5. Приклад розробки керуючої програми для верстата чпк

Рис. 2.11. Схема деталі для складання керуючої програми для верстата ЧПК

N001 S03 ТО1 М03 - третя швидкість шпинделя, перший інструмент, обертання шпинделя проти годинникової стрілки

N002 М06 - пауза для перевірки інструмента

N003 G60 - точне позиціонування

N004 G91 - відлік розміру в збільшеннях

N005 G00 Х-030045 - переміщення в точку 1

N006 G61 Z-015000 - прискорене переміщення в точку 2

N007 G01 Z-045000 F32 М07 - переміщення в точку 3 на робочій подачі і вмикання охолодження

N008 G01 Х+004960 Z-035000 - переміщення в точку 4 із лінійною інтерполяцією

N009 Z-025000 - переміщення в точку 5 N010 G60 - точне позиціонування

N011 G00 Х+025085 М09 - прискорене переміщення в точку 6, відключення системи охолодження

N012 G00 Z+120000 М02 - прискорене переміщення в точку 0, кінець програми

Порядок виконання роботи

1. Засвоїти теоретичні відомості.

2. Написати приклад розробки керуючої програми для верстата ЧПК.

3. Зробити висновок.

Контрольні питання

1. Яку інформацію потрібно опрацювати для складання КП?

2. Які показники необхідно визначити для керування рухом формоутворення інструмента, що створює контур деталі?

3. Які системи координат використовують під час обробки заготовок на верстатах із ЧПК використовують?

4. Охарактеризувати систему координат верстата XYZ; систему координат деталі X_дY_дZ_д; систему координат вихідної точки О_вт.

5. Поняття правила правої руки.

6. Система координат токарного і фрезерно-свердлильно-розточувального (багатоцільових) верстата.

7. Зв’язок системи координат деталі зі системами координат токарного і багатоцільового верстата.

8. Зміст керуючої програми обробки.

9. Формат кадру керуючої програми обробки.

10. Що таке підготовчі функції?

11. Функції постійних циклів.

12. Яким чином задають переміщення робочих органів верстата?

13. Застосування допоміжних функцій.

Лабораторна робота № 4-5

РОЗРОБКА КЕРУЮЧОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПУ ТІЛ ОБЕРТАННЯ

Мета: ознайомлення з функціями, символами та програмуванням фасок, дуг, галтелей. Складання керуючої програми для обробки деталей тіла обертання.

Теоретичні відомості

1. Програмування розмірних переміщень

Останнім часом широко використовують токарні верстати з оперативною системою ЧПК (моделі 16К20Т1, 16К20Т1.02, 16К20Ф3С32, 16Б16Т1, 1П756ДФ321, 1П420ПФ40 тощо), для яких КП може вводитись як з клавіатури дисплея, так і з зовнішніх нагромаджувачів програмної інформації.

Застосування верстатів з оперативною системою ЧПК дає змогу обробляти різанням деталі складної форми, забезпечуючи автоматизацію їх виробництва. Ці верстати мають оперативні пристрої ЧПК «Электроника НЦ-31» і 2Р22.

Система кодування інформації забезпечує наочність читання закінчених змістовних фраз технологічної, геометричної та допоміжної інформації. Із переліку адрес (див. табл.3.1) для програмування використовують такі символи адрес, табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Зміст символів адрес при токарній обробці

Символ адреси	Зміст
N	Номер кадру
X	Поперечний напрям
Z	Поздовжній напрям
P	Параметри верстата і циклів обробки
S	Частота обертання шпинделя або швидкість різання
T	Позиція інструментальної головки (Т1-Т6)
F	Подача або крок різі
G	Підготовча функція
M	Допоміжна функція

Зміст підготовчих функцій, які використовують під час складання КП для системи ЧПК «Электроника НЦ-31» (третя версія), наведено в табл. 3.2, значення допоміжних функцій – у табл. 3.3.

Таблиця 3.2. Зміст підготовчих функцій при токарній обробці

Позначення	Зміст
G 02	Обробка дуги менше 90  (за рухом годинникової стрілки)
G 03	Обробка дуги менше 90  (проти руху годинникової стрілки)
G 04	Витримка часу
G 12	Обробка чверті кола за рухом годинникової стрілки
G 13	Обробка чверті кола проти руху годинникової стрілки
G 25	Повторювання частин програми обробки
G 31	Багатопрохідний цикл різенарізання
G 32	Однопрохідний цикл різенарізання
G 33	Цикл нарізання різі мітчиком або плашкою
G 70	Однопрохідний цикл поздовжньої обробки
G 71	Однопрохідний цикл поперечної обробки
G 73	Цикл глибокого свердління
G 74	Багатопрохідний цикл проточування торцевих канавок
G 75	Багатопрохідний цикл проточування канавок на циліндричній поверхні
G 77	Багатопрохідний цикл проточування поздовжньої обробки
G 78	Багатопрохідний цикл поперечної обробки
G 92	Автоматичний зсув нульової точки
G 96	Функція задання частоти обертання, хв-1
G 97	Функція задання швидкості різання, мхв-1

Таблиця 3.3. Зміст допоміжних функцій при токарної обробки

Позначення	Зміст
М 00	Зупинка КП
М 3	Праве обертання шпинделя (проти руху годинникової стрілки)
М 4	Ліве обертання шпинделя (за рухом годинникової стрілки)
М 5	Зупинка шпинделя
М 8	Увімкнення охолодження
М 9	Вимикання охолодження
М 30	Кінець обробки за КП
М 36	Дзеркальне відпрацювання КП по вісі Z
М 38, М 39	-//- Х, У
М 40	Діапазони частот обертання шпинделя

Програмування розмірних переміщень здійснюється як в абсолютних розмірах, так і в приростах. Програмуючи переміщення в абсолютних розмірах (абсолютне переміщення), вказують координати кінцевої точки траєкторії в дискретних. Для вищевказаних систем ЧПК одна дискрета по осі Z дорівнює 0,01 мм, по вісі Х–0,01мм на діаметр, або 0,005 мм на радіус. Для переміщення різця в точку Т1 із координатами Х=20 мм, Z=-30,5 мм, у КП записують кадри

…N05 X2000

N06 Z-3050.

Знак додатнього напряму руху «+» не вказуємо.

Для прискореного переміщення користуються символом «~», який записують після адреси та величини переміщення. Прискорений рух в точку Т₁ у КП записують як:

…N05 X2000~

N06 Z-3050~.

Для одночасного виконання декількох кадрів КП, наприклад одночасного руху робочого органу по двох координатних осях, сусідні кадри зв’язують символом «». Одночасне переміщення у точку Т₁, наприклад, записують як:

…N05 X2000

N06 Z-3050.

Програмуючи розмірні переміщення у приростах (інкрементні переміщення), використовують символ «», який вказують відразу після геометричної інформації. Переміщення з точки Т₁ з координатами Х=20,0 та Z= - 30,5 мм у точку Т₂, з координатами Х=45,0 та Z= - 40,5 мм у КП набере вигляду:

…N07 X2500 

N08 Z – 1000 ,

де прирости по Х і У визначають як: X=X2-X1=45,0-20,0=25,0 мм;

Z=Z2-Z1= -40,5-(-30,5)= - 10,0 мм.