Створення керуючої програми

Після того, як технолог-програміст підготовить в системі траєкторію обробки і вона його буде повністю задовольняти, йому необхідно також згенерувати керуючу програму для використаного верстата, з тим постпроцесором, з яким працює даний верстат. Для цього користувачу необхідно зайти в опцію меню «ЧПУ» далі «Збереження G-програми» або нажати кнопку на панелі інструментів.

У вікні, яке з'явилось на екрані, необхідно два рази натиснути «мишкою», після чого з'явиться вікно. Далі в цьому вікні послідовно задаються імена необхідних для вибраного типу обробки постпроцесорів і задається ім'я керуючої програми і місце її зберігання.

Необхідно відмітити, що користувач може вибирати постпроцесори, які поставляються з системою або ті, які були їм розроблені в системі з використанням генератора постпроцесорів. Керуюча програма для однієї і тієїж деталі і для одного і того ж виду обробки може бути збережена в різних файлах з різними постпроцесорами. Тим самим, можна оптимально використовувати обладнання одного типу, але з різними стійками ЧПУ.

Якщо всі дії, перераховані вище, були проведені правильно, то користувач побачить на екрані вікно, яке повинно містити в собі всі внесені дані.

Необхідно особливо відмітити, що можливість видалення із списку конкретної вибраної керуючої програми, для чого необхідно її вказати, використовуючи «мишку» або клавіші < ↑ > і < ↓>, а потім нажати кнопку «Видалити». Також можливо зберегти всі існуючі в списку керуючої програми в Окремі файли, для чого потрібно використовувати кнопку «Зберегти».

Робота з імітатором обробки

Після того, як користувач спроектував траєкторію обробки і зберіг по цій траєкторії керуючу програму для верстата з ЧПУ, він має можливість прискорено продивитись обробку, яка буде здійснюватись з використанням збереженої управляючої програми. З цією метою і служить стимулятор обробки, вмонтований в систему.

Для початку роботи з стимулятором потрібно зайти в опцію «ЧПУ» і далі «Імітація обробки» або нажати кнопку на панелі інструментів. Після цих дій на екрані появиться вікно, в якому буде представлено оброблювану деталь, траєкторію обробки й інструмент, який використовується при обробці.

Автоматична система розраховує траєкторію обробки з відступом від границі оброблюваної деталі на радіус фрези. Також користувач може задати конкретну величину відступу.

Порядок виконання роботи

2. Написати керуючу програму для виготовлення деталі за завданням викладача.

3. Зобразити креслення деталі.

4. Висновки.

Контрольні питання

1. Проектування траєкторії для фрезерної обробки

2. Яким чином можна побачити вікно з параметрами для фрезерної обробки?

3. Які існують види фрезерної обробки?

4. Яким чином можна вибрати попередньо побудований на кресленні оброблюваної деталі шлях?

5. Перелік параметрів, які можуть зустрічатися користувачеві у вікні «Параметри траєкторії автоматично».

6. Яким чином можна подивитисяспеціальний список траєкторій?

7. Яким чином користувач може видалити зі списку виділену ним траєкторію, змінювати властивості вибраної траєкторії, задавати точку підводу і відводу?

8. Які існують типи врізання?

9. Яким чином можна згенерувати керуючу програму для використаного верстата, з тим постпроцесором, з яким працює даний верстат?

10. Яким чином можна видалити та зберегти в списку конктретну вибрану керуючу програму?

11. Призначення стимулятора обробки і принцип його застосування.