігацій з варрантом.