12.2. Вимоги до цінний паперів

Посвідчення прав на ресурси визнаються цінними паперами, коли вони відповідають наступним вимогам:

• оборотність – здатність цінного паперу куплятись чи продаватись на ринку, а також у багатьох випадках виступати як самостійний платіжних документ, що забезпечує обіг інших товарів. Це вказує на те, що цінний папір існує лише як особливий товар, який повинен мати свій ринок;

• доступність для цивільного обігу – здатність цінного паперу не лише куплятись, але й бути об’єктом інших цивільних угод (позика, застава, дарування, зберігання);

• стандартність – цінні папери повинні мати уніфікований зміст, коло учасників, термін обігу, місце торгівлі, єдині форми самого цінного паперу та права;

• серійність – можливість випуску цінного паперу однорідними серіями, партіями, класами;

• документальність – цінний папір завжди документ певного виду, що містить передбачені законодавством реквізити;

• урегульованість і визнання державою. Документи мають бути визнані державою як цінні папери для того, щоб забезпечити можливість впливу на них і довіру громадян. Погано регульовані та не визнані державою як цінні папери не можуть претендувати на статус «цінних», якою б безмежною не була фантазія фінансистів;

• ліквідність – здатність цінного паперу бути швидко проданим, перетворитися у грошові кошти без втрат для власника. Якщо ринок відмовляється визнати ліквідність цінного паперу, то останній стає просто папером;

• ризикованість – можливість втрат, пов’язаних з інвестиціями в цінні папери і неминуче їм притаманна. Інколи дану ознаку називають визначеністю, тобто можливістю для інвестора мати судження про ризикованість цінного паперу;

• обов’язковість виконання – відмова може бути лише у випадку доведення того, що цінний папір потрапив до тримача незаконним шляхом.

12.3. Функції цінних паперів

До основних функцій цінних паперів можна віднести:

• мобілізаційна. Сутність у тому, що корпорація або держава досягає такого моменту, коли починає відчувати нестачу коштів і активно залучати додаткові фінансові ресурси для продовження діяльності на розширеній основі. Дана функція передує усім іншим і, по-суті, є визначальною;

• перерозподільна – сприяє переливанню грошових капіталів між галузями і сферами економіки, між територіями і країнами, між групами і верствами населення, між населенням і сферами економіки, між населенням та державою;

• забезпечувальна – передбачає два аспекти функціонування цінних паперів: покривають виконання зобов’язань та отримання доходу на капітал. Принцип забезпечення, який реалізовується через дану функцію, полягає в тому, що цінні папери передаються кредитору лише на випадок невиконання боржником своїх зобов’язань Якщо такого не трапилось, то цінні папери або права на них повертаються емітенту.

• управлінська. Передбачає наявність у власника цінного паперу реальних механізмів впливу і можливості брати участь в управління емітентом. Дана функція притаманна лише акціям, пайовим свідоцтвам, сертифікатам з часткою, інвестиційним сертифікатам;

• позичальна – виконується лише борговими цінними паперами. Дана функція не дає права на управління справами емітента;

• розрахункова – цінні папери можуть виступати засобом розрахунку чи платежу, тобто виконувати одну з функцій грошей. Дана функція є можливою так як цінні папери, як і гроші, мають вартість.