20. Зв'язок потреб, виробництва і попиту

Производство – процесс непосредственного создания материальных и духовных ценностей и его цель – удовлетворение разнообразных потребностей индивида и общества в целом.

Исторически производство прошло длительный путь развития от изготовления простейших продуктов до производства сложнейших технических систем, гибких переналаживаемых комплексов, вычислительных машин.

Между производством и потребностями существует определенная взаимосвязь. Во-первых, потребности, запросы потребителя стимулируют производство, а оно в свою очередь, создавая новые ценности и блага, оказывает влияние на объем и структуру потребления. Таким образом, чтобы больше потреблять, необходимо больше производить. Если же производство падает, то неумолимо уменьшается и потребление.

Во-вторых, производство, создавая конкретные виды материальных благ и услуг, порождает конкретную потребность в них. К примеру, общественная потребность в телевизорах и магнитофонах возникла лишь после создания и организации достаточного их производства.

Потребность — это всякое состояние неудовлетворенности, испытываемое человеком, из которого он стремится выйти, или состояние удовлетворенности, которое человек желает продлить. Это нужда или недостаток в чем-либо необходимом для поддержания жизнедеятельности человека.

Формирование и развитие платежеспособного спроса непосредственно зависят и от конкретных условий общественного производства. Спрос не возникает до производства. Он становится объективной реальностью только после процесса производства.

Спрос отличен  от потребностей, которые могут объективно существовать задолго до появления реальной возможности их удовлетворения.  Таким образом, в условиях развитого товарного производства именно производство создает спрос.

Вместе с тем спрос, в свою очередь, также не пассивен по отношению к производству. Раз возникнув, спрос на конкретный товар начинает воздействовать на производство этого товара.  При этом уже производство приспосабливается к спросу, отражающему общественную потребность в данном продукте.

21. Історична еволюція грошового обігу

Гроші – це загальний еквівалент, особливий товар цінність якого визначається всіма продавцями. В давнину в якості грошей слугували різноманітні товари: зерно, хутро, худоба, раби тощо. Поступово найбільш потрібним товаром стали метали. Грошовими металами стали – золото, срібло і мідь. Ідеальні гроші - золото, завдяки його особливим якостям : не псується, легко обробляється, легко транспортується. Крім того це досить рідкісний метал. Металеві гроші звичної круглої монетної форми почали карбуватися приблизно в 4 ст. до н.е. З розвитком торгівлі і збільшення її обсягів монети перестали влаштовувати купців. Перші паперові знаки почали використовувати в 6 ст. н.е. в Китаї. Різноманітні паперові знаки використовували в середньовічній Європі. Банківські білети сучасного типу – кінець 12ст., насамперед уряд тих країн, де були великі урядові витрати пов’язані з війною. Уряд завжди намагався використовувати гроші для фінансування державних витрат, вони зменшували вагу чи пробу дорогоцінних металів, друкували надмірну кількість паперових грошей, це постійно призводило до фінансових криз та погіршення якості грошового обігу.

В сучасних умовах в якості грошей використовують розміну металеву монету, карткові банкомати, чекові депозити, дорожні чеки та електронні гроші на пластикових картках. Частка готівкового обігу постійно зменшується.